Справа №2-а-204/2010.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Єременка В.М.
при секретарі Котенко Л.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пращ та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій органу владних повноважень протиправними, зобов,язання провести перерахунок та стягнення недоотриманих сум,.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1М звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій органу владних повноважень протиправними, зобов,язання провести перерахунок та стягнення недоотриманих сум.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є інвалідом 2 групи, як особа що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має посвідчення 1-ї категорії (копії посвідчення додаю) і захворювання пов,язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Має право на нарахування пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 XII (далі
Закон), пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді:
державної пенсії та додаткової за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після
виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 названого Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорії І - призначається щомісячно у розмірах: інвалідам 2 групи — 75 процентів мінімально пенсії за віком.
Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 XII (далі Закон), державна пенсія особам, віднесеним до категорії І, для інвалідів 2 групи у всіх випадках не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 523 від 30 травня 1997 року «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок «Чорнобильської катастрофи» з подальшими змінами та додатками передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів у відношенні яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком по 2-ій групі інвалідності».
Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, а статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» наголошують на те. що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно Законом України. Також відповідно до ст. 22 Конституції України «При прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
На даний час я отримую пенсію в зменшеному розмірі ніж передбачено ст.. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До позову додається детальний розрахунок.
Згідно зі змінами, внесеними до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Закону від 5 жовтня 2006 року за №231-У «Дія положень Закону не може призупинитись іншими Законами, крім про внесення змін до цього Закону». Згідно п.2 Прикінцевих положень:
Забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону».
Крім того, згідно з п. 17 Закону України №231-У «У разі збільшення прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначених відповідно до ст.. 54 цього закону, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяної здоров'ю, особам,віднесеним до категорії 1,2,3,4, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення прожиткового мінімуму».
Виходячи з принципів аналогії права, керуючись ст..4 п. 4, 4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами « від 21.12.2000 року №2181-111 « У разі коли норми різних нормативно — правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
Тому, я вважаю, що Управляння Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області повинно було провести мені перерахунок пенсії згідно з вищевказаним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та згідно з встановленими в державі мінімальними розмірами пенсій та заробітної плати.
Згідно з Законом України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ:
«1 . Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Виходячи з цього,прошу суд застосувати при розгляді моєї справи, як джерело права, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Качко проти України (заява № 63134/00 від 08.11.2005 року.)»
23. Якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними.
26. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань ( рішення у справі «Бурдов проти Росії « №59498/00 пар. В усній та письмовій формі звертався до відповідача щодо роз'яснення як мені нараховується пенсія, я їм розповіла про ст.. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796 XII, але мої прохання і пояснення залишилися без уваги. З боку управління проявлено повну бездіяльність до мене, а тому я змушена звернутися за допомогою за захистом своїх прав до суду.
Вважаю, що дії Управління Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області щодо нарахування мені пенсії, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи, в значно меншому розмірі ніж це передбачено статтями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є такими, що суперечать вимогам вищевказаного Закону України та Конституції України, а також порушують моє право та право людей, котре гарантоване Конституцією України та Законами України.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.. 1,13, 50, 54. 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного суду від 01.10.2005 року №8-рп/2О05, від 22.05.2008 р. №1-28/2008, ст.. 8, 16, 19, 21, 22, 46, 48, 55, 56, 68, ч.2 п.1 ст. 92 Конституції України, ст..2, 6 - 11, 18, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПРОШУ:
1. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Баришівському районі Київської області щодо нарахування мені пенсії, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в значно меншому розмірі, ніж це передбачено
статтями Закону України 50 і 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Баришівському районі Київської області провести перерахунок та нарахування відповідно до ст. 50. 54 Закону України «Про статус і соці&іьний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком та стягнути на мою користь недоплачені суми пенсії з 2007. 2008, 2009. 2010 роки.
3. Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в Баришівському районі Київської області у подальшому проводити виплату мені основної та додаткової пенсії згідно Закону України №796-12 від 28.02.1991р. ст.50. 54.
4. Звільнити від сплати державного мита, як потерпіла (ліквідатор) від аварії ЧАЕС. відповідно до п.18 ст.4 ДЕКРЕТУ Міністрів «Про державне мито».
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації неправомірними, стягнення з відповідача недоплаченої суми компенсації на озлоровлення за 2001-2007 роки. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія 2 ) , перебуває на обліку в УПСЗН Баришівської райдержадмшістрації і відповідно до ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " мас право на компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі п*яти мінімальних заробітних плат щорічно, розмір якої визначається на момент виплати. Відповідач в порушення зазначеного Закону, вказану компенсацію виплачував у значно меншому розмірі. На його вимогу здійснити доплату недоотриманої суми, було відмовлено, що і стало причиною звернення до суду. Різниця між належною та виплаченою сумою складає 8104, 90 гривень. Оскільки дії відповідача носять протиправний характер, просить суд визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача недоплачену допомогу на оздоровлення за 2001-2007 роки.
В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав в повному об*ємі та просить стягнути суму недоплат за 2001-2007 роки в розмірі 8104,90 грн.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Зубко Наталія Володимирівна заявлений позов не визнала та пояснила, що виплата вказаної допомоги на оздоровлення за 2001 -2007 роки позивачеві проведена у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України. Управління праці та соціального захисту населення не є розпорядником Так, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ( надалі Закон ), передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі п*ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Таким чином, враховуючи вищенаведене. Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації повинно виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а саме: за 2002 рік - 1025 грн. виходячи з мінімальної заробітної плати 205 грн. станом на серпень місяць 2004 року; за 2003 рік в розмірі 1025 гривень, виходячи з мінімальної заробітної плати 205 гривень станом на серпень 2004 року; за 2004 рік в розмірі 1310 гривень виходячи з мінімальної заробітної плати 262 грн. станом на лютий місяць 2005 року; за 2005 рік в розмірі 1660 гривень, виходячи з мінімальної заробітної плати 332 гривні станом на жовтень місяць 2005 року; за 2006 рік в розмірі 1775 грн. станом на жовтень місяць 2006 року та за 2007 рік в розмірі 2000 грн. станом на лютий місяць 2007 року.
Оскільки позивачеві було частково проведено оплату за 2002 рік - 26,70 грн, за 2003 рік - 26.70 грн; за 2004 рік 26.70 грн; за 2005 рік - 120 грн; за 2006 рік - 120 грн; за 2007 рік - 120 грн.,то загальна сума недоплати становить 8261 грн.60 коп. ( за 2002 рік 1025-26.70 = 998.30 грн., за 2003 рік 1025 - 26.70 = 998.30 грн.; за 2004 рік 1310 -120 = 1190 грн.; за 2005 рік 1660 - 120 = 1540 грн.; за 2006 рік 1775 - 120 = 1655 грн.; за 2007 рік 2000-120 =1880 грн.)
В судовому засіданні встановлено, що про порушення свого права, позивач дізнався в грудні місяці 2004 року отримавши 26.70 грн. на оздоровлення за 2002 рік, однак за захистом свого порушеного права в порядку цивільного судочинства до суду не звернувся.
З 1 січня 2005 року почав діяти Кодекс адміністративного судочинства, за нормами ст. 99 якого, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.І ст.100 КАСУ, пропущення строку звернення до
адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада в 2006 році доповнила закон " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71, в якій
встановлено, шо дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім внесення змін до цього закону ( закон № 231 - У від 5.10.2006 року).
Відповідно до п.6 ч.І ст.92 Конституції, виключно Законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст..75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою дія ст. 48 закону « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протягом 2001-2005 роки не призупинялась.
Проте, законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом N 3235-ІУ (3235-15) від 20.12.2005р.).
Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп в справі за конституційним поданням 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції України положень ст.29,36, частини другої статті 56, частини другої ст..62, частини першої ст.66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98,101,103,111 Закону України « Про державний бюджет», визнав такими, що не відповідають Конституції України дані положення закону.
Пункт 2 статті 152 Конституції України встановлює, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » почала знову діяти із 09.07.2007 року .
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова відповідача в проведенні доплат на оздоровлення є неправомірною, а тому, вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації на користь позивача суму невиплаченої одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік. Станом на лютий місяць 2007 року, тобто на момент виплати ОСОБА_3 коштів на оздоровлення, мінімальна заробітна плата у відповідності із законом України « Про державний бюджет на 2007 рік» становила 400 грн. на місяць, то сума недоплати становить 1880 грн. ( 400 х 5) - 120 = 1980 грн.
Керуючись ст.ст. 2,11,17,70,71,99,100,159-163 КАСУ, ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
Постановив:
позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації Київської області про визнання
дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 1880 ( одну тисячу вісімсот вісімдесят ) грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: О.ДЛисюк