Справа № 2-а-835/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2010 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гамули Б.С., розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Камені-Каширському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
встановив:
11 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 11 травня 2010 року по день постановлення рішення по справі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2010 року позивачу така допомога не виплачувалася в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. На звернення про перерахунок підвищення до пенсії відповідач відмовив.
Тому просила суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати його провести перерахунок і виплату державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 11 травня 2010 року по день постановлення рішення по справі.
Відповідач у своєму запереченні № 2634/09-17 позов не визнав, зазначаючи, що позивачу виплачується підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 49 грн. 80 коп. у вірному розмірі. Просить в задоволенні позову відмовити
Проаналізувавши письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наділена правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі, протягом 2010 року їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком з доплатою як дитині війни в розмірі 49 грн. 80 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, пенсійним посвідченням НОМЕР_1 із проставленим у ньому штампом ?итина війни”, довідкою управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про виплату надбавки позивачу як дитині війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 1 січня 2008 року, текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі № 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік. Положення п. 41 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22 травня 2008 року та не була зупинена чи обмежена на 2009-2010 роки іншими нормативними актами, тому суд приходить до висновку про підставність позовних вимог про зобов’язання відповідача – управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 11 травня 2010 року по день постановлення рішення – 3 грудня 2010 року, враховуючи при цьому, що позивачу у 2010 році було нараховано та виплачено підвищення до пенсії в розмірі 49 грн. 80 коп. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Крім цього, суд бере до уваги, що статтею 71 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, тому її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу він встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімальної пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача у поданому до суду запереченні на позов про відсутність відповідного бюджетного фінансування для проведення перерахунку та виплати позивачу вказаного підвищення до пенсії , оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Зазначене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року) управління Пенсійного фонду України в містах та районах відповідно до покладених на них завдань призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Судом встановлено, що позивачу нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни у 2010 році управлінням Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі, де позивач перебуває на обліку. Тому суд приходить до висновку про підставність вимог позивача, що саме на дане управління має бути покладено обов’язок провести перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 11 травня по 3 грудня 2010 року. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування позивачу підвищення до пенсії не у конкретному розмірі, а в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки саме на нього покладено обов’язок проводити нарахування, перерахунок та виплату підвищення до пенсій дітям війни у конкретному розмірі, а тому суд не може перебирати на себе функції державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідача слід звільнити.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 94, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, встановленого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 11 травня по 3 грудня 2010 року з урахуванням уже виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.
Головуючий – підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду Б.С. Гамула