У Х В А Л А
14 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Горблянського Я.Д., Мелінишин Г.П.
секретаря Сідорука А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року з участю представника апелянта – ОСОБА_2,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про застосування заходів забезпечення позову, пред’явленого до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 2698627 грн 28 коп за кредитним договором. Названа ухвала мотивована тим, що позивачем не зазначено: на яке саме майно необхідно накласти арешт та місце його знаходження. Крім того, суд послався на те, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у своїй заяві не вказав дати народження відповідачів та їх громадянство.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на те, що названа ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, без врахування того, що вартість майна, переданого отримувачем кредиту в заставу, істотно знизилась внаслідок дії світової фінансової та економічної кризи, і тому це майно тільки частково забезпечує погашення кредитних зобов`язань. Крім того, апелянт зазначив, що у суду були законні підстави для застосування не тільки заборони відчуження майна відповідачів, а й для застосування іншого засобу забезпечення позову – заборони виїзду відповідачів за межі України до виконання боргових зобов`язань. Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржену ухвалу незаконною, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить оскаржену ухвалу скасувати, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.
В засідання апеляційного суду відповідачі не викликались, оскільки питання забезпечення позову згідно ст. 153 ЦПК України підлягають розгляду у відсутності боржників та без їх виклику. Однак, на думку колегії суддів, їх неявка відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України не перешкоджає розгляду даної справи.
Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у заяві про накладення арешту на майно відповідачів, суддя суду першої інстанції мотивував це тим, що заявником не зазначено на яке саме майно слід накласти арешт, не зазначено місце знаходження такого майна. Відмова у застосуванні тимчасової заборони виїзду за кордон боржників обґрунтовано лише відсутністю всіх необхідних біографічних відомостей про них. Однак, такі доводи суду суперечать нормам чинного законодавства України, які регулюють порядок та умови застосування заходів забезпечення позову. Тому погодитись з ними не можна.
З наявних у справі документів та розрахунків вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_3 за кредитними угодами, укладеними з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у 2006-2008 роках, станом на 07.10.2010 року становила 2698627 грн 28 коп. Поручителями отримувача кредитів згідно угод поруки є ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно відповідних договорів (а.с.43-47) та звітів з експертної оцінки від 21 та 28 серпня 2009 року(а.с. 89-90) загальна вартість майна, переданого банку в іпотеку і в заставу, становить орієнтовно 1520104 грн.
Отже, нерухоме майно, передане ОСОБА_3 в іпотеку і в заставу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в даний час не забезпечує в повному об’ємі кредитні зобов’язання відповідачів, до яких пред’явлено позов про стягнення 2698627,28 грн заборгованості по сплаті кредиту та відсотків.
У зв’язку із названою обставиною, на думку колегії суддів, є правові підстави для застосування за заявою позивача заходу забезпечення позовних вимог у виді арешту на майно відповідачів та заборони його відчуження. Адже, невжиття таких заходів забезпечення може утруднити або й унеможливити виконання рішення суду в повному об’ємі. Застосування ж тимчасової заборони виїзду відповідачів за межі України за умови накладення арешту на їх майно не є необхідним заходом забезпечення вимог позивача.
_____________________________________________________________________
Справа № 22-ц-6407/2010 р. Головуючий у 1 інстанції - М.Я.Бойко
Категорія 7 Доповідач - В.А.Девляшевський
Оскільки оскаржена ухвала не являється законною і обгрунтованою, вона не може бути залишена в силі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218;307;312;313;314;319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року по даній справі скасувати.
Заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову задовольнити частково. Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_5, проживаючому: Калуський район, с. Сівка-Калуська, на загальну суму 2698627 грн 28 коп (два мільона шістсот дев’яносто вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн 28 коп з врахуванням нерухомого майна, переданого в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_3.
В задоволенні заяви щодо тимчасової заборони виїзду за кордон відповідачів відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку на протязі двадцяти днів.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: Я.Д.Горблянський
Г.П.Мелінишин