Справа № 2а-1509 / 10
П О С ТА Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: судді Назарової М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит про зобов»язання здійснити доплату та перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
27 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області (далі УПФУ) про визнання незаконними бездіяльность відповідача та відновлення порушенного права на пенсію.
В цьому позову він посилається на те, що він, ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід війни II групи, від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.08 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.08 року йому була призначена з 22 травня 2008 року державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з того, що відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі Закон) ця державна пенсія не може бути меншою ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Державна пенсія призначена відповідно до ст. 54 Закону, але відповідно до пункту І Постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 грудня 2005 року № 1293 ( далі Постанова), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році підвищується в 3,5 рази. Потім ця сума збільшується та перераховується відповідно до розміру прожиткового мінімуму, та мінімальної пенсії за віком, встановлених Законом України про Державний бюджет за 2008, 2009, 2010 роки.
Пункт 1 Постанови спрямований на покращення соціального стану та захист прав на життя та здоров'я осіб, які постраждали з вини держави та виконували важливий суспільний обов'язок, рятували крашу від великого лиха, втратили найцінніше - здоров'я.
Розмір мінімальної пенсії за віком чітко визначено Законами України "Про Державний бюджет на 2008 рік", іншими аналогічними Законами за 2009,2010 роки, Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати".
Згідно ст. 67 Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Вказану ст. 67 змінено та доповнено згідно із Законом України № 231 - V від 05 жовтня 2006 року, яка в цій частині набула чинності з 01 жовтня 2007 року. Ця стаття лише підтвердила право позивача на вказану пенсію, яке існувало, до цього.
Відмова відповідача необґрунтована та незаконна, порушує та звужує мої конституційні права на життя, здоров'я, пенсію, належний соціальний захист, медичне обслуговування, встановлені статтями 21, 22, 23, 24, 46 Конституції України, законами, міжнародними договорами з прав людини.
Рішенням Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005р. визнано незаконним, тобто таким, що не відповідає Конституції України, положення абзацу 3 пункту 13 розділу XV "Перехідні положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"" від 23.05.2005 року, тому що не відповідає конституційним положенням про гарантування права на соціальний захист, складовою частиною якої є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів (ст..46 Конституції України).
Україна - соціальна, правова держава, в якій встановлені принципи верховенства права, законності, соціальної спрямованості діяльності держави та органів влади, які повинні діяти відповідно до Конституції та законів України (ст.1,3,8,19,21,22,64 Конституції України).
Згідно Конституції України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" людина має право на повну компенсацію шкоди, завданою забрудненням навколишнього середовища. Саме пенсія, яку встановив закон, в великій частині відшкодовує цю непоправну шкоду (позивач непрацездатний, втратив майже 75% працездатності з вини держави, правонаступником якої є Україна, завдану йому, його сім'ї. ОСОБА_2 дуже потрібні термінова кваліфікована медична допомога, якісне харчування, які вимагають великих грошей. Також потребує допомоги його сім'я.
Тому ОСОБА_1ОСОБА_3 просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок його пенсії, встановити та сплатити основну державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з розміру мінімальної пенсії за віком не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та помножити у 3,5 рази з 01.01.06 року по 01.10.10 р. з подальшим перерахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленим Законом України про Державний бюджет.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, і 01.12.10 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
В запереченнях на вимоги позивача УПФУ поясняє наступне:
ОСОБА_1 з 28.04.92 був визнаний інвалідом 3 групи від захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС, з 29.04.05 р. є інвалідом 2 групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, подвіповідно отримував і пенсію як інвалід з, а потім – 2-ї групи в розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-ХІІ (далі - Закон). 27.09.2010 позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок з 01.01.06 в 3,5 рази розміру державної пенсії. Рішенням № 107 від 04.10.10 р. в перерахунку пенсії позивачу відмовлено.
В обгрунтування правильності дій управління пояснює, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-ХІІ (далі - Закон) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до вимог статті 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчудження в 1986 -1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання із заробітку за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по 2 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, по З групі інвалідності - нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вимог ст. 50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. І ст. 67 конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 4 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.1996 № 49/96-ВР з 1.03.1996 мінімальну пенсію за віком було встановлено в розмірі 1 млн. 500 тис. крб. (15 гривень відповідно до Указу Президента України від 25.08.1996 № 762/96 "Про грошову реформу в Україні"). З 1.07.1996 відповідно до п.4 постанови КМУ від 26.07.1996 № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплати, передбачені Законом, що ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитися виходячи з суми 1500 тис. крб. Цією ж постановою КМУ визначено, що з 01.08.1996 розмір мінімальної пенсії за віком був збільшений в 1,108 разів (16,62 грн.).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини 4 статті 54 Закону і додаткових пенсій, здійснювався виходячи з розміру пенсії за віком 19,91 грн.
З 01.01.2006 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293, згідно з якою було збільшено розмір пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації' наслідків аварії' на ЧАЕС у 1986 у 2,5 рази — пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990. При цьому було встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, для інвалідів 3 групи не може бути нижчим 467 гривень, інвалідів 2 групи — 500 гривень, інвалідів 1 групи — 540 грн. Тобто у 2,5 — 3,5 рази збільшувався розмір пенсії, який розраховано, виходячи з розміру пенсії за віком - 19,91 грн. (постанова КМУ № 1 від 03.02.2002).
З 22 травня 2008 року постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.08 р. УПФУ зобов'язане зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1. в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яку він зараз і отримує.
Згідно з зазначеною постановою суду Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 та № 1293 від 27.12.2005 не містять в собі вказівок про те, що вони скасовують положення Постанови КМУ № 523 від 30.05.1997, якою затверджено порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тому просять у задоволенні позову відмовити.
Крім того, ухвалою суду від 28.10.10 р. теперішня позовна заява ОСОБА_1 за період з 01.01.06 р. по 27.04.10 р. залишена без розгляду.
Згідно до ч. 2 ст.71. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку призначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний замет громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та користується пільгами, передбаченими для осіб віднесених до 1 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 від 14 грудня 1992 року. (а.с.7), 29.04.05 р. був визнаний інвалідом 2 групи від захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС /а.с. 12/, і з цього часу отримував пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-ХІІ (а.с. 24).
В судовому засіданні також встановлено, що дійсно позивач звернувся 27 вересня 2010 року із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.06 року, на цей раз про збільшення її в 3,5 рази, рішенням № 107 від 04.10.10 року в перерахунку пенсії позивачу відмовлено. (а.с. 13).
Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо перерахунку його пенсії, встановлення та сплати йому основну державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з розміру мінімальної пенсії за віком не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та помножити у 3,5 рази з 27.04.10 року, з подальшим перерахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленим Законом України про Державний бюджет, є необґрунтованими.
Дійсно, позивач вдруге звернувся доУПФУ в м. Антрацит із заявою про проведення вищевказаного перерахунку пенсій, перший раз – у 2008 році, по якій фактично перерахунок основної та додаткової пенсій позивачу був проведений відповідачем з 22 травня 2008 року згідно з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.08 року, яка набрала законної чиснності ( а.с. 9-10).
Згідно з зазначеною постановою суду, Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 та № 1293 від 27.12.2005 не містять в собі вказівок про те, що вони скасовують положення Постанови КМУ № 523 від 30.05.1997, якою затверджено порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо перерахунку пенсії у 3,5 рази з 27.04.08 року з подальшим перерахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленим Законом України про Державний бюджет.
Керуючись ст.ст.2,4,6,7,8,9,17,69-72,87,94,99,122,159,160,161,162,163,167 КАС України, ст. ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанов КМУ № 1 від 03.01.2002 та № 1293 від 27.12.2005,
П О С Т А Н О В И В:
У зодоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на постанову суду подається через Антрацитівський міськрайонний суд до Донецького адміністративного апеляційного суду шляхом подачі її протягом десяти днів з дня проголошення, а відсутнім у судовому засідання особами протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті.
Головуючий: М.В. Назарова