справа № 2ц – 5096/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Іванівської селищної ради Антрацитівського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іванівської селищної ради Антрацитівського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, позначений у плані під літерою «А» з прибудовою літ. «а», «а1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 53.1 кв.м, житловою площею 24,7 кв.м. з господарськими і побутовими будівлями та спорудами: сараї літ. «В», «Г», «Е»; літня кухня літ. «Д»; погріб літ. «Пг»; споруди № 1-3.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на то, що вона є донькою та єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті її батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ЇЇ батько ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його смерть зареєстрована Іванівською селищною радою Антрацитівського району Луганської області 07 травня 1994 року, актовий запис № 67. ЇЇ мати, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, її смерть зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 16. Після смерті батьків відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, позначений у плані під літерою «А» з прибудовою літ. «а», «а1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 53.1 кв.м, житловою площею 24,7 кв.м. та господарськими і побутовими будівлями та спорудами: сараї літ. «В», «Г», «Е»; літня кухня літ. «Д»; погріб літ. «Пг»; споруди № 1-3. Цей житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав батькові позивачки ОСОБА_2 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п’яти включно, укладеному 1 грудня 1956 року між ним та відділом комунального господарства виконкому Іванівської районної Ради депутатів трудящих, якій нотаріально посвідчений державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори 06 грудня 1956 року, зареєстрований в реєстрі за № 41721.
ЇЇ мати після смерті батька, а ОСОБА_1 після смерті матері постійно мешкали у вищевказаному житловому будинку, тобто фактично прийняли спадщину. Інших спадкоємців окрім нас немає.
Той факт, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину та згідно ч. 3 ст.1268, 1261, ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу, дає, на думку позивачці, підстави вважати себе власницею житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Антрацитівської районної нотаріальної контори з метою оформлення права власності на вказане нерухоме майно, так як вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Але її відмовили у цьому в зв’язку з тим, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, оскільки вона зареєстрована за іншім адресом. Про існування вказаного положення діючого законодавства ОСОБА_1 не знала, вважаючи що достатньо просто фактично прийняти спадщину. До того ж у договорі про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п’яти включно адреса земельної ділянки, яка надавалась батькові для індивідуального будівництва вказана: АДРЕСА_2, що також ускладнює оформлення правовстановлюючих документів на спадщину.
Таким чином, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який належав її батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які померли, з метою захисту свого права на нього та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
У судове засідання сторони не з’явилися, просять розглянути справу без їх присутствія, позивачка позов підтримує, відповідач - Іванівська селищна рада позов визнала (а.с.19-20).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги ОСОБА_1 підлягаючими задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджується їхня законність і обґрунтованість.
При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін за того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що дійсно позивачка є донькою та єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті її батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5-6). ЇЇ батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його смерть зареєстрована Іванівською селищною радою Антрацитівського району Луганської області 07 травня 1994 року, актовий запис № 67 (а.с.7). ЇЇ мати, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, її смерть зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 16 (а.с.8). Після смерті батьків відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, позначений у плані під літерою «А» з прибудовою літ. «а», «а1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 53.1 кв.м, житловою площею 24,7 кв.м. та господарськими і побутовими будівлями та спорудами: сараї літ. «В», «Г», «Е»; літня кухня літ. «Д»; погріб літ. «Пг»; споруди № 1-3 (а.с.13-15). Цей житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав батькові позивачки ОСОБА_2 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п’яти включно, укладеному 1 грудня 1956 року між ним та відділом комунального господарства виконкому Іванівської районної Ради депутатів трудящих, якій нотаріально посвідчений державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори 06 грудня 1956 року, зареєстрований в реєстрі за № 41721 (а.с.9-10).
Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя та батьки, тому позивачка набуває права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Той факт, що раніше ця АДРЕСА_2 й перебувала на території Журавлевської селищної ради підтверджується архівним витягом із протоколу № 14 засідання виконкому Іванівської селищної ради депутатів трудящих від 27 липня 1965 року (а.с.11)
Як свідчить ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину (а.с.11).
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається із ст. 392 Цивільного кодексу України: „Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.”.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Тобто даний позов спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності на майно та ст. 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів.
На підставі вищевикладений суд доходить висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 334, 392, 1261 ЦК України
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на спадщину - житловий будинок АДРЕСА_1 , позначений у плані під літерою «А» з прибудовою літ. «а», «а1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 53.1 кв.м, житловою площею 24,7 кв.м. з господарськими і побутовими будівлями та спорудами: сараї літ. «В», «Г», «Е»; літня кухня літ. «Д»; погріб літ. «Пг»; споруди № 1-3.
Договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п’яти включно, укладений між ОСОБА_2 та виконкомом Іванівської районної Ради депутатів працівників, відділом комунального господарства виконкому Іванівської районної Ради депутатів трудящих від 1 грудня 1956 року, нотаріально посвідчений державним нотаріусом Іванівської державної нотаріальної контори 06 грудня 1956 року, зареєстрований в реєстрі за № 41721 вважати таким, що втратив чинність, та зберегать у матеріалах справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :
рішення надруковане у дорадчій кімнати