№2-1704\10

                                        РІШЕННЯ

                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                      (заочне)

21.12.2010р.                                                                                     м.Виноградів

     Виноградівський районий суд Закарпатської області у особі головуючого- судді А.А.Надопта, при секретарі Н.В.Казимірській, за участю позивача та його представника по дорученню адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу  позики 19.838,04 грн.,

                                      ВСТАНОВИВ :

 Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.02.2009р. між сторонами було укладено договір позики, згідно якого відповідач взяв у позивача по розписці в борг суму 13.900,00 грн., які відповідно до розписки зобов»язався повернути  до 10.04.2009р.  позивачу.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що після спливу даного терміну він неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням повернути позичені йому кошти, оскільки, починаючи з 11.04.2009р. (строку виконання зобов'язання), пройшло більше як півтора року в межах строків позовної давності, а зобов'язання з боку відповідача належним чином не виконано, а не повернення вказаної суми боргу порушує його права та інтереси, ускладнює сімейне життя та матеріальне становище.

Далі позивач зазначає, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, а відтак враховуючи наведене та розмір облікової ставки НБУ з 11.04.2009р. по 14.06.2009р. - складав 12% річних (Постанова НБУ від 21.04.2008p. N107 та Лист НБУ від 16.02.2009p. №14-011/778-2395), то проценти за користування вказаними коштами з 11.04.2009р. по 14.06.2009р. (65дн.) складають - (13 900 гри.* 12% /365дн.)*65 дн.= 297,04 грн.; з 15.06.2009р. по 12.08.2009р. - складав 11 % річних (Постанова НБУ від 12.06.2009 N343), то проценти за користування вказаними коштами з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. (58 дн.) складають - (13 900 гри.* 11% /365дн.)*58 дн.= 242,96 грн.; з 12.08.2009р. по 08.06.2010р. - складав 10.2500% річних (Постанова НБУ від 10.08.2009 N 468), то проценти за користування вказаними коштами з 12.08.2009р. по 07.06.2010р. (300 дн.) складають (13 900 грн.* 10,25% /365дн.)*300 дн.= 1.171,02 грн.; з 08.06.2010р. по 08.07.2010р. - складав 9,5 % річних (Постанова НБУ від 07.06.2010 N 259), то проценти за користування вказаними коштами з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. (ЗО дн.) складають - (13 900 грн.* 9,5% /365дн.)*30 дн.= 108,53 грн.; з 08.07.2010р. по 10.08.2010р. - складав 8,5 % річних (Постанова НБУ від 07.07.2010 N320), то проценти за користування вказаними коштами з 08.07.2010р. по 09.08.2010р. (33 дн.) складають - (13 900 грн.* 8,5% /365дн.)*33 дн.= 106,82 грн.; з 10.08.2010р. по 29.11.2010р. - складав 7,75 % річних (Постанова НБУ від 09.08.2010 N 377), то проценти за користування вказаними коштами з 10.08.2010р. по 29.11.2010р. (112 дн.) складають (13 900 грн.* 7,75% /365дн.)*112 дн.= 330,55 грн.

Отже загальний розмір процентів за користування грошовими коштами станом на 29.11.2010р. складає 2.256,92 грн.

Крім цього, позивач вважає, що індекс інфляції та три проценти річних обраховуються за час прострочки, тобто 11.04.2009р., а відтак його витрати, пов»язані із знеціненням його грошових коштів (інфляційні витрати) складають: за 2009р.- 112,3 грн. (індекс інфляції за 2009р.)* 13900=15 609,70 - 13 900= 1.709,70 грн.; за 01.2010р.- 101,8 грн. (індекс інфляції за січень 2010р.)* 13900=14150,20 - 13 900= 250,20 грн.; за 02.2010р.- 101,9 грн. (індекс інфляції за лютий 2010р.)*13900=14164,10 - 13 900= 264.10 грн.; за 03.2010р.- 100,9 грн. (індекс інфляції за березень 2010р.)* 13900=14025,10 -13900=125,10 грн.; за 08.2010р.- 101,2 грн. (індекс інфляції за серпень 2010р)* 13900=14066,80 -13900= 166,80 грн.; за 09.2010р.- 102,9 грн. (індекс інфляції за вересень 2010р.)* 13900=14303.10 -13900= 403,10 грн.; за 10.2010р.- 100,5 грн. (індекс інфляції за жовтень 2010р.)* 13900=13969,50 -13900=69,50 грн., а відтак загальна сума інфляційних витрат складає 2.988,50 грн.

Три проценти річних з 11.04.2009р. по 11.04.2010р. складають 13 900 грн. *3% = 417,00 грн. та з 12.14.2010р. по 29.11.2010р. складають 13 900 грн. *3% /365 * = 1,14 грн. за один день * 233 кал.дні= 265,62 грн., отже загальна сума трьох процентів річних складає 682,62 грн.  

На підставі наведеного, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов"язання позивач вважає, що загальна сума заборгованості відповідача складає 13.900,00 грн. - основного боргу; 2.256,92 грн. - проценти за користування коштами наданими в позику; 2.988,50 грн.- інфляційні витрати повязані з ненележним виконанням зобовязання; 682,62 грн.- три проценти річних, повязані з ненележним виконанням зобов"язання, а загальна сума, яка підлягає до стягнення складає – 19.828,04 грн., які позивач разом із судовими витратами по справі (державне мито в розмірі 198,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.) просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 в примусовому порядку.

     Позивач, якого підтримав і його представник, в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі  та просив суд їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.

     Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання   не з"явився,  хоча про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, проте відповідно до повідомлення кур»єра суду повістка з усіма доданими до неї матеріалами повернута суду у зв»язку з відмовою відповідача від отримання повістки та доданих матеріалів.  

Між тим, судом відповідно до вимог ст.122 ч.3 ЦПК України на стадії відкриття провадження у даній цивільній справі було зроблено запит \а.с.10\ до ВГІРФО Виноградівського РВ ГУМВС в Закарпатській області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, і відповідно до  листа якого за №1935 від 08.12.2010р. \а.с.11\ встановлено, що відповідач є зареєстрованим саме за адресою м.Виноградів, вул..І.Франко-133\2 (ця-ж адреса зазначена в позові та судовій повістці).

Нормою ст.74 ч.5 абзац 4 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається,  що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, у зв»язку з чим суд, зі згоди представника позивача, якому суд роз»яснив порядок і умови заочного  розгляду справи, ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.224-226 ЦПК України.

     Вислухавши пояснення позивача і його представника, та вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв»язку, суд приходить до наступного.  

     Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

     Так, матеріалами справи встановлено, що 25.02.2009р. між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено в письмовій формі договір позики, у відповідності до якого відповідач взяв у позивача у борг 13.900,00 грн., які зобов»язався повернути до 10.04.2009р. \а.с.7\, проте в обумовлений строк борг позивачу не повернув, а отже, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами, які випливають із зобов"язань.  

Так, згідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.  

Відповідно до ст.ст.1048-1050 ЦК України,  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо  позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Як вбачається із Розписки від 25.02.2009р. \а.с.7\, укладеної між сторонами, відповідач відповідно до зазначеної угоди зобов"язався повернути до 10.04.2009р. позивачу 13.900,00 грн.

 Таким чином, зібрані у справі докази з усією повнотою свідчать про те, що між сторонами укладено договір позики на суму 13.900,00 грн.

З пояснень позивача та наявних у справі матеріалів  встановлено, що позивач повністю виконав взяті на себе за Договором позики зобов"язання, а відтак суд приходить до висновку, що саме відповідач не виконав взяті на себе зобов"язання. Згідно проведених розрахунків заборгованість відповідача, станом на 03.12.2010р. становить 13.900,00 грн., і, оскільки відповідач у визначений строк борг в добровільному порядку  не відшкодовує, то він зобов"язаний це зробити примусово.

Суд також вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача, крім основного боргу, і 2.988,50 грн. інфляційних витрат та 682,62 грн. трьох процентів річних є ґрунтовними, а відтак підлягають до задоволення, оскільки вони базуються на вимогах закону. Так, 25.02.2009р. відповідач відповідно до власноручної розписки взяв у борг у позивача 13.900,00 грн. терміном до 10.04.2009р.,  виконання даного зобов»язання прострочив.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також при проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції- це показник, що характеризує динаміку загального розвитку цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і ціни в України встановлюються в національній валюті, а відтак норми ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з врахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов»язання, яке визначено в договорі у гривні.

Як вбачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, відповідач взяв у борг від позивача саме 13.900,00 грн., а відтак у суда є всі законні підстави стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, виходячи з наступного розрахунку.

Суд виходить з того, що індекс інфляції та три проценти річних обраховуються за час прострочки, отже датою виникнення такої є 11.04.2009р., а відтак витрати, пов»язані із знеціненням грошових коштів (інфляційні витрати) відповідача складають: за 2009р.- 112,3 грн. (індекс інфляції за 2009р.)* 13900=15 609,70 - 13 900= 1.709,70 грн.; за 01.2010р.- 101,8 грн. (індекс інфляції за січень 2010р.)* 13900=14150,20 - 13 900= 250,20 грн.; за 02.2010р.- 101,9 грн. (індекс інфляції за лютий 2010р.)*13900=14164,10 - 13 900= 264.10 грн.; за 03.2010р.- 100,9 грн. (індекс інфляції за березень 2010р.)* 13900=14025,10 -13900=125,10 грн.; за 08.2010р.- 101,2 грн. (індекс інфляції за серпень 2010р)* 13900=14066,80 -13900= 166,80 грн.; за 09.2010р.- 102,9 грн. (індекс інфляції за вересень 2010р.)* 13900=14303.10 -13900= 403,10 грн.; за 10.2010р.- 100,5 грн. (індекс інфляції за жовтень 2010р.)* 13900=13969,50 -13900=69,50 грн., а відтак загальна сума інфляційних витрат складає 2.988,50 грн.

Три проценти річних з 11.04.2009р. по 11.04.2010р. складають 13 900 грн. *3% = 417,00 грн., а з 12.14.2010р. по 29.11.2010р. складають 13 900 грн. *3% /365 * = 1,14 грн. за один день * 233 кал.дні= 265,62 грн., а отже загальна сума трьох процентів річних складає 682 грн. 62 коп.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, з посиланням на норми ст.1048 ЦК України, крім загальної суми боргу, інфляційних витрат та трьох процентів річних просить стягнути з відповідача і 2.256,92 грн. процентів за користування грошовими коштами станом на 29.11.2010р., проте суд не може погодитись з такими доводами з наступних підстав.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 5 розділу У111 «Прикінцевих положень» закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що до приведення законодавства у відповідність  із цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено цим законом.

Відповідно до положень зазначеного закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п.6 ст.4 закону), фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п.5 ч.1 ст.1 закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами- суб»єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

Оскільки в суді достовірно встановлено, що позивач не є суб»єктом підприємницької діяльності, яка надає фінансові послуги, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, так як в таких випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

     За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що  позов грунтовний і такий підлягає до часткового задоволення.

Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 29.11.2010р. \а.с.1-3\ позивач сплатив 120,00 грн. за інформаційно-технічний розгляд справи та 198,14 грн. судового збору.

     На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.1046,1048-1050 ЦК України та керуючись ст.ст.1,3,10,11,60,88,212-215,224-226 ЦПК України, суд-

                                        ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу  позики  задовольнити частково.

      Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2 суму основного боргу за договором позики 13.900,00 грн., 2.988,50 грн.- інфляційних витрат та 682,62 грн.- проценти річних, а також судові витрати по справі: 198,28 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 У задоволені вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_3 2.256,92 грн. процентів за користування коштами- відмовити.

 Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

             Головуючий:                                                         А.А.Надопта