Справа № 11-629/10 Головуючий в 1 інстанції Жевнєрова Н.В.
ст.286 ч.2 КК України Доповідач Матат О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 21 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матата О.В.,
суддів – Опейди В.О., Пазюка О.С.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
представника потерпілого ОСОБА_1,
підсудного ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника Любомльського міжрайонного прокурора Ковальчука О.В. на постанову Шацького районного суду від 9 листопрада 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 09 серпня 2009 року приблизно о 23 год. 30 хв. на 54 км + 970 м автодороги сполученням Старовойтово-Забужжя-Шацьк в порушення пунктів 1.5, 2.1б, 2.3б, 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 14.2в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, керуючи автомобілем марки Шкода Октавія, д.р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, не маючи права керування даним транспортним засобом, неправильно оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху в темну пору доби, при виникненні небезпеки для руху гужового воза, яку водій об’єктивно був спроможний виявити, проявив неуважність, не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, а розпочав маневр обгону, не переконавшись, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, що стало причиною зіткнення із зустрічним автомобілем марки ВАЗ-2107 д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-2107 ОСОБА_6 згідно з висновком експерта отримав тілесні ушкодження, що стали причиною його смерті на місці пригоди; пасажири цього автомобіля ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, кожен зокрема, згідно з висновками експерта отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_3 заявив клопотання про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, Любомльському міжрайонному прокурору Волинської області для організації проведення додаткового розслідування.
Клопотання захисника обгрунтовано тим, що органом досудового слідства при розслідуванні кримінальної справи допущено неповноту і неправильність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину ґрунтується на припущеннях органу досудового слідства, що суперечить вимогам ст. 62 Конституції України. Тому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 слід повернути Любомльському міжрайонному прокурору Волинської області для організації проведення додаткового розслідування з метою встановлення причини дорожньо-транспортної пригоди та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.
Підсудний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_10, цивільний відповідач ОСОБА_5, кожен зокрема, клопотання захисника підсудного ОСОБА_3 підтримали.
Прокурор вважає клопотання захисника передчасним на необґрунтованим, так як судом не вжито усіх можливих заходів щодо усунення виявлених в ході розгляду справи неповноти і неправильності досудового слідства, зокрема, шляхом давання судового доручення у справі.
Потерпілий ОСОБА_11 проти задоволення клопотання захисника підсудного заперечував.
Суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_3 слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор і слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Разом з тим, органом досудового слідства не в повній мірі виконано вказані вимоги закону.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, від дачі показань в судовому засіданні відмовився.
Судом встановлено, що в матеріалах кримінальної справи є висновок проведеної за постановою слідчого автотехнічної експертизи, згідно з яким в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля Шкода Октавія, д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2 не мав би технічної можливості уникнути зіткнення з гужовим возом шляхом екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Маневр об’їзду був небезпечний, оскільки відбувався зустрічний роз’їзд. Дати відповідь на питання, чи відповідали дії ОСОБА_2 в даній ситуації технічним вимогам правил дорожнього руху неможливо, оскільки в момент виявлення небезпеки для руху для ОСОБА_2 дорожня ситуація переросла з небезпечної в аварійну, при якій він не міг уникнути ДТП і ця ДТП була неминучою (а.с. 132-134).
Складаючи обвинувальним висновок, слідчий не зазначив вказаний висновок експерта як доказ вини ОСОБА_2, однак поряд з цим всупереч вимогам ст. 75 КПК України мотивованої постанови щодо незгоди з цим висновком не виніс.
Згідно з ч. 1 ст. 315-1 КПК України з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних в ході досудового слідства, постановою суду від 21 квітня 2010 року у даній кримінальній справі за клопотанням захисника ОСОБА_3 органу досудового слідства було надано судове доручення провести повторно відтворення обстановки і обставин події. Судом було встановлено строк виконання доручення до 14 травня 2010 року. Однак 16 липня 2010 року справу повернуто в суд з протоколом про відтворення обстановки і обставин події від 09 липня 2010 року, з якого вбачається, що судове доручення виконано лише частково. Будь-яких пояснень щодо невиконання доручення в повному обсязі суду не надано.
Допитаний в судовому засіданні як свідок слідчий Саковець В.В. суду показав, що висновок автотехнічної експертизи він вважає необ’єктивним, оскільки показники загальної і конкретної видимості, що отримані органом досудового слідства під час проведення відтворення обстановки і обставин події і використані експертом як вихідні дані для експертного дослідження, були визначені з недостатньою, на його думку, ретельністю, у зв’язку з чим є необхідність у проведенні повторного відтворення обстановки і обставин події.
Причину невиконання в повному обсязі судового доручення про проведення відтворення обстановки і обставин події слідчий пояснив відмовою підсудного ОСОБА_2 від проведення вказаної слідчої дії.
В матеріалах кримінальної справи є заява підсудного ОСОБА_2, з якої вбачається, що ОСОБА_12, який керував гужовим возом, що став небезпекою для руху автомобіля під керуванням підсудного, перед проведенням відтворення обстановки і обставин події стверджував про пошкодження його гужового воза внаслідок контакту з автомобілем під керуванням ОСОБА_2
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 вказану обставину заперечив.
Разом з тим під час огляду місця події поза увагою слідчого залишився гужовий віз, який став перешкодою для руху автомобіля під керуванням підсудного ОСОБА_2, у зв’язку з чим на місці ДТП не було досліджено усі його елементи, механізм їх дії та взаємодії. Як убачається з протоколу огляду, гужовий віз було оглянуто слідчим лише 14 вересня 2009 року, тобто через місяць після події. Тому версія захисту про контакт автомобіля Шкода Октавія з гужовим возом підлягає перевірці, зокрема, шляхом повторного ретельного огляду автомобіля Шкода-Октавія, д.р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, за участю експерта-автотехніка, та, у разі необхідності, проведенням інших слідчих дій.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Суд дійшов висновку, що за вказаних обставин встановлену судом при розгляді справи неповноту досудового слідства не може бути усунуто під час судового розгляду без притаманних лише досудовому слідству процесуальних процедур, тому з метою забезпечення дотримання процесуальних прав усіх учасників кримінального процесу в даному випадку справа підлягає поверненню на додаткове розслідування в повному обсязі.
При цьому суд запропонував органу досудового слідства слід повторно, за участю експерта-автотехніка, провести огляд автомобіля Шкода-Октавія, д.р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, повторно провести відтворення обстановки і обставин події для перевірки і встановлення усіх фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, призначити автотехнічну та, у разі необхідності, інші види експертиз, встановити, порушення яких пунктів Правил дорожнього руху та ким із учасників дорожнього руху знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку з указаною дорожньо-транспортною пригодою, з посиланням на відповідні докази. У разі необхідності, слід провести інші слідчі дії. На підставі встановлених обставин слід вирішити питання про кваліфікацію дій винних осіб, визначити межі та сформулювати обвинувачення.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду щодо суттєвої неповноти досудового слідства у даній справі.
Особливу увагу звернуто на наявність у справі постанови /а.с.281/, де встановлено, що для водія ОСОБА_2 аварійну обстановку, керуючи належно не обладнаним гужовим возом, створив ОСОБА_12, а згідно експертному висновку /а.с.132-134/ для водія ОСОБА_2 в момент пригоди ситуація переросла з небезпечної в аварійну.
Експерт у своєму висновку зазначив, що в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля Шкода-Октавія ОСОБА_2 не мав би технічної можливості уникнути зіткнення з гужовим возом шляхом екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.
Також, експерт у своєму дослідженні зазначив, що з технічної точки зору дії водія ОСОБА_2 відповідали вимогам п.12.2 ПДР по вибору швидкості в темну пору доби.
При цьому, не враховано, що за змістом п.12.2 Правил дорожнього руху України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
У такій ситуації місцевий суд не міг постановити у справі законне й обгрунтоване конкретне рішення.
У даному випадку будь-яке остаточне судове рішення може бути сумнівним / обвинувальний вирок чи виправдувальний вирок у справі/.
Відповідно до ст.315-1 КПК України, з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході досудового слідства, суд вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії.
Таке доручення суд давав. Воно тривалий час не виконувалось і не виконано. Прокурор, який брав участь у розгляді справи, заявляв клопотання про повторне доручення органу досудового слідства і це не суперечить вимогам закону.
Отже, недоліки досудового слідства у даній справі можливо усунути без направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, а саме – шляхом давання судового доручення органу досудового слідства.
Тому апеляція у даній справі задовольняється, постанова про направлення її на дослідування скасовується і справа направляється на її подальший судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника Любомльського міжрайонного прокурора задовольнити.
Постанову Шацького районного суду від 9 листопада 2010 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 для проведення додаткового розслідування скасувати, а справу направити на судовий розгляд у Шацький районний суд.
Головуючий /підпис/ Матат О.В.
Судді /підписи/ Опейда В.О., Пазюк О.С.
Згідно з оригіналом.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області Матат О.В.