справа № 2ц – 5131/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі
головуючого судді Філіпенко Л. П. при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - житлового будинку з усіма господарськими та побутовим будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 30 жовтня 2010 року він придбав житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_2, яка не є власником вказаного житлового будинку, а продавала його за дорученням власника об’єкта спору - ОСОБА_3. Наявність даного доручення та об’єм переданих ОСОБА_3 відповідачу прав підтверджується нотаріально завіреною довіреністю, зареєстрованою в реєстрі за № 9205 тимчасово виконуючим обов’язки нотаріуса нотаріального округу міста Тюмені Коркіною О. І. Згідно даної довіреності, ОСОБА_3 доручає ОСОБА_2 продати за ціною та на умовах на її розсуд об’єкт спору, що належить ОСОБА_3 Право власності самого ОСОБА_3 на об’єкт спору підтверджується нотаріально завіреним договором купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 27 грудня 2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Антрацитівського бюро технічної інвентаризації від 01 березня 2007 року за № 13749627. Через свою високу зайнятість відповідач наполягала на укладенні даного правочину шляхом складання розписки, згідно якої ОСОБА_1 передав відповідачу 4 500 грн. за придбаний їм житловий будинок і отримав від відповідача документи на нього. При складанні даної розписки волевиявлення сторін правочину було спрямовано саме на передачу права власності на об’єкт спору. В усній формі сторони домовились, що найближчим часом вони оформят даний правочин у нотаріальній формі. У наступному ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з проханням оформити документи належним чином, але вона категорично відмовлялася, посилаючись на глибоку зайнятість. Для оформлення на себе права власності на вказаний вище житловий будинок ОСОБА_1 звернувся до Антрацитівського бюро технічної інвентаризації, однак йому в цьому було відмовлено у зв’язку з відсутністю нотаріального посвідчення даного правочину. Саме тому він вимушений звернутися до суду для визнання за ним права власності на даний житловий будинок з усіма господарським та побутовим будівлями і спорудами. Також повідомляє суд, що, згідно довідки Маломиколаївської селищної ради № 1131 від 11 листопада 2010 року, земельна ділянка загальною площею 0,0900 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, не приватизована. Згідно довідки Маломиколаївської селищної ради № 1130 від 11 листопада 2010 року, в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, неповнолітні діти не зареєстровані. Крім того, 16 жовтня 2010 року тимчасово виконуючою обов’язки нотаріуса Коркіною О. І. було нотаріально посвідчено згоду дружини ОСОБА_3 ОСОБА_6 на відчуження в будь-якій формі та на будь-яких умовах об’єкта спору, який є спільною сумісною власністю подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України, позовні заяви, які виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна чи його основної частини. Об’єкт даного спору розташований в Антрацитівському районі, що в порядку виключної підсудності свідчить про необхідність звернення з даною позовною заявою саме в Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.
У судове засідання сторони не з’явилися, просять розглянути справу без їх присутствія, позивач позов підтримує, відповідачка позов визнала (а.с. 38-39).
Стаття 6 Європейської Конвенції з прав людини передбачає, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, або при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий та відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У відповідності зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим лише на тих доказах, що були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставі своїх вимог і заперечень.
На підставі ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотань про витребування та дослідження по справі інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні.
Суд, дослідивши докази у їх сукупності та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на засадах відносності та припустимості доказів, доходить висновку вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно 30 жовтня 2010 року він придбав житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_2, яка не є власником вказаного житлового будинку, а продавала його за дорученням власника об’єкта спору - ОСОБА_3. Наявність даного доручення та об’єм переданих ОСОБА_3 відповідачу прав підтверджується нотаріально завіреною довіреністю, зареєстрованою в реєстрі за № 9205 тимчасово виконуючим обов’язки нотаріуса нотаріального округу міста Тюмені Коркіною О. І. Згідно даної довіреності, ОСОБА_3 доручає ОСОБА_2 продати за ціною та на умовах на її розсуд об’єкт спору, що належить ОСОБА_3 Право власності самого ОСОБА_3 на об’єкт спору підтверджується нотаріально завіреним договором купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 27 грудня 2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Антрацитівського бюро технічної інвентаризації від 01 березня 2007 року за № 13749627 (а.с.14-15). Факт передачі ОСОБА_1 відповідачу 4 500 грн. за придбаний їм житловий будинок підтверджується розпискою, згідно якої ОСОБА_1 передав відповідачу 4 500 грн. за придбаний їм житловий будинок і отримав від відповідача документи на нього (а.с.22).
Після спливу, встановленого сторонами, ОСОБА_1 звернувся до відповідачки із вимогами про необхідність нотаріального посвідчення укладеного між нами правочину, але остання почала ухилятися від виконання узятих на себе зобов'язань.
Ухиляння відповідачки від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору суттєво порушує право власності ОСОБА_1, оскільки він не можє внаслідок дій відповідачки провести державну реєстрацію придбаного їм нерухомого майна, не можє вільно розпоряджатись цим майном.
Відповідно до ст. 657 Цивільного Кодексу України договір купівлі-продажу майна укладається у письмовій формі і підлягає, зокрема, нотаріальному посвідченню. Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Тому суд вважає, що сукупність доказів по справі вірогідно підтверджує, що визнання за ОСОБА_1 права власності на житлової будинок з усіма господарськими та побутовим будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215,224-233,294 ЦПК України, ст.ст. 16, 220 ч. 2, 392 Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на об'єкт нерухомості — житлової будинок загальною площею – 77,9 кв.м, житловою площею - 54,1 кв.м., позначений у плані під літерою «А», з належними до нього господарчими і побутовими будівлями і спорудами: літня кухня-Б, сараї- В,Г, погріб- Е, споруди № 1-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу цього житлового будинку, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 27 грудня 2006 року вважати втратившим чинність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнати