ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА  

 Справа № 2-2712/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

22 грудня 2010 року                          Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Батрин О.В.

при секретарі Борисенко А.В.

за участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Комерсант-Україна» про видачу дублікату трудової книжки, стягнення грошової компенсації за незаконну затримку дублікату трудової книжки, оплату лікарняних та відшкодування моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В :  

В квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Комерсант-Україна» про видачу дублікату трудової книжки, стягнення грошової компенсації за незаконну затримку дублікату трудової книжки, оплату лікарняних та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що з 1 червня 2005 року він працював на посаді директора інформаційного центру газети «Коммерсантъ-Украина» ТОВ «Комерсант-Україна» (правонаступником якого є ПАТ «Комерсант-Україна»), з якої був звільнений. Проте, при звільненні позивача йому не було видано трудової книжки. Лише 10 квітня 2008 року без заяви позивача відповідачем було направлено трудову книжку, яку він не отримував. Тому позивач 5 лютого 2010 року направив на адресу відповідача заяву про видачу дублікату трудової книжки, в зв’язку з її втратою, на що йому було відмовлено. Тому позивач просив суд ухвалити рішення, яким зобов’язати відповідача видати дублікат трудової книжки з внесенням відповідних записів, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу під час незаконної затримки видачі дублікату трудової книжки по день ухвалення рішення суду, 1 433 грн. 70 коп. грошової компенсації за період його тимчасової непрацездатності в період з 1 по 11 вересня 2006 року та з 30 вересня по 4 жовтня 2006 року та 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка проявилася в душевних переживаннях з приводу шахрайських дій відповідача, затримкою видачі дублікату трудової книжки, нереагуванням на звернення позивача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позову та доповненнях до позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення та мотивуючи тим, що дублікат трудової книжки неможливо надати позивачу, оскільки позивач працював за сумісництвом, а дублікат повинен видаватися за останнім постійним місцем роботи. Крім того, представник відповідача визнав заборгованість товариства перед позивачем в розмірі 1 433 грн. 70 коп., які нараховані йому за період його тимчасової непрацездатності в період з 1 по 11 вересня 2006 року та з 30 вересня по 4 жовтня 2006 року. Проте, зазначив, що вказані кошти будуть виплачені позивачу при його безпосередньому зверненні до товариства.

В подальшому представник відповідача двічі до судового засідання не з’явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Тому, суд розглянув справу в його відсутність, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Ст. 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.  

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач працював з  1 червня 2005 року на посаді директора інформаційного центру газети «Коммерсантъ-Украина» ТОВ «Комерсант-Україна» (правонаступником якого є ПАТ «Комерсант-Україна»), з якої був звільнений, що стверджується записом в трудовій книжці позивача, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва  від 13 травня 2009 року (а.с. 27-30).

При звільненні позивача йому не було видано трудову книжку.

Лише листом відповідач повідомив позивача про необхідність його явки на товариство за отриманням розрахунку при звільненні та трудової книжки (а.с. 75-76).

В зв’язку з тим, що позивач не приходив за отриманням коштів та трудової книжки, відповідач 25 лютого 2008 року її направив на адресу позивача. Проте, доказів відправлення оригіналу трудової книжки відповідачем та отримання її позивачем, сторонами суду не надані.

Тому, позивач 12 лютого 2010 року на адресу відповідача надав заяву про видачу йому дублікату трудової книжки в зв’язку з її втратою (а.с. 7).  

Відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 особа, яка  загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

В зв’язку з цим, доводи представника відповідача про те, що дублікат трудової книжки повинен бути виданий за останнім постійним місцем роботи, яким не є ПАТ «Комерсант-Україна» та в разі надання довідки з органів внутрішніх справ про втрату трудової книжку є безпідставними і позов в частині зобов’язання відповідача видати ОСОБА_2 дублікат трудової книжки підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про внесення відповідних записів про прийняття та звільнення позивача в ПАТ «Комерсант-Україна», то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на працівників передбачено порядок внесення записів у дублікат трудової книжки власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу і дійсно п. 4.1.  Інструкції про порядок ведення трудових книжок на працівників передбачено, що  власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення; при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.  

А тому, позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі дублікату трудової книжки задоволенню не підлягає, оскільки таке не передбачено чинним законодавством.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку і про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 433 грн. 70 коп. грошової компенсації за період його тимчасової непрацездатності в період з 1 по 11 вересня 2006 року та з 30 вересня по 4 жовтня 2006 року, оскільки відповідно до лікарняних листів № 682979 від 1 жовтня 2007 року та № 535147 від 1 жовтня 2007 року вона нарахована та не виплачена, представником відповідача в ході судового розгляду справи дана сума визнавалась, а також вона встановлена і рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 листопада 2007 року (а.с. 63-66), що відповідно до ст. 61 ЦПК України є обставинами, що не потребують доказуванню.

Що стосується нарахування індексу інфляції на вказану суму коштів, то позивачем не надано розрахунку та в позові не зазначено правових підстав для його нарахування, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте, позивачем не доведені дані обставини, а тому слід відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування 20 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

За таких обставин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову -  зобов’язання відповідача видати ОСОБА_2 дублікат його трудової книжки, стягнення з ПАТ «Комерсант-Україна» на користь ОСОБА_2 1 433 грн. 70 коп. грошової компенсації за період його тимчасової непрацездатності в період з 1 по 11 вересня 2006 року та з 30 вересня по 4 жовтня 2006 року .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких підстав, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. за вимоги майнового характеру, 8 грн. 50 коп. за вимоги немайнового характеру та 83 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 233, 47, 48 КЗпП України,   Інструкції про порядок ведення трудових книжок на працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 ,  ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :  

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Комерсант-Україна» про видачу дублікату трудової книжки, стягнення грошової компенсації за незаконну затримку дублікату трудової книжки, оплату лікарняних та відшкодування моральної шкоди  – задовольнити частково.

Зобов’язати Приватне акціонерне товариство «Комерсант-Україна» видати ОСОБА_2 дублікат його трудової книжки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Комерсант-Україна» на користь ОСОБА_2 1 433 грн. 70 коп. грошової компенсації за період його тимчасової непрацездатності в період з 1 по 11 вересня 2006 року та з 30 вересня по 4 жовтня 2006 року та сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Комерсант-Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. за вимоги майнового характеру, 8 грн. 50 коп. за вимоги немайнового характеру та 83 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя