копія
Справа №33-455, 2010 Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є. з участю секретаря Філюк А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 гривень.
За постановою суду ОСОБА_1 22 вересня 2010 року близько 23 години 35 хвилин, керував транспортним засобом марки „ВАЗ-2101”, номерний знак НОМЕР_1, в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській в стані алкогольного сп’яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення права на захист, порушення норм матеріального та процесуального закону просить постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому стверджує, що керував транспортним засобом в тверезому стані, огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився з грубими порушеннями процесуального законодавства, а суд розглянув справу неповно, однобічно та не об’єктивно.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, у тому числі шляхом допиту свідків та дослідження інших доказів, вважаю що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок такого огляду визначений ст.266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Постанова).
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. А сам огляд водія проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч.1 і 2 ст.266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).
У разі незгоди водія на проведення огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами огляд та складання висновку за його результатами проводиться в закладах охорони здоров'я в присутності працівника міліції, але не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту встановлення відповідних підстав для його здійснення (ч.ч.3, 4 ст.266).
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови).
Кожний випадок огляду осіб на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я (ч.4 ст.266, п.3.21. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 9 вересня 2009 року №400/666 і зареєстрованої в МЮ України 06.10.2009 р. за №931/16947 (далі-Інструкція).
Огляд же особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним (ч.5 ст.266).
Згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення на огляд здійснюється в порядку, визначеному КМ України (постанова від 17 грудня 2008 року №1103), а форма направлення встановлена в Додатку 1 до Інструкції.
Що стосується підстав вважати, що особи, які керують транспортними засобами перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то вони також визначені вказаною Інструкцією.
Проте, як видно з показань допитаних апеляційним судом у якості свідків інспектора ДАІ ОСОБА_2, який складав протокол про адміністративне правопорушення, свідків ОСОБА_3, який їхав з ОСОБА_1 в автомобілі, ОСОБА_4, який записаний у протоколі як свідок огляду, та самого апелянта, огляд останнього на стан сп’яніння проводився працівниками ДАІ з грубими порушеннями вимог ст.266 КУпАП. Зокрема, огляд з використанням спеціальних технічних засобів проводився не на місці зупинки, у відсутності двох свідків, без надання ОСОБА_1 роздруківки з результатами огляду. А коли ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, про які йому лише через 20 хвилин після його проведення повідомили працівники ДАІ, його не було направлено на огляд в медичний заклад в порядку, встановленому у наведених нормативних актах.
Так, за показаннями ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на місці зупинки автомобіля працівники ДАІ Яринчака з використанням спеціальних технічних засобів не оглядали.
Відповідно до показань ОСОБА_2, який склав протокол про адміністративне правопорушення, та ОСОБА_1, зупинивши автомобіль останнього на вул. Тернопільській, працівники ДАІ спочатку попросили його пред’явити документи і відкрити капот. Після того, як ОСОБА_1 зателефонував на службу довіри ДАІ та поскаржився на їх незаконні дії, а представник зазначеної служби подзвонив до цих працівників, апелянта з місця зупинки на автомобілі ДАІ було доставлено до міського відділу ДАІ на вул. Купріна, де і проведено огляд з використанням спеціального технічного засобу.
За твердженнями Яренчека його огляд з використанням технічного засобу працівники ДАІ проводили неодноразово, але результати огляду показували, що він тверезий. Потім працівник ДАІ з цим засобом кудись пішов, а повернувшись через хвилин двадцять, повідомив, що технічний засіб зафіксував наявність у нього алкогольного сп’яніння.
Як повідомив апеляційному суду свідок ОСОБА_2, доставивши ОСОБА_1 за вказаною адресою, напарник пішов в приміщення відділу ДАІ і виніс звідти алкотестер „Драгер”, з його використанням вони провели огляд водія, після чого зупинили свідків, яким розповіли про цей технічний засіб і показали результати огляду, з яким ОСОБА_1 не погоджувався і стверджував, що спиртного не вживав.
Свідок ОСОБА_4, підтвердивши, що працівники ДАІ дійсно показали йому на технічному засобі запис „0,7”, заявив, що при цьому інших свідків не було, роздруківок результатів огляду йому не пред’являли, самого огляду водія у його присутності не проводили.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення та приєднана до нього роздруківка огляду з використанням алкотесту 6810 („Drager”) не можуть бути визнані допустимими доказами.
А враховуючи, що інші належні, достовірні та допустимі докази на підтвердження вини Яренчука у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння у справі відсутні, постанова суду підлягає скасуванню, а справа – закриттю за відсутністю події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Направлення ж справи на новий судовий розгляд у випадку скасування постанови суду законом не передбачене, тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.2 ст.294 КУпАп, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року скасувати, а справу закрити за відсутністю події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко