Справа № 2-а-198 /10      

П О С Т А Н О В А          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16  вересня   2010 року    Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                       Кісілевич  П.І.

при секретарі                     Олійник О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені  справу за позовом  ОСОБА_1    до Управління Пенсійного Фонду України в м.Ірпені Київської області,   Управління Пенсійного Фонду України  в м. Буча  Київської області, Управлівння праці, соціального захисту  та захисту  населення   від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради   про  визнання  неправомірною бездіяльності та стягнення недоплаченої соціальної допомоги та пенсії,-  

встановив:

 Позивач  в січні 2010 року  звернувся  до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він   отримужє пенсію за віком, працює  та є    дитиною війни.

Згідно  ст. 6 Закону України “Про  соціальний захист  дітей війни» він має     право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач у  2006-2007 р. р. такої допомоги йому не виплачував,  а в 2008р. виплачував лише 10 відсотків. Законом України  від 28.12.2007 року «Про державний      бюджет України  на 2008 рік»   положення ст.6 вищевказаного Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої   право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.  Також в 2009-2010 р.р. вказані виплати були обмежені.  

 Недоплачена   сума   грошової допомоги за   період  з 1.01.2006 року по грудень 2009 року  становить  5168,10 грн.  Вважає, що невиплата  відповідачем вказаної соціальної допомоги суперечить діючому законодавству і порушує його  право на отримання такої допомоги.  

Просить визнати протиправною  відмову відповідача у перерахунку   та виплаті йому  щомісячної соціальної допомоги  та  зобов»язати   відповідача нарахувати та виплатити  на його користь  недоплачену  щомісячну державну соціальну допомогу за   вказаний період  в сумі 5168,10 грн.

Крім того вказує, що він продовжував  працювати протягом 2007-2009 р.р. після призначення пенсії  та має право на перерахунок пенсії. Але відповідач  невірно перерахував йому пенсію не по показнику 2008 року 1573,99, а по показнику 2007 року 1197,91 грн. Недоплата йому пенсії, як працюючому пенсіонеру, становить  на 1.01.2010 року 10056,5 грн.

Вважає, що в зв»язку з недоплатою пенсії відповідач повинен сплатити йому пеню   в сумі  3870,2 грн.

Просить стягнути з відповідача суму недоплаченої пенсії,як працюючому песніонеру, та пеню / компенсацію/ за прострочення виплати пенсії.

В ході розгляду справи позивач доповнив вимоги, просить також стягнути недоплачені суми соціальної допомоги як дитині війни, доплату працюючому пенсіонеру за січень-лютий 2010 року в сумі 1919,88 грн.

В подальшому  позивач іще раз уточнив вимоги. Просить визнати  дії  Управління ПФУ незаконними  по нарахуванню та виплаті йому  соціальної допомоги, як дитині війни, за період 2007-2010 р.р. Просить стягнути з відповідача на його користь за 2007-1010 р.р. недоплачену суму соціальної допомоги  3665,30 грн. та недоплачену суму пенсії в розмірі 17687,54 грн., а також пеню в сумі 645,94 грн.         

В  судове   засідання  позивач   не прибув, про день розгляду справи належно повідомлений, неодноразово  подавав  письмові заяви  про перенесення розгляду справи на жовтень 2010 року.  Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача. тому що наявних в справі матеріалів достатньо для постановлення  рішення. Доводи позивача про необхідність перенесення розгляду справи на жовтень, необгрунтовані.

Представник  Управління ПФУ в м. Буча, яке є правонаступником Управління ПФУ в м.Ірпені після створення відокремленого управління ПФУ в м.Буча,   в судове засідання не прибув, Про день розгляду справи відповідач належно повідомлений.  В письмовому запереченні на позов відповідач позов не визнає, вважає, що відповідач проводив позивачу виплати згідно вимог закону та бюджетних коштів, а також, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом. Також відповідач зазначив, що  перерахунок пенсії позивачу проведено з 1.03.2009 року згідно його заяви від  13.03.2009 року. Перерахунок проведено  із застосуванням показника  заробітної плати за 2007 рік 1197,91, в зв»язку із законодавчим неврегулюванням вказаного питання, згідно  спільного листа  Мінпраці та  ПФУ від 11.03.2009 року.

  Управління праці, соціального захисту  та захисту  населення   від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради   подало до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Позов не визнають.

 В зв»язку з тим, що  особи, які беруть участь у справі,  до суду не прибули,  то суд відповідно до вимог ст.ст. 41, 122 КАС України  провів   розгляд справи  в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування розгляду справи технічними засобами.  

Вивчивши  матеріали  справи ,  суд вважає, що  позов   підлягає до  часткового   задоволення.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач  знаходився на обліку  в управлінні ПФУ в м.Ірпені, а з січня 2010 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м.Буча та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та отримує надбавку, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та Законів України   «Про державний бюджет  України на 2008 рік»,  «Про державний бюджет України на 2009 рік»,  «Про державний бюджет України на 2010 рік» в розмірі  10% прожиткового мінімуму  для  осіб, які  втратили працездатність, тобто в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.   В 2006 та 2007  роках така надбавка  позивачу   не виплачувалась.

Спірні правові відносини регулюються ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно якої  була передбачена щомісячна соціальна  допомога  в розмірі 30%   мінімальної пенсії за віком  вказаній категорії осіб з 1.01.2006 року.

З наведеного випливає, що позивач мав право на отримання  такої  допомоги   в 2006 та 2008 р.р.

Але виплата  вказаної допомоги  була зупинена Законом України № 3235-ІУ від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік»  та Законом України  від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Положення Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік»  щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не визнавались неконституційними.

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року були визнані  неконституційними   положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст.6  вищевказаного закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення  закону про держбюджет, яким вносяться зміни  до інших законів, визнані неконституційними, в тому числі і зміни до  ст. 6 Закону України «Про   соціальний захист дітей війни».   Отже  нечинними є вищевказані закони з моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України.

Суд вважає, що обгрунтованими  є  позовні вимоги за період з   22.05..2008 року  по даний час на  період дії вищевказаного закону, тобто в межах строку позовної давності, встановленого ст.99 КАС України  та з врахуванням набрання чинності рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року.  На  застосуванні строку позовної давності наполягає відповідач.  Суд по справі не знаходить підстав для поновлення позивачу пропущеного строку  для звернення з позовом до суду.

Належним відповідачем суд визнає Управління ПФУ в м.Буча, тому що там позивач перебуває на обліку иа отримує пенсію за віком і відповідні надбавки до пенсії.

З наведених підстав суд визнає відмову відповідача  Управління ПФУ в м.Буча у перерахунку  вказаних виплат позивачу  протиправною  та  зобов»язує відповідача  Управління ПФУ в м.Буча  нарахувати та виплатити  позивачу  щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком   за період   з 22.05.2008 року  і по даний час на період дії вищевказаного закону.   Суд вважає, що вимоги про стягнення конкретних грошових сум є необгрунтованими, тому що перерахунок коштів повинен здійснювати відповідач.

Щодо вимог про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру, із застосуванням  вищого  показника  заробітної плати, то ці вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 13.03.2009 року на підставі  ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Пенсія йому перерахована із більшого заробітку із врахуванням показника заробітної плати  за 2007 рік  1197,91.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були венесені зміни до ч.4 ст.42 вищевказаного закону, згідно яких передбачено  проведення перерахунків пенсій із врахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітньої плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався  згідно ст.40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст.ст.40,42   Закону  України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»          в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення  перерахунку пенсій  були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення  дії зазначеної норми закону не приймалось, тобто були визнані неконституційними не самі положення ст.ст.40,42 вказаного закону, а спосіб внесення до них змін.  

Таким чином дане питання  законодавчо не врегульоване, до його врегулювання відповідач застосовує показник заробітної плати за 2007 рік, згідно листа Мінпраці та ПФУ від  11.03.2009 року.

З наведених підстав суд не вбачає  порушень закону при перерахунку пенсії позивачу, як працюючому пенсіонеру.

Вимоги про стягнення пені не підлягають до задоволення, тому що ці вимоги застосовуються в цивільних правовідносинах при порушенні грошових зобов»язань.      

Таким чином, позов задовольняється частково.

На підставі  ст. 6 Закону України “Про  соціальний захист  дітей війни»,  Закону  України від  20.12.2005 року № 3235 «Про державний бюджет України на 2006 рік»,  Закону України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України від 28.12.2007 року «Про державаний бюджет  України на 2008 рік»,  Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, »,  Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», рішення Конституційного Суду України від 09.07..2007 року,   ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування»,  керуючись ст.ст.  99,100, 158-163 КАС  України, суд  

                                               П о с т а н о в и в :

 Позов  задоволити частково.

Визнати  протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України  в м,Буча Київської області  щодо перерахунку  та виплати  ОСОБА_1  щомісячної  державної соціальної допомоги  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Буча  Київської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1         щомісячну державну   соціальну   допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком   відповідно до    ст. 6    Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» , починаючи з 22 травня  2008  року    і по даний час на період дії вищевказаного закону.

  В іншій частині позову відмовити.

 Постанова  може бути оскаржена до  апеляційного  суду  Київської області   через Ірпінський міський суд    на протязі  10 днів.

 Суддя                                                              П.Кісілевич