Справа № 2а-758/2010
П О С Т А Н О В А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої – судді Данилів О.М.
при секретарі Уляшевій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі про зобов”язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як «дитині війни»,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 18 листопада 2010 року звернулася в Бережанський районний суд Тернопільської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату їй, як дитині війни, підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по день постановлення судом рішення. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» і тому відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», пенсія, яка їй виплачується, повинна бути підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 – 2008 роки» в частині зупинення дій ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить суд зобов’язати відповідача зробити перерахунок щомісячної доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за вищевказаний період відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та поновити пропущений нею строк звернення до суду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити в повному обсязі, дала суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви. В своїх поясненнях позивачка також вказала, що їй відомо, що нею неправильно зазначено в позові ст. 99 КАС України, оскільки на день подачі зазначеного позову законодавцем вже був встановлений шестимісячний строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, а не річний, як вказано нею у позові, однак при винесенні рішення просить врахувати ст. 46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Представник Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі позову не визнав, просить відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог за їх безпідставністю, дав суду пояснення, аналогічні представленому ним запереченню.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- ІV установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 н ародилася ІНФОРМАЦІЯ_1, і тому має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , виданим на її ім”я.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19 грудня 2006 року було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року соціальна допомога дітям війни виплачувалася згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення, знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги позивачки щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі здійснити перерахунок підвищення до пенсії, як «дитині війни» у 2007 році підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з часу визнання неконституційними зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», оскільки відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10–рп/2008 положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними).
Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі здійснити перерахунок підвищення до пенсії їй, як «дитині війни», у 2008 році підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з часу визнання неконституційними змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26 грудня 2008 року надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.
Вказана стаття передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить до розміру мінімальної пенсії за віком.
На виконання вищевказаної норми Кабінетом міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії - дитина війни. Пунктом 8 постанови кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених вказаною постановою. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не визначений і змін стосовно цього питання у 2009 році у вказану постанову не вносилося.
Отже, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою у наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком», тому вимоги позивачки щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі здійснити перерахунок підвищення до її пенсії, як «дитині війни», у 2009 -2010 роках підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на пропуск позивачкою 6-ти місячного строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, суд вважає необгрунтованим і таким, що не може бути врахованим та застосованим судом при вирішенні заявлених вимог.
Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущений позивачкою з поважних причин, оскільки вона є пенсіонеркою та особою похилого віку, тобто є непрацездатною особою та у зв”язку із незадовільним станом свого здоров”я та правовою необізнаністю вона не мала можливості своєчасно дізнатися про порушення свого права, про вищевказане їй стало відомо лише із засобів масової інформації безпосередньо перед зверненням до суду з вказаним позовом, а тому відповідно до ст. 102 КАС суд вважає можливим поновити позивачці пропущений нею строк. Судом також враховується і та обставина, що в державі неодноразово змінювалася підвідомчість позовів даної категорії справ. Рішенням Конституційного суду України від 9 вересня 2010 року за № 19-рп/2010 ( справа № 1-40\2010)” Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов”язаних із соціальними виплатами, фактично змінено підвідомчість справ зазначеної категорії із цивільної юрисдикції на розгляд в порядку адміністративного судочинства, що суттєво зменшило строк позовної давності на звернення до суду із такими вимогами. Судом також враховується, що предметом спору не є разова виплата і разове порушення прав позивачки, а має місце триваюче порушення прав позивачки на отримання регулярних пенсійних виплат.
Згідно положень ст. 46 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрат частини доходів.
Відповідно до ч.6 Прикінцевих положень Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України “ Про пенсійне забезпечення”.
Зазначені надбавки та підвищення встановлюються у розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України” Про пенсійне забезпечення”, на підставі якого позивачці виплачено пенсію, суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.
Суд вважає, що державна соціальна виплата у вигляді надбавки до пенсії позивачці, як дитині війни, фактично є складовою її пенсії і на вимогу щодо виплати такого виду поширюються положення законів, які регулюють пенсійні правовідносини в державі і якими прямо встановлено, що на вимоги щодо виплати пенсій строки давності не поширюються.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку на спірні правовідносини поширюється норма ч.1 ст. 99 КАС України в частині строку звернення до адміністративного суду із позовом в межах строків, встановлених іншими законами, а не в межах строку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення шляхом зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі провести перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік з 1 січня 2010 року по день винесення судом рішення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.28, 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України ”Про пенсійне забезпечення”, рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р.«Справа про соціальні гарантії громадян», рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 99, 100, 104, 158-162, 163, 185-186 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України суд , -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений нею процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Бережанському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», за 2007 рік - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; за 2009 рік - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік - з 1 січня 2010 року по 14 грудня 2010 року включно, із врахуванням ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та раніше виплачених позивачці сум.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову суду може бути подано апеляцію, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області підпис Данилів О.М.
Копія з оригіналом вірна.
Оригінал рішення знаходиться у справі № 2а- 758/10
В.о.голови Бережанського
районного суду Тернопільської області Шміло В.І.