Справа № 2-13\2010  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    02 грудня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Косівщинської сільської ради, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання рішень виконкому Косівщинської сільської ради № 07 від 25.01.2000. та від 08.07.2003. законними, усунення перешкод  в користуванні земельною ділянкою, про зобов’язання Косівщинської сільської ради видати державний акт та визнання рішення виконкому Косівщинської сільської ради №52 від 18.11.1992. недійсним,  

  ВСТАНОВИВ :  

    В липні місяці 2008 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що у 1992 році виконком Косівщинської сільської ради виділив йому земельну ділянку площею 0,17 га для індивідуального житлового будівництва, цією ділянкою він користувався, обробляв її, але до будівництва він не приступив, оскільки, ця земельна ділянка постійно підтоплюється. В даний час він вирішив узаконити цю ділянку, а тому просив встановити межу між суміжними земельними ділянками та зобов’язати видати йому державний акт на цю земельну ділянку, адреса якої в даний час вулиця Сумська, 18б с. Косівщина.  

    В серпні місяці 2008 року до суду звернувся ОСОБА_1, який зазначив, що рішенням виконкому Косівщинської сільської ради від 25.01.2000. йому була виділена земельна ділянка в розмірі 0,10 га для ведення підсобного господарства по АДРЕСА_1 і цією земельною ділянкою він з того часу став користуватися. 08.07.2003 року виконком Косівщинської сільської ради надав йому дозвіл на розробку проекту відведення йому цієї земельної ділянки і він продовжував користуватися цією земельною ділянкою до 2006 року, коли сільський голова ОСОБА_4 стала пред’являти до нього претензії про самовільний захват ним цієї земельної ділянки і заборонила йому користуватися нею. У зв’язку з цим ОСОБА_1 просив суд визнати рішення виконкому Косівщинської сільської ради від 25.01.2000. та від 08.07.2003. законними, просив зобов’язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, зобов’язати Косівщинську сільську раду видати йому державний акт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 та визнати недійсним  рішення виконкому Косівщинської сільської ради № 52 від 18.11.1992. про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки в розмірі 0,17 га в с. Косівщина.  

    В процесі розгляду справи ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про залишення його позову без розгляду.  

    ОСОБА_1 та його представник свої позовні вимоги підтримали.  

    Представник Косівщинської сільської ради при вирішенні цього питання покладається на розсуд суду.  

    Третя особа ОСОБА_3 та його представник також покладаються на розсуд суду, оскільки, претензії ОСОБА_1 на земельну ділянку не зачіпають їхніх інтересів.    

    Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

    В суді встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником домоволодіння АДРЕСА_2 у якому проживає разом зі своєю сім’єю.  

    25.01.2000. виконком Косівщинської сільської ради на підставі заяви ОСОБА_1 прийняв рішення №7, яким надав йому дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки розміром 0,10 га для ведення особистого підсобного господарства, яка прилягає до його садибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 \ а.с.45\  

    Ніякої документації по  проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 розробляти не став, а став користуватися земельною ділянкою площею 0,10 га по АДРЕСА_1, яка не прилягає до його земельної ділянки і знаходиться зовсім на іншій вулиці.  

    В липні місяці 2003 року ОСОБА_1 знову звернувся до сільської ради про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, яка межує з його садибою, а тому рішенням дев’ятої сесії Косівщинської сільської ради від 08.07.2003. ОСОБА_1 знову був наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га в АДРЕСА_2 за рахунок земель Косівщинської сільської ради. Цим же рішенням  йому дозволено замовити проект проект відведення в проектній організації, який подати для розгляду та затвердження на сесію сільської ради в установленому порядку. \а.с.46\  

    Але і після цього ОСОБА_1 ніяких замовлень на відведення йому земельної ділянки не робив, а користувався все тією ж земельною ділянкою по АДРЕСА_1  

    У вересні місяці 2006 року ОСОБА_1 знову звернувся до Косівщинської сільської ради з заявою про надання йому у власність земельної ділянки площею 0,10 га по вулиці Сумській біля КНС, що будувалася. Але рішенням третьої сесії п’ятого скликання Косівщинської сільської ради від 21.09.06. йому було відмовлено у зв’язку з тим, що будівництво КНС, яка знаходиться біля цієї земельної ділянки, не завершено і потребує уточнення меж земель загального користування та визначення санітарно-захисної зони. \а.с.47\  

    Після цього ОСОБА_1 перестав користуватися земельною ділянкою по АДРЕСА_1, оскільки, сільський голова ОСОБА_4 заявила про те, що ОСОБА_1 самовільно, без належних правових підстав користувався до цього цією земельною ділянкою.  

    Суд вважає, що ОСОБА_1 не набув права на спірну земельну ділянку по АДРЕСА_1, зважаючи на наступне.  

    Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом.  

    Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 ні у 2000, ні у 2003 році земельна ділянка по АДРЕСА_1 в с. Косівщина, на яку він тепер претендує, не виділялася, у рішеннях виконкому Косівщинської сільської ради від 25.01.2000. та дев’ятої сесії Косівщинської сільської ради від 08.07.2003. мова йшла про виділення йому земельної ділянки площею 0,10 га яка межує з його садибою за адресою: АДРЕСА_2, земельна ж ділянка, на яку претендує ОСОБА_1, знаходиться зовсім на іншій вулиці і не межує з його земельною ділянкою.  

    За таких обставин визнавати законними рішення виконкому Косівщинської сільської ради від 25.01.2000. та дев’ятої сесії четвертого скликання цієї ж сільської ради від 08.07.2003. про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 в с. Косівщина, про що він просить немає ніяких підстав, оскільки, такі рішення взагалі не приймалися.  

    З цих же підстав не може бути зобов’язана Косівщинська сільська рада до видачі ОСОБА_1 державного акту на спірну земельну ділянку, про що він також просить.  

    На думку суду, відсутні підстави і для визнання недійсним рішення виконкому Косівщинської сільської ради сумського району № 52 від 18.11.1992 року про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,17 га в с. Косівщина Сумського району, зважаючи на наступне.  

    Відповідно до частини 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої вставлені ці обставини.  

    В процесі розгляду даної справи за матеріалами прокурорської перевірки прокуратурою Сумського району 03.10.2008. на ім’я голови Косівщинської сільської ради був направлений протест на рішення виконавчого комітету Косівщинської сільської ради №52 від 18.11.1992. «Про виділення земельної ділянки гр. ОСОБА_2.» про  скасування цього рішення як незаконного.  

    Шістнадцяти сесія п’ятого скликання Косівщинської сільської ради 16.10.2008. по даному протесту прийняла рішення наступного змісту : Рішення виконкому Косівщинської сільської ради № 52 від 18.11.1992. щодо виділення громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,17 га в с. Косівщина для будівництва житлового будинку та господарських будівель у довічне успадковане володіння не приймалося, а було сфальшоване, дане рішення вважати недійсним.  

    ОСОБА_2. не погоджуючись з цим рішенням звернувся до Сумського районного суду з адміністративним позовом, яким просив скасувати це рішення сесії від 16 жовтня 2008 року.  

    Постановою Сумського районного суду від 14 травня 2010 року було констатовано, що виконкомом Косівщинської сільської ради в дійсності приймалося рішення № 52 від 18.11.1992. відносно ОСОБА_2, це було визнано представником сільської ради, була доказана справжність підписів  у ньому, тобто, було доведено, що даним рішенням ОСОБА_2 спірна земельна ділянка виділялася. У зв’язку з цим рішення шістнадцятої сесії п*ятого скликання Косівщинської сільської ради від 16 жовтня 2008 року було скасоване, воно ніким не було оскаржене, а отже набрало законної сили.  

    За таких обставин немає підстав для визнання незаконним рішення виконкому Косівщинської сільської ради № 52 від 18.11.1992. про що також просив ОСОБА_1, як немає підстав для зобов’язання Косівщинської сільської ради та ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спірною земельною ділянкою.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 125, 143, 152, 153 Земельного кодексу України, ст. 10, 60, 61 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд –  

  ВИРІШИВ :  

    В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити за їх безпідставністю.  

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі десяти днів після його проголошення.  

      Суддя                                                                                                               Б.М.Клочко.