Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – Боднар О.В.
суддів – Власова С.О., Фазикош Г.В.
при секретарі – Рогач І.І.
з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою в.о.прокурора м. Ужгорода на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 липня 2009 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, позики та визнання права власності на нерухоме майно, -
У С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_4, посилаючись на те, що 05.01.2008 р. між ними було укладено договір позики на суму 100000 грн. строком на два місяці, п.7.2 якого передбачено, що способом забезпечення виконання зобов’язання є земельна ділянка в АДРЕСА_1 та розміщений на цій ділянці будинок.
Відповідач свої зобов’язання за договором позики не виконав, проте з’ясувалося, що земельна ділянка була придбана дружиною відповідача – ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла, у ОСОБА_6 на підставі письмової розписки без укладання письмового договору купівлі-продажу. Після придбання земельної ділянки ОСОБА_5 побудувала на ній двоповерховий будинок.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_5 за життя не встигла оформити в установленому законом порядку право власності на земельну ділянку та будинок, це нерухоме майно законно належить відповідачу ОСОБА_4 як спадкоємцю померлої дружини.
З огляду на вказані обставини, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на підставі розписку, отриманої ОСОБА_5 від ОСОБА_6, визнати дійсним договір позики від 05.01.2008 р., звернути в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ним, позивачем, земельну ділянку та одноповерховий будинок з мансардним поверхом, визнавши за ним право власності на це нерухоме майно.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22 липня 2009 року позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 «на основі розписки даної ОСОБА_5 від ОСОБА_6».
Визнано дійсним договір позики від 05.01.2008 року.
Звернуто в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4В перед ОСОБА_3 «земельну ділянку та одноповерховий будинок з мансардним поверхом в АДРЕСА_1».
Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 380 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на одноповерховий будинок з мансардним поверхом, що розташований по АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на надвірні будівлі, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, а саме: літню кухню, навіс, вбиральню та огорожу №№1-2.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 6.10.2010 року в.о. прокурору м. Ужгорода поновлено строк апеляційного оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі в.о. прокурора м. Ужгорода Малинич А. з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст.657 і 658 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Право ж продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові цього майна.
Між тим з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка ОСОБА_8 на праві власності не належала, а отже останньому не належало і право її продажу.
Відповідно до пп. 3 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу в.о.прокурора м. Ужгорода задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 липня 2009 року скасувати.
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, позики та визнання права власності на нерухоме майно – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С у д д і:
Власов С.О. Боднар О.В. Фазикош Г.В.