Справа № 755/14360/24

Провадження №: 3/755/5318/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2024 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.187 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.08.2024 року, о 22-42 годині за адресою: АДРЕСА_1 , порушив правила адміністративного нагляду та обмеження піднаглядного, а саме на час перевірки був відсутній за місцем проживання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП, визнав та пояснив, що він працює неофіційно та повідомляв свого інспектора про те, що у нього можуть бути відрядження в інше місто. 10.08.2024 його саме на роботі відправили в інше місто. Він зателефонував інспектору та повідомив, що по роботі їде та буде відсутній за місцем проживання. Однак, ввечері, коли він був за містом, до нього прийшла перевірка та склала на нього протокол.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Диспозицією частини 1 статті 187 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: неявка за викликом органу внутрішніх справ у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Протоколи про адміністративне правопорушення, серії ВАВ №583041 від 15.08.2024 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.187 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП, - порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: неявка за викликом органу внутрішніх справ у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Комплексний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець надає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника усне зауваження - метод виховного впливу, що не пов`язаний ні з адміністративним стягненням, ні з заходом громадського впливу. Стягнення у такому випадку не накладається та будь-яких юридичних наслідків для порушника не наступає. При цьому останній повинен усвідомити протиправність своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного у майбутньому.

Усне зауваження може бути зроблене лише за малозначне правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.

Враховуючи викладене, а також дискреційні повноваження суду, що виходять із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення, вирішуючи справу відповідно до оцінки усіх обставин справи (у тому числі обставин, що пом`якшують відповідальність) й особи порушника, оцінивши наслідки правопорушення і переконавшись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам, державі або суспільству, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення та можливість звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення не накладається, суд не вирішує питання про стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст.33, 195-2, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна