Справа № 11-617/10 Головуючий в 1 інстанції Ющук О.С.
ст. 185 ч.2 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 24 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Бешти Г.Б.,
суддів – Лозовського А.О, Оксентюка В.Н.,
за участю прокурора – Старчука В.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Луцька Волинської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, не працює, раніше судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.07.2010 року за ст.ст. 289 ч.1, 75, 76 КК України до 3 років обмеження волі із встановленням однорічного іспитового строку, -
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 12.07.2010 року, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно призначено ОСОБА_3 2 (два) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено із підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято його під варту в залі судового засідання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 визначено обчислювати з 12 жовтня 2010 року.
Вироком вирішено долю речових доказів у справі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.ст. 185 ч.2, 75, 76 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі із встановленням однорічного іспитового строку, апеляцій щодо яких не надійшло.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 24 серпня 2010 року близько 22 год. 30 хв., за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в с.Гаразджа Луцького району на території дачного масиву "Діброва", яка є не огороджена і не охороняється, таємно викрали 50 шт. арматури довжиною 6 м., діаметром 12 мм кожна, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 800 грн.
У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_3 просить пом’якшити обране йому покарання. При цьому просить врахувати, що він щиро розкаявся, активно сприяв слідству у розкритті злочину, усунув заподіяну шкоду, має на утриманні неповнолітнього сина. Також просить звернути увагу на його вік та стан здоров’я, що на самій земельній ділянці вони не перебували, і там нічого не брали. Арматуру знайшли в чагарниках біля лісу, кому вона належала він не знав та повернув її на місце звідки взяв.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість засудженого у вчиненні крадіжки за попередньою змовою групою осіб, за обставин, зазначених у вироку, ґрунтується на зібраних по справі і належно оцінених судом доказах, а діям ОСОБА_3 дано правильну юридичну оцінку.
У відповідності до ч.3 ст.299 КПК України, судом I інстанції, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Згідно ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог ст. 299, ст. 3011 КПК України докази не досліджувались, не перевіряються в апеляційному порядку.
А тому апеляція засудженого ОСОБА_3 стосовно фактичних обставин справи, які в суді I інстанції не оспорювались, перевірці апеляційним судом не підлягає.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особи засудженого, який ніде не працює, злочин вчинив у період іспитового строку, призначеного за попереднім вироком, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений, а тому суд обрав йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України і на підставі ст. 71 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання щодо ОСОБА_3, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
_______________________
З оригіналом згідно:
Секретар судової палати
в кримінальних справах
Апеляційного суду Волинської області Г.Б. Бешта