Справа № 2-П-15/2010 р.
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Лицура І.М.,
секретаря – Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долині справу за позовом ОСОБА_1 до Солуківської сільської ради, третя особа: виробничий сільськогосподарський кооператив «Карпати» в особі ліквідатора Ігнатіва Олекси Любомировича, про визнання незаконним та скасування рішення виконкому сільської ради,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в своїй заяві зазначає, що 26.02.2010 року виконкомом Солуківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської прийнято рішення № 12, яким визнано право власності на пилораму (шиферна плита) в АДРЕСА_1 загальною площею 344,5 кв. м., за виробничим сільськогосподарським кооперативом «Карпати» і зобов’язано Івано-Франківське ОБТІ видати свідоцтво про право власності на дану пилораму за ВСГК «Карпати». Однак, ще 21.12.2007 року між ним та ВСГК «Карпати» в особі голови правління ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, згідно яким кооператив «Карпати» продав йому за 9000,00 грн. вказану пилораму, що в с.Солуків Долинського району Івано-Франківської області, а 13.02.2008 року йому було передано у власність приміщення пилорами та металево-дерев’яний вагончик у ньому. На підставі оскаржуваного рішення виконкому Солуківської сільської, ліквідатором ВСГК «Карпати» Ігнатівим О.Л. 15.01.2010 року було виготовлено технічний паспорт на пилораму в с.Солуків і в даний час ним виготовляється свідоцтво про право власності. Як вбачається з рішення виконкому, підставою для прийняття його були: заява ліквідатора ВСГК «Карпати» Ігнатіва О.Л., виготовлений за його зверненням в ОБТІ технічний паспорт на пилораму і ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2009 року. Однак, вважає, що ліквідатор банкрута може розпоряджатися тільки майном, що належить останньому. Пилорама в с.Солуків Долинського району Івано-Франківської області не знаходиться на балансі ВСГК «Карпати» і не облікована як основні засоби чи нерухоме майно, так як раніше продана, а отже нею не може розпоряджатися ліквідатор кооперативу. На підставі вищевикладеного він змушений звернутися в суд з даним позовом, щоб захистити своє право власності на пилораму в с.Солуків, яку він придбав 21.12.2007 року на підставі договору купівлі-продажу.
В судовому засіданні позивач та його представник по дорученню від 22.03.2010 року ОСОБА_5 повністю підтримали заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просили позов задоволити, визнати незаконним та скасувати рішення № 12 виконавчого комітету Солуківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на пилораму (шиферна плита) в АДРЕСА_1 загальною площею 344,5 кв. м., за виробничим сільськогосподарським кооперативом «Карпати». При цьому позивач додатково пояснив, що купив вказане приміщенні пилорами як матеріали, тому договір купівлі-продажу не зареєстрував у ОБТІ. Дане приміщення не було будівлею, а тимчасовим навісом, обкладеним шиферною плитою, тому реєструвати договір не було потреби.
Представник відповідача Солуківської сільської ради, він же третя особа Ігнатів О.Л. позов не визнав та пояснив, що договір купівлі-продажу № 1 від 21.12.2007 року, на який посилається позивач, є нікчемним, так як він нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у передбаченому законом порядку. Крім того, ОСОБА_4, який підписав договір від імені юридичної особи, ніколи не був головою кооперативу і не мав права укладати договір на відчуження майна кооперативу. Як ліквідатор ВСГК «Карпати» він виявив належне кооперативу майно - приміщення пилорами (шиферна плита) в АДРЕСА_1 загальною площею 344,5 кв. м., про що склав інвентаризаційний опис, після чого звернувся до виконкому сільської ради із заявою про визнання права власності на це майно за кооперативом і 26.02.2010 року виконком прийняв відповідне рішення. Дане рішення є законним, прийняте компетентним органом з дотриманням законної процедури, а тому підстав для його скасування немає. Вказане приміщення пилорами 20.04.2010 року продано з біржових торгів та розібрано новим власником і його на даний час в натурі не існує. Враховуючи наведене, вважає заявлений позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засiданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Статтею 334 ч.4 даного кодексу передбачено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно з п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно проводиться органами місцевого самоврядування.
Як встановлено в судовому засіданні і підтверджується копією рішення № 12 від 26.02.2010 року виконавчого комітету Солуківської сільської ради, право власності на пилораму (шиферна плита) в АДРЕСА_1 загальною площею 344,5 кв.м., визнано за виробничим сільськогосподарським кооперативом «Карпати» і зобов’язано Івано-Франківське ОБТІ видати свідоцтво про право власності на дану пилораму за ВСГК «Карпати».
Суд вважає дане рішення правомірним, оскільки воно прийнято компетентним органом та з дотриманням встановленої процедури.
Так, судом встановлено, що ліквідатор виробничого сільськогосподарського кооперативу «Карпати» Ігнатів О.Л. подав на засідання виконкому заяву про визнання права власності на пилораму, виготовлений в ОБТІ технічний паспорт на неї та інвентаризаційний опис № 1 від 20.10.2009 року, чого не заперечив сам позивач, а отже у виконкому сільської ради були всі підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що згідно договору купівлі-продажу № 1 від 21.12.2007 року він став власником пилорами (шиферна плита) в АДРЕСА_1 загальною площею 344,5 кв.м., оскільки встановлено, що даний договір він нотаріально не посвідчив та не зареєстрував в ОБТІ, а отже власником даного майна не став.
Також критично суд оцінює пояснення позивача про те, що він купив не приміщення, а будівельні матеріали, оскільки воно спростовується самим договором, згідно з яким ОСОБА_1 купив приміщення пилорами, надалі «Будівлі».
Про те, що спірне приміщення дійсно відноситься до нерухомого майна, свідчить протокол № 1 проведення біржових торгів від 20.04.2010 року, згідно з яким ВГСК «Карпати» в особі арбітражного керуючого Ігнатіва о.Л. продав будівлю пилорами, загальною площею 344.5 кв.м.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення № 12 виконкому Солуківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на пилораму (шиферна плита) в АДРЕСА_1 загальною площею 344,5 кв. м., за виробничим сільськогосподарським кооперативом «Карпати» є правомірним, а заявлений ОСОБА_1 позов безпідставним і тому в його задоволенні слід відмовити.
Питання судових витрат суд вирішує згідно зі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст.ст. 331, 328, 334, 657 ЦК України, ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року з наступними змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
РІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Солуківської сільської ради, третя особа: виробничий сільськогосподарський кооператив «Карпати» в особі ліквідатора Ігнатіва Олекси Любомировича, про визнання незаконним та скасування рішення виконкому сільської ради відмовити в зв»язку з безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено в 10-денний строк з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: