Справа №2-а-2679/2010 рік
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року м.Долина
Суддя Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областi Лицур І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про стягнення доплати до пенсії дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною вiдмову Управлiння Пенсійного фонду України в Долинському районi Івано-Франківської області нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення пенсії як дитинi вiйни в розмiрi 30% мiнiмального розмiру пенсiї за віком з урахуванням 20% надбавки за проживання в населеному пункті, що має статус гірського, зобов»язати його здійснити перерахунок і виплатити недоплачені кошти з вказаного підвищення пенсії за період з 10.06.2010 року по даний час та зобов’язати відповідача в подальшому при виплаті йому пенсії нараховувати щомісячне підвищення як дитині війни в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням надбавки за проживання в гірському населеному пункті. Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни, а також проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського і з першого січня 2006 року у відповідності до вимог Закону України « «Про соціальний захист дітей війни» йому повинно виплачуватись щомісячне підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням 20% надбавки за проживання в гірському населеному пункті. Однак, з 01.01.2008 року вказане підвищення пенсії як дитині війни йому виплачується в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Він звертався до відповідача з письмовою заявою про виплату вказаного підвищення, однак отримав відмову. Такі дії відповідача вважає неправомірними, тому звернувся в суд з даним позовом.
Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить дану справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, де вказав, що управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки. З 01.01.2008 року позивачу проводиться підвищення пенсії у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено розмір вказаного підвищення пенсії дітям війни. Тому вважає дії відповідача правомірними, а заявлений позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.
Дослідивши та оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини і надані ними докази, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України» на 2010 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» встановлено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії НОМЕР_1, виданому Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 16.11.1999 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», крім того він є особою, яка проживає на території гірського населеного пункту, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2.
Отже позивач має право на отримання підвищення пенсії як дитина війни у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом .
Проте, як вбачається з письмових заперечень представника відповідача та позовної заяви, УПФ України в Долинському районі при нарахуванні підвищення пенсії дітям війни з 22.05.2008 року керується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачу підвищення пенсії як дитині війні у розмірах, визначених цією постановою.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що оскільки позивачу надано статус дитини війни, він має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому з урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, його позов слід задоволити частково, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» з врахуванням вимог Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» за період з 10.06.2010 року по 20.12.2010 року.
Щодо позовної вимоги про зобов»язання відповідача проводити виплати позивачу вказаного підвищення пенсії як дитині війни і на майбутнє, то суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки у відповідності до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тобто суд не вправі вирішувати питання про призначення та виплату будь-яких коштів на майбутнє.
На підставі викладеного, ст. 17 п.1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст.ст. 19,22 Конституції України, ст.ст. 3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 2,9,11,71,99,100,161-163,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною вiдмову управлiння Пенсійного фонду України в Долинському районi Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням 20 % надбавки відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів за період з 10.06.2010 року по 20.12.2010 року, відмовивши в решті позову.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя: