АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 22-11346/10                                                                     Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                       

Носик М.А.

Суддя-доповідач:   Денисенко Т.С.

  УХВАЛА  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 21 грудня 2010 року                                                                м. Запоріжжя

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

 Головуючого:                         Боєвої В.В.

Суддів                                     Коваленко А.І.

                  Денисенко Т.С.

При секретарі:           Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_3  на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, нажиту під час роздільного проживання,

   ВСТАНОВИЛА:

 У травні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, нажиту під час роздільного проживання.

В позові зазначала, що  26 червня 1999 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_5.  

20 вересня 2001 року у період перебування у шлюбі сторони придбали трикімнатну квартиру, у якій спільно проживали та вели спільне господарство до 20 липня 2002 року. У липні 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник скандал і  до середини листопада 2002 року вона з ОСОБА_4 спільно не проживали, так як фактично припинили шлюбні відносини. За спільною згодою вони продали трикімнатну квартиру та поділили кошти. ОСОБА_4 виділив ОСОБА_3 1300 доларів США, а собі залишив 2000 доларів США. 27 вересня 2002 року ОСОБА_3 купила двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Відповідач своїми коштами у придбанні двокімнатної квартири участі не приймав, тому вона просила суд визнати за нею право власності на вказану квартиру вартістю 22235 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта  ОСОБА_3, заперечення відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_6, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не  підлягає з таких підстав.

Як установлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_5  перебували у шлюбі з 26 червня 1999 року  по 17 травня 2007 року. Від шлюбу мають двох дочок -  ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

20 вересня 2001 року  сторони  придбали на ім’я ОСОБА_4 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 Запорізької області, яку вони продали 05 вересня 2002 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 27 вересня 2002 року ОСОБА_3. придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 Запорізької області (а.с.10).  

Суд повно і всебічно дослідивши обставини справи, доводи і заперечення сторін, надані суду докази у їх сукупності, дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні вимог позивачки про визнання  квартири АДРЕСА_1, її особистої власністю за недоведеністю того, що ця квартира була нею придбана в період припинення фактично шлюбних відносин з відповідачем та за її особисті кошти.

Згідно із ч. 3 ст. 10  та ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 ЦПК України.    

Доводи апелянта про те, що з 22 липня по 15 листопада 2002 року вони з відповідачем спільно не проживали, припинили фактично шлюбні відносини необґрунтовані, оскільки позивачка не надала суду належних доказів в підтвердження того, що спірна квартира була нею придбана у період припинення шлюбних відносин та за особисті кошти, а не за кошти, одержані від продажу трикімнатної квартири, що являлася спільною власністю сторін.

Рішення суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -  

  УХВАЛИЛА:  

 Апеляційну скаргу   ОСОБА_3  відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

  Головуючий:  

 Судді: