№ 2-а-1349/2010/1026
Постанова
Іменем України
21 грудня 2010 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Архангельський А.М. розглянувши в м. Тетієві в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі про визнання відмови щодо перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни неправомірною та зобов’язання провести таку виплату,
встановив:
Позивач 09.12.2010 року звернувся до суду із даним адміністративним позовом, мотивуючи своє рішення тим, що він є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" йому щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте на протязі 2006-2010 років вказана соціальна допомога в повному розмірі не виплачувалась, а тому він посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП, від 22.05.2008 року №10-РП та від 27.11.2008 року № 26-РП, якими були визнані неконституційними окремі положення ЗУ "Про державний бюджет на 2007 рік" та "Про державний бюджет на 2008 рік" та дано тлумачення в цілому ЗУ "Про державний бюджет", просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року по даний час, зобов'язати відповідача нарахувати на його користь та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006-2010 роки в сумі 5711 гривень.
Ухвалою суду від 10.12.2010 року в справі відкрито скорочене провадження в межах строку позовної давності. Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду 17.12.2010 року.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши письмові докази по справі вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і йому, починаючи із січня 2008 року нараховується надбавка, як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму, що підтверджується паспортними даними серії НОМЕР_1 (а.с.6), пенсійним посвідченням (а.с.8) та копією відповіді відповідача від 06.12.2010 року (а.с.9).
Згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею п.17.ст.77, ст.110 ЗУ "Про державний бюджет України на 2006 рік" та ст.71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення ст. 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" з 9 липня 2007 року втратили чинність, а у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. При таких обставинах вимоги щодо перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Щодо вимог про перерахунок та виплату щомісячної допомоги до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року та за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року то в задоволенні цих вимог необхідно відмовити, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії ЗУ зупинено і відповідач правомірно не нараховував соціальної допомоги.
Встановлено, що п. 41 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI текст ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, з якою дітям війни (окрім тих, на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідач керувався даними Законами та протягом 2008 року повністю нарахував і виплатив позивачу таку надбавку у розмірі 10 % встановленого на 2008 рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2008 року - 01.03.2008 року по 47 гривень щомісячно, з 01.04.2008 року по 01.06.2008 року – по 48,10 грн., з 01.07.2008 року по вересень 2008 року по 48,20 грн., з жовтня 2008 року по грудень 2008 року – по 49,80 грн.
Судом встановлено, що відповідно до ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 70 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" лише Кабінету Міністрів України надано право у 2009 та 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах, у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Тобто, відповідач при нарахуванні соціальної допомоги керувався даними Законами і протягом 2009-2010 років повністю нарахувало та виплатило позивачу надбавку у розмірі 10 % встановленого на 2009 та 2010 роки прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2009 року по даний час – по 49,80 грн. щомісячно.
Разом з тим відповідачем не було прийнято до уваги, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-РП /2008 положення п. 41 розділу 11 ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України .
Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав, свобод людини і громадянина, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення змін до них і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони. Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України є остаточним і не може бути оскарженим, крім того дане рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином доведено, що при прийнятті ЗУ "Про державний бюджет" на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як дитині війни необхідно застосувати саме положення Конституції України та ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а не ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які визнані неконституційними та ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік", "Про Державний бюджет України на 2010 рік". Тому відповідач повинен був керуватися попередньою редакцією ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
При таких обставинах, вважаю, що вимоги позивача за 2008 рік такими, що підлягають частковому задоволенню за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а вимоги за 2009-2010 роки – такими, що підлягають повному задоволенню з урахуванням здійснення позивачу часткової виплати протягом зазначеного періоду у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб,.
Таким чином встановлені обставини дають підстави вважати, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки виходячи із аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, а саме : ЗУ "Про Державний бюджет на 2006 рік ", ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік ", ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 рік", ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ЗУ "Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", суд приходить до висновку, що розмір пенсії позивача повинен був бути підвищений на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по день винесення судового рішення. Разом з тим, позивачу за вказаний період були нараховані та виплачені надбавки в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , а тому вказані виплати повинні бути враховані відповідачем при перерахуванні пенсії позивачу.
Посилання представника відповідача на ст.99 КАС України, на підставі якої представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог є не обґрунтованим, оскільки на думку суду вказана норма регулює строки звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, тобто предметом позову в цій категорії прав є дія чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень .
Як встановлено судом, позивач відповідно до ч. 4 ст.99 КАС України, з метою досудового врегулювання спору звернувся з заявою до відповідача та 06.12.2010 року отримав відповідь і в строки передбачені ст. 99 КАС України 09.12.2010 року звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Що стосується часу з якого необхідно провести перерахунки відповідачу, то суд керується положеннями рішення Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Кечко проти України" заява №63134). В даному рішенні є роз’яснення, відповідно до якого заборговані державою гроші, які були недоплачені громадянам-є майном цих громадян. Відмова повернути борг є порушення майнових прав. Виходячи із цих роз’яснень суд вважає, що до вимоги про повернення майна, в розумінні рішення по справі "Кечко проти України", в разі відмови відповідача провести перерахунок та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни у позивача виникне право вимагати повернення майна на підставах і в строки передбачені ст. 256 ЦК України.
Вирішуючи питання відносно позовних вимог в частині стягнення сталої суми недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, суд вважає, що в цій частині заявлених позовних вимог позивачу слід відмовити, по скільки суд не може брати на себе функції інших органів.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".
Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про Державний бюджет України на 2009 рік", "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, від 22.05.2008 року, від 27.11.2008 року,
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 21 грудня 2010 року, відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю с. Денихівка Тетіївського району Київської області за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 21 грудня 2010 року з урахуванням проведених за цей період виплат з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни є остаточною і виконується негайно, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд протягом десяти днів.
Суддя А.М.Архангельський