Справа № 2-7313/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді: Задорожного М.І.
при секретарі: Полях О.О.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до кредитної спілки «Фінансова підтримка» про стягнення суми,
Установив:
Позивач звернулася до суду з позовом кредитної спілки «Фінансова підтримка» про стягнення суми, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість в сумі 19199,95 гривень, та судові витрати в сумі 311,95 гривень .
В ході судового розгляду. Позивач збільшила позовні вимоги, в яких просить стягнути з кредитної спілки «фінансова підтримка» на користь ОСОБА_1 загальну суму у розмірі 22037,72 гривень, в тому числі суму вкладу в розмірі 10000 гривень, суму процентів за період з 22.02.2007 року по 22.02.2009 року у розмірі 4295,46 гривень, суму упущеної вигоди у розмірі 5203,11 гривень, суму 3% річних за період з 23.02.2009 року по 17.11.2010 року у розмірі 744,93 гривень та суму інфляційних витрат у розмірі 1794,22 гривень, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 22.02.2007 року між кредитною спілкою «фінансова підтримка» та ОСОБА_1 був укладений договір №059Д залучення внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно з яким вкладник робить внесок грошових коштів на депозитний рахунок в кредитній спілці у сумі 10000 гривень, а кредитна спілка залучає вклад та зобов’язується на умовах і в порядку передбачених договором, повернути вкладнику вклад та виплачувати проценти в розрахунку 18% річних.
Згідно з додатковою угодою від 28.12.2007 року дія зазначеного договору подовжена до 22.02.2009 року. На виконання умов договору позивач внесла на депозитний рахунок спілки гроші в сумі 10000 гривень, що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордеру №100 від 22.02.2007 року.
Відповідно до п.3.1.2 спілка зобов’язалась виплачувати проценти за вкладом згідно з п.1.1 та п.2.1 договору, тобто при поверненні вкладу.
Відповідно до п.3.1.3 спілка зобов’язалась по закінченню строку дії договору повернути вклад вкладнику.
Пунктом 6.3. договору №059Д від 22 лютого 2007 року (зі змінами додатковою угодою від 28 грудня 2007 року) встановлено, що датою повернення вкладу кредитною спілкою є 22 лютого 2009 року.
Позивач зазначив, що у разі повернення відповідачем вкладу у строк передбачений договором належних їй сум, позивач мала змогу покласти їх на таких же умовах на депозитний рахунок. Однак через порушення відповідачем умов договору , позивачка не мала змоги розпоряджатися своїми грошовими коштами, що призвело до збитків у вигляді упущеної угоди.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.
Представник відповідача Основін О.О., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.02.2007 року між кредитною спілкою «фінансова підтримка» та ОСОБА_1 був укладений договір №059Д залучення внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно з яким вкладник робить внесок грошових коштів на депозитний рахунок в кредитній спілці у сумі 10000 гривень, а кредитна спілка залучає вклад та зобов’язується на умовах і в порядку передбачених договором, повернути вкладнику вклад та виплачувати проценти в розрахунку 18% річних.
Згідно з додатковою угодою від 28.12.2007 року дія зазначеного договору подовжена до 22.02.2009 року. На виконання умов договору позивач внесла на депозитний рахунок спілки гроші в сумі 10000 гривень, що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордеру №100 від 22.02.2007 року.
Відповідно до п.3.1.2 спілка зобов’язалась виплачувати проценти за вкладом згідно з п.1.1 та п.2.1 договору, тобто при поверненні вкладу.
Відповідно до п.3.1.3 спілка зобов’язалась по закінченню строку дії договору повернути вклад вкладнику.
Пунктом 6.3. договору №059Д від 22 лютого 2007 року (зі змінами додатковою угодою від 28 грудня 2007 року) встановлено, що датою повернення вкладу кредитною спілкою є 22 лютого 2009 року.
Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення їй коштів у зв’язку із закінченням терміну розміщення вкладу, що підтверджується заявами від 23.03.2009 року вх..№160 від 23.03.2009 року ( а.с. 14-15), що також не спростовується відповідачем, однак відповіді на зазначені звернення та обґрунтування неповернення вкладу позивач не отримав.
Згідно до ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та владника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка.
Відповідно до ч.1,2 чт. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу із спливом встановленого договором строку.
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Умови договору з боку Позичальника не виконані, що спричинило порушення вимог ст. 629 ЦК України, відповідно до яких договір є обов'язковим для виконання.
Якщо Боржник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом (ч.1 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, в разі прострочення повернення чергової частини кредиту, кредитор має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 530 ЦК України – зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України – боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Пункт 2 ч. 1 ст. 22 ЦК України встановлює, що упущена вигода це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ст.. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України , божник , який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач всупереч діючому законодавству та умовам договору не виконав у повному обсязі обов’язки по вказаному вище договору.
Одночасно з відповідача у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 221,99 гривень та сума витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 10,11,14,27,31,60,88,213-215,224,226,227 ЦПК України ст.ст. 526,610,625,651,1054,1055 Цивільного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки «Фінансова підтримка» на користь ОСОБА_1 суму 22037,72 гривень, в тому числі суму вкладу в розмірі 10000 гривень, суму процентів за період з 22.02.2007 року по 22.02.2009 року у розмірі 4295,46 гривень, суму упущеної вигоди у розмірі 5203,11 гривень, суму 3% річних за період з 23.02.2009 року по 17.11.2010 року у розмірі 744,93 гривень та суму інфляційних витрат у розмірі 1794,22 гривень..
Стягнути з Кредитної спілки «Фінансова підтримка» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 221,99 гривні.
Стягнути з Кредитної спілки «Фінансова підтримка» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: