У Х В А Л А  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

  20 грудня  2010 року                                                                           м. Рівне                                                                                  

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :  

головуючого судді -   Григоренка М.П.,  

суддів   Оніпко О.В., Ковалевича С.П.,  

при секретареві Омельчук А.М., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у ві  дкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа житлово-комунальне підприємство ’’Промислове’’, про виселення та усунення перешкод в користуванні квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа житлово-комунальне підприємство ’’Промислове’’ про усунення перешкод в користуванні квартирою ,  

  ВСТАНОВИЛА  :  

              Рішенням Рівненського міського суду від 13 жовтня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа житлово-комунальне підприємство ’’Промислове’’, про виселення та усунення перешкод в користуванні квартирою відмовлено.

В позові ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа житлово-комунальне підприємство ’’Промислове’’ про усунення перешкод в користуванні квартирою відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням,  ОСОБА_2, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій вказують на незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки суд не врахував, що підставами для відмови в задоволенні первісного позову було недоведеність того, що  ОСОБА_2, ОСОБА_4  не проживають більше 6 місяців без поважних причин в спірній квартирі та те, що вони систематично руйнують чи псують житлове приміщення, використовують його не за призначенням, систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим проживання інших осіб.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд не врахував, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 вселились в спірну квартиру зі згоди наймача цієї квартири – ОСОБА_1 як члени його сім’ї, тому мають право проживати у ній. Проте, ОСОБА_1 створює   _______________________________________________________________________  

Справа № 22-1862-2010 р.                                               Головуючий у 1 інстанції : Дужич С.П.         Категорія : 41                                                                                Доповідач : Григоренко М.П.  

перешкоди в користуванні даним житлом, а саме знеструмив частину квартири, розібрав газову колонку, сантехнічне обладнання, ОСОБА_2, ОСОБА_4  змушені були перейти проживати в інше приміщення. Судом першої інстанції не застосовано положень постанови КМУ від 14.01.2009 року №5.

У зв’язку із викладеним апелянт просить змінити оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні первісного позову за безпідставністю позовних вимог, а  зустрічний позов задовольнити.  

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.  

Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні і в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, що до  ОСОБА_2, ОСОБА_4 застосовувались будь-які заходи попередження або громадського впливу на якісь їхні порушення правил співжиття. Останні зареєстровані та проживають в спірній квартирі з 1991 року, відповідно до ст. 64 ЖК України, мають рівні права та обов’язки щодо користування найманим житлом і у встановленому порядку не визнані особами, що втратили право на користування спірним житлом.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_1 чинив перешкоди в користуванні даною квартирою ОСОБА_2, ОСОБА_4.

 З даними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки із матеріалів справи дійсно вбачається, що жодна із сторін не довела належними доказами свої вимоги, які, крім того, мають загальний  зміст, без конкретизації часу, або періодів часу,  та не довели в чому саме полягали неправомірні дії кожної із сторін і чим ці обставини підтверджуються.

  Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення  Рівненського міського суду від 13 жовтня 2010 року підлягає залишенню без змін, як   ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,  

  У Х В А Л И Л А  :  

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_2, ОСОБА_4 відхилити.

 Рішення Рівненського міського суду від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і  її може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили.  

  Головуючий                                          Григоренко М.П.  

  Судді                                               Ковалевич С.П.  

  Оніпко О.В.