Справа № 2-а-108/ 2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого судді - І.Д. КАЛІЄВСЬКОГО
при секретарі - Г.І. БАЙДУЖІЙ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до роти ДПС м. Немирів УДАІ УМВС України в Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до відповідача із позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 26 листопада 2010 року, позивач керуючи автомобілем «ВАЗ - 21099» державний номер НОМЕР_1, рухався по автомобільній дорозі Стрий – Тернопіль – Кіровоград - Знам’янка. Рухався з дотриманням правил дорожнього руху на 464 км. с. Н. Кропивна о 22 годині 06 хвилин він був зупинений інспектором ДПС роти ДПС м. Немирів Вінницької області Корнієнком Олегом Олександровичем (надалі - інспектор ДПС).
На його прохання назвати причину зупинки, інспектор ДПС відповів, що він перевищив швидкість руху і показав зафіксовану на приладі «Сокіл» швидкість 88 км/год. Після того, як він не погодився з тим що швидкість зафіксована на приладі належить його автомобілю, інспектор ДПС пішов складати адміністративний протокол за перевищення ним швидкісного режиму в населеному пункті.
Під час складання протоколу, в примітці пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, він зазначив, що швидкість не перевищував, тобто рухався зі швидкістю встановленою законодавством для руху у відповідній місцевості, і письмово виклав своє прохання щоб справу про адміністративне правопорушення розглядали в присутності його адвоката. Також при складанні протоколу жодних доказів, що це він порушив правила дорожнього руху інспектор йому не надав.
Того ж дня, 26 листопада 2010 року, інспектором ДАІ було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення за №271164, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять гривень).
Він вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних підстав: правопорушення він не скоював, оскільки завчасно скинув швидкість перед знаком населеного пункту та їхав в загальному потоці машин з дотриманням правил дорожнього руху.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в даному випадку використовувався вимірювач швидкості «Сокіл» №00402336, що в супереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото і кінозйомки. У протоколі та в постанові відсутні докази того, що зафіксована на приладі швидкість руху належала саме його продемонстровано тільки швидкість, яка була зафіксована на приладі. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме його автомобіля неможливо, а за таких умов, що насправді вимірювалась швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів від його автомобіля. Враховуючи те, що норма ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру, щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, вимірювач «Сокіл» не може бути використаний як належний доказ по справі.
Крім того, ні в протоколі, ні у постанові в справі про адміністративне правопорушення не доведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибку при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність». Так відповідно до ст. 10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких обставин кожен засіб по справі повинен бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. На має прохання надати вищезазначені документи, документи співробітником ДАІ мені надано не було, тільки в усному порядку було заявлено, що всі документи в порядку.
Разом з тим п. 1.6 Розпорядження МВС «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису №466 від 21.05.2009 року (надалі Розпорядження), виключає випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень (фото -відеоматеріалів, показів свідків). Його ж вину інспектором ДАІ ніяким чином не підтверджено.
Також при винесені постанови інспектором ДАІ було порушено його законні інтереси, це право особи на захист, що передбачено ст. 268 КУпАП, та п. 2.9. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС 26.02.2009 року № 77, яка передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право під час розгляду справи знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.
Враховуючи вище викладене вважаю, що постанова №271164 в справі про адміністративне правопорушення від 26.11.2010 року винесена з порушенням моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи двічі повідомлений належним чином, причини неявки визнані судом поважними невідомі, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: на позивача, ОСОБА_1, 26.11.2010 року інспектором роти ДПС м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Корнієнком О.О., було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії № АВ 271164 від 26.11.2010 року позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено штраф у розмірі 255 грн. за те, що 26.11.2010 року в 22 год. 02 хв. в с. Н.Кропивна на 464 км. + 500 км. на а/д Стрій – Тернопіль – Кіровоград - Знам’янка, керуючи автомобілем ВАЗ - 21099 д.н. НОМЕР_1 і рухався зі швидкістю 88 км/год., чим перевищив встановлену максимальну швидкість руху на 28 км/год. Вказана швидкість нібито зафіксована приладом Сокіл №00402336.
Проте згідно зі ст. 245 КУпАП - завданнями у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Пояснення позивача та пояснення особи, що знаходилася в автомобілі щодо того, що позивач не порушував правил ПДР ІДПС до уваги не прийняв.
Крім того незаконними діями органу внутрішніх справ при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності суттєво звужено зміст його прав та обов'язків, оскільки: відповідно до ст. 268 КУпАП - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того у відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, що представником відповідача належним чином не було зроблено. Накладення адміністративного стягнення на позивача на підставі постанови серії № АВ 271164 від 26.11.2010 року є незаконним і необґрунтованим і таким, що порушує конституційні та законні права та інтереси позивача як громадянина України, тому позов підлягає до повного задоволення.
Керуючись ст.ст. 17, 71, 104, 128, 158, 159, 163, 171-2, 186 КАС України, ст.ст. 222, 251, 254, 256, 268, 287, 288, 289 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати дії інспектора роти ДПС м. Немирів УДАІ УМВС України в Вінницькій області Корнієнка Олега Олександровича – протиправними.
Постанову серії № АВ 271164 по справі про адміністративне правопорушення від 26.11.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. відносно ОСОБА_1 за порушення вимог передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП – СКАСУВАТИ , а справу про адміністративне правопорушення провадженням - закрити .
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.Д. КАЛІЄВСЬКИЙ