УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Снітка С.О.
суддів Широкової Л.В.,
Худякова А.М.
секретаря Назаренко К.С.
з участю позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод” про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та судових витрат за апеляційною скаргою представника ВАТ „Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод” Пруднікова Івана Анатолійовича на рішення Малинського районного суду від 26 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
15.07.2010 р. ОСОБА_2 пред’явив позов до ВАТ „Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод” про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначив, що працював у відповідача та наказом від 14.06.2010 був звільнений з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин).
Посилаючись на те, що звільнений був без достатніх підстав, просив суд про задоволення позову.
Рішенням Малинського районного суду від 26 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено визнати незаконним наказ №169-к від14.06.2010 року „Про звільнення ОСОБА_2.”. Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді слюсаря-ремонтника 5-го розряду механічного цеху ВАТ „Малинський дослідно-експериментальний ливарно- _____________________________________________________________________________________
Справа № 22ц - 8393/10 Головуючий у 1 інстанції Міхненко С.Д.
Категорія 52 Доповідач Снітко С.О.
механічний завод” з 14 червня 2010 року. Стягнути з ВАТ „Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод” на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10022 грн. 48 коп., 1000 грн. моральної шкоди, 270 грн. судових витрат, на користь держави 110 грн. 22 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1634 грн. допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник відповідача Прудніков І.А. просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким ОСОБА_2 у позові відмовити, оскільки суд в порушення ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, безпідставно зробив висновок, що 07.06.2010 р. позивач звернувся до гендиректора ВАТ ОСОБА_4 з заявою про звільнення з роботи у зв’язку з систематичним порушенням трудових прав працівників. Жодного доказу про таке звернення надано не було. В порушення ч.4 ст.60 ЦПК суд визнав поважною причину перебування позивача в прокуратурі. Режим роботи прокуратури давав позивачу можливість звернутись туди у вільний від роботи час. Суд не звернув увагу на те, що 03.06., 07.06., 08.06., 09.06., 10.06.2010 року ОСОБА_2 вчиняв простої, за порушення трудової дисципліни отримував догани.
Рішення суду грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Із матеріалів справи видно, що позивач працював у відповідача та наказом № 169-к від 14.06.2010 р. був звільнений з роботи за відсутність на роботі з 7 год. 30 хв. до 12 год. 45 хв. 8 червня 2010 року.
Судом встановлено, що відсутність позивача на роботі обумовлювалась поважними причинами.
Відповідач не виплачував своєчасно заробітну плату, порушував умови трудового законодавства, трудового та колективного договорів. У зв’язку з цим позивач мав бажання розірвати трудовий договір, але його заяву про це відповідач не реєстрував, унаслідок чого позивач 8.06.2010 р. вимушений був за захистом порушених прав звернутися до прокурора району, де і перебував у зазначений вище час, тобто був відсутній на роботі з поважних причин.
Зазначене підтверджується листом прокурора (а.с. 8) про порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ ОСОБА_4 за ч.1 ст.175 КК України, відповіддю Територіальної державної інспекції праці у Житомирській області на звернення громадянина (а.с. 23), відповіддю прокуратури ОСОБА_2 (а.с. 27), поясненнями робітників цеху № 2 ВАТ „МДЕЗ (а.с.28 – 36).
За таких обставин суд прийшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, навівши у рішенні розрахунки та мотиви щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги матеріалами справи не підтверджуються. Догани, про які йдеться у скарзі, підставою для звільнення не були. Вчинення простоїв ОСОБА_2 на правильність судового рішення не впливає.
Обставини справи судом з’ясовані повно, норми процесуального та матеріального права застосовані вірно.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ВАТ „Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод” Пруднікова Івана Анатолійовича відхилити, а рішення Малинського районного суду від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області Снітко С.О.