Справа № 2а-2378/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі – Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Сватівського взводу ДПС старшини міліції Татарки Віталія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВВ № 312910 від 15 травня 2010 року передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП, посилаючись на те, що відповідачем винесено оскаржувану ним постанову, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає постанову необ’єктивною, незаконною, оскільки вона складена з порушенням норми ст. 280 КУпАП , а саме: відповідач належним чином не встановив обставини справи, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та пояснив, що Правил дорожнього руху він не порушував, надав відповідні пояснення відповідачу, але він не взяв їх до уваги.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
При розгляді справи суд виходить з того, що водій зобов’язаний виконувати Правила дорожнього руху і лише в разі порушення цих Правил, за наявності належних та допустимих доказів, водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частою 2 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність, серед іншого, за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.
15 травня 2010 року відповідачем по справі було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВВ № 312910 (а.с. 23) якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 15 травня 2010 року об 11 год. 10 хв. на 131 км автодороги Р-07 керував автомобілем НОМЕР_1 і в порушення правил проїзду перехресть, при виїзді на головну дорогу не надав переваги в русі автомобілю, який рухався на головній дорозі.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року №14 встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, зокрема, в постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів
Проте описова частина оскаржуваної постанови не місить відомостей про те хто керував автомобілем «ЗАЗ» р.н. НОМЕР_1, відсутні відомості про те, якому саме транспортному засобу не надав дорогу позивач по справі. Зі змісту постанови також неможливо встановити чи існує в місті скоєння правопорушення перехрестя та яких саме доріг, яка з доріг являється головною а яка другорядною. В постанові не конкретизовано який саме пункт правил проїзду перехресть, які встановлені Правилами дорожнього руху, порушив позивач.
В доданому до постанови протоколі про адміністративне правопорушення ВВ № 303578 (а.с. 25) також відсутні повні відомості щодо фактичних обставин справи.
Крім того, згідно ст. 256 КУпАП Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу , про що робиться відмітка у протоколі.
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про роз?яснення позивачу змісту ст. 268 КУпАП, відсутній підпис позивача та його пояснення та запис про відмову від підписання.
Як вбачається з пояснень позивача у судовому засіданні, відповідач по справі відмовився приймати його пояснення.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Наведені позивачем по справі на свій захист доводи відповідачем не були спростовані відповідачем.
Статтею 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач по справі під час здійснення провадження по справі про адміністративне правопорушення діяв не у спосіб передбачений законодавством, прийняв рішення за відсутності переконливих доказів скоєння позивачем адміністративного проступку, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора Сватівського взводу ДПС старшини міліції Татарки Віталія Володимировича від 15 травня 2010 року ВВ № 312910 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. Л. Карпенко