Справа № 2-1698/2010 р.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  07 грудня 2010 року               смт Комінтернівське  

Комінтернівський районний суд Одеської області в  складі:  

судді              Копіци О.В.    

при секретарі   Пойзнер В.Є.  

за участю представника позивача – ОСОБА_1.  

за участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4   та просить суд стягнути з нього матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, моральну шкоду, а також судові витрати по справі.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, повноваження якого не обмежені заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити на підставах, викладених в позові.  

Відповідач   ОСОБА_4   та його представник адвокат ОСОБА_2 проти задоволення заявлених вимог заперечували на підставах, викладених в наданих до суду запереченнях на позов.  

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.  

В судовому засіданні встановлено, що 16.06.2007 року о 18 год. 30 хв., ОСОБА_4, керуючи  автомобілем “ВАЗ-2107”, державний номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вул. Дніпропетровська дор. та Марсельська в м. Одесі, здійснив проїзд перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора, що призвело до зіткнення із автомобілем “Хонда”, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, чим порушив п.п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України. В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.  

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.  

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.08.2007 року по справі № 3-6574/07, ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 грн. (а.с.11)  

Постановою першого заступника голови Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_5 від 29.02.2008 року постанова суду першої інстанції залишена без змін. (а.с.86)  

Також, згідно з листом Верховного суду України №5-3164ав08 від 20.06.2008 року, при перевірці матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, процесуальних порушень, які б ставили під сумнів правильність рішення суду, не виявлено (а.с.116)  

Сторонами не надано доказів укладення ним договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.  

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, а також згідно ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.  

Твердження   ОСОБА_4 про те, що під час складання матеріалів   про адміністративне правопорушення відносно нього мали місце факти підробки його підписів в документах, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення, схемі до протоколу огляду місця ДТП та поясненнях від 16.16.2007 року не приймаються судом до уваги, оскільки питання щодо вказаних фактів не є предметом судового розгляду, а вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП не підлягає доказуванню на підставі ч.3 ст. 61 ЦПК України.  

Позивач ОСОБА_3 просив суд стягнути з відповідача 30170 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених ним на відновлення пошкодженого автомобіля, на підтвердження чого надав до суду розрахунок-фактуру №4271 СПД ОСОБА_6 (а.с.9), акти виконаних робот №4245, №4245/1 (а.с.7-8) та копію квитанції від 31.07.2007 року (а.с.15).  

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден   доказ   не  має  для  суду  наперед  встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.  

Вказані документи, надані позивачем на підтвердження суми матеріальних збитків не можуть бути прийняті судом як належні докази вимог   ОСОБА_3   по наступним підставам:  

- дослідження автомобіля “Хонда”, державний номерний знак НОМЕР_2 на предмет визначення розміру збитків, завданих внаслідок скоєння ДТП відповідним   експертом або спеціалістом - автотоварознавцем   не проводилось;  

- проведені роботи по відновленню автомобілю “Хонда”, державний номерний знак НОМЕР_2 не відповідають пошкодженням, вказаним довідці про ДТП №016410, виданій на місці ДТП (а.с.6), а також протоколу огляду місця ДТП від 16.06.2007 року, складеного візуально працівником ДАІ та підписаному учасниками ДТП, що ставить під сумнів необхідність у виконанні всіх робіт, вказаних в   актах виконаних робот №4245, №4245/1;  

- позивачем відновлювальний ремонт а/м «Хонда», а також його оплата проведені 31.07.2007 року, що підтверджується копією квитанції, а винна у скоєнні ДТП особа – ОСОБА_4 відповідно до Постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.08.2007 року по справі № 3-6574/07 встановлена лише 03.08.2007 року, отже відповідач ОСОБА_4 при визначенні розміру матеріальної шкоди присутнім не був.  

Таким чином, суд робить висновок про те, що   ОСОБА_3 при ремонті   автомобілю “Хонда” ставились питання не про встановлення розміру дійсної шкоди, яку необхідно стягнути для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, а про відновлення автомобілю в повному обсязі під виглядом ДТП, при цьому суд приймає до уваги те, що при проведенні дослідження а/м «Хонда» та встановлення вартості виконаних робіт ОСОБА_4 присутнім не був та не викликався належним чином, що сторонами не заперечується.  

В судовому засіданні, яке відбулось 24.11.2010 року судом було поставлено питання про необхідність призначення по справі   авто товарознавчої експертизи на предмет оцінки дійсного розміру шкоди, яка була завдана   автомобілю “Хонда”, державний номерний знак НОМЕР_2     внаслідок ДТП , проте сторони відповідного клопотання не заявили, а нормами ЦПК України в даному випадку не передбачено призначення експертизи за ініціативою суду.  

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 30170 грн., оскільки належних доказів на підтвердження цих вимог суду не надано.  

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з п.9 вказаної статті способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.  

Крім пошкодження транспортного засобу ОСОБА_3, діями   ОСОБА_4   позивачу заподіяна моральна шкода, яка виразилась в тому, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу у позивача був порушений сталий спосіб життя, він на певний час був позбавлений засобу пересування. Через відсутність технічно справного автомобілю, позивач вимушений був нести додаткові витрати, пов’язані із зверненням за юридичною допомогою для підготовки документів для подачі в суд.  

Таким чином, суд вважає, що в переживаннях позивача є вина відповідача ОСОБА_4   , однак   вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. є завищеними, тому підлягають задоволенню частково по наступним підставам.  

ДТП, яке трапилось з вини ОСОБА_4 мало місце 16.06.2007 року та відповідачем була власноручно написана розписка, в якій він вказував на те, що зобов’язується оплатити ремонт а/м «Хонда» на протязі 7 днів у строк до 16.06.2007 року, проте цього не зробив, на протязі всього часу знаходження матеріалів цивільної справи у суді не визнавав себе винним у скоєнні ДТП, хоча його вина встановлена Постановою суду від 03.08.2007 року, з цього часу він не вчинив жодних дій по відшкодуванню позивачу завданих збитків   . Тому, виходячи із принципів розумності і справедливості, стягненню із відповідача підлягає сума у розмірі 4000 грн., яка на думку суду повністю спів розмірна із завданою позивачу моральною шкодою.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони   понесені  нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Вимоги позивача щодо стягнення судових витрат по оплаті державного мита не підлягають задоволенню, оскільки в стягненні матеріальної шкоди ОСОБА_3 відмовлено, при цьому з відповідача слід стягнути витрати по оплаті ІТЗ судового розгляду в сумі 30 грн.  

На підставі викладеного вище, Постанови Пленуму Верховного Суду №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992року, ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –  

  ВИРІШИВ:  

  Позовну заяву   ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди   – задовольнити частково.  

Стягнути з   ОСОБА_4   на користь   ОСОБА_3   завдану моральну шкоду в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.  

Стягнути з   ОСОБА_4   на користь   ОСОБА_3   судові витрати по справі, а саме ІТЗ судового розгляду в сумі 30 грн.  

В іншій частині задоволення позовних вимог   ОСОБА_3   – відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Повний текст рішення суду виготовлений 10.12.2010 року  

  Суддя:   /підпис/  

ВІРНО  

Суддя