Справа № 2-а-72/ 2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого судді - І.Д. КАЛІЄВСЬКОГО
при секретарі - Г.І. БАЙДУЖІЙ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ Маньківського району ГУМВС України в Черкаській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 16 вересня 2010 року позивач керував автомобілем ВАЗ 11183 д/н НОМЕР_1 та їхав до смт. Маньківка від Маньківського лісництва. На в'їзді до Маньківки був зупинений працівником ДАІ в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту». Працівник ДАІ після зупинки транспортного засобу звинуватив його в перевищенні швидкості на 23 км/год., тоді як швидкість вимірювання проводилася прибором в ручному режимі при відсутності фото - та відео - фіксації та без ідентифікації часу фіксації швидкості.
Худолій Р. М., рядовий міліції, інспектор ДПС смт. Маньківка при ГУМВС України в Черкаській області, відносно нього виніс постанову серії СА № 167271 від 16.09.10 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України. Він вважає постанову незаконною, яка не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав: - відповідно до правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (надалі правила дорожнього руху), зокрема п. 1.9 особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством. Єдиним актом законодавства, що встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього руху, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, є КУпАП. Ст.122 КУпАП передбачає відповідальність накладенням штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів на годину. Зі слів працівника міліції Худолія P.M., за показаннями приладу «Беркут» швидкість його автомобіля була на 23 км/год., більша ніж передбачено правилами дорожнього руху. Однак працівник ДАІ не показав йому покази приладу та відлік часу на приладі (як це передбачено інструкцією), тобто ідентифікувати, що вказана швидкість належить його транспортному засобу неможливо, так як на дорозі в цей час знаходилось декілька автомобілів. Також не проінформував позивача в який момент фіксувалася швидкість його автомобіля до дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» чи після. До того ж вимірювання швидкості його транспортного засобу ускладнювалася наступною дорожньою обстановкою: автомобільна дорога на даній ділянці має по одній смузі для руху в кожному напрямку автомобіля, до дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» обмеження швидкості він рухався в напрямку смт. Маньківка зі швидкістю 70-75 км/год., дотримуючись вимоги правил дорожнього руху обмеження максимальної швидкості руху транспортних засобів за межами населеного пункту, що становить 80 км/год. По зустрічній смузі рухались автомобілі з населеного пункту смт. Маньківка прискорюючи швидкість так як закінчилась дія дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» . В силу дорожньої обстановки, що склалася, встановленого знаку 5.45 «Початок населеного пункту» який обмежує швидкість до 60 км/год., та неможливості достовірно встановити швидкість його автомобіля, його усних пояснень працівникові міліції, було достатньо, щоб не складати протокол, після чого Худолій P.M, віддав позивачу документи і він продовжив рух. Але на його подив, з постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2010 року ВП №22145079 йому стало відомо, що була винесена постанова №СА 167271. Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на вимоги вказаної норми Закону, інспектор не вручив позивачу копії протоколу. Якщо протокол взагалі не було складено, то це є грубим порушенням, оскільки не складати його можливо лише у випадках, перелічених ст.258 КУпАП, а ст. 122 КУпАП у цьому переліку немає. Тому інспектором було порушено і його права, які передбачені у ст.256 КУпАП, а саме він лишив його можливості надати пояснення, та не роз'яснив йому його права, передбачені ст.268 КУпАП, у зв'язку з чим лишив його права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання та надати документи, які передбачені ст. 33 КУпАП, що в свою чергу спричинило неправильне та необґрунтоване рішення по справі. Крім цього, будучи усвідомленим про місце його мешкання, інспектор в порушення вимог ст.258 КУпАП, не сповістив позивача про час та місце слухання справи, лишив його можливості висказати свої зауваження щодо правильності протоколу, не витребував додаткових необхідних матеріалів, а саме, як то передбачає ч.2 ст. 33 КУпАП, не врахував його майновий стан, та обставини, що пом'якшують відповідальність, ще й позбавив його можливості користуватися правами, закріпленими у ст. 268 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає постанову незаконною та винесенню з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але згідно наданої суду письмової заяви просить справу розглядати у його відсутність та заперечує проти позовних вимог.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: на позивача, ОСОБА_1, 16.09.2010 року інспектором ІДПС ВДАІ Маньківського району Худолійом Р.М., було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії СА № 167271 про скоєння позивачем адміністративного правопорушення. керував автомобілем ВАЗ 11183 д/н НОМЕР_1 та їхав до смт. Маньківка від Маньківського лісництва. На в'їзді до Маньківки був зупинений працівником ДАІ в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту». Працівник ДАІ після зупинки транспортного засобу проінформував позивача в перевищенні швидкості на 23 км/год., тоді як швидкість вимірювання проводилася прибором в ручному режимі при відсутності фото - та відео - фіксації та без ідентифікації часу фіксації швидкості.
Проте згідно зі ст. 245 КУпАП - завданнями у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Пояснення позивача та пояснення особи, що знаходилася в автомобілі щодо того, що позивач не порушував правил ПДР ІДПС до уваги не прийняв.
Крім того незаконними діями органу внутрішніх справ при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності суттєво звужено зміст його прав та обов'язків, оскільки: відповідно до ст. 268 КУпАП - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того у відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, що представником відповідача належним чином не було зроблено. Накладення адміністративного стягнення на позивача на підставі постанови серії СА № 167271 від 16.09.2010 року є незаконним і необґрунтованим і таким, що порушує конституційні та законні права та інтереси позивача як громадянина України, тому позов підлягає до повного задоволення..
Керуючись ст.ст. 17, 71, 104, 128, 158, 159, 163, 171-2, 186 КАС України, ст.ст. 222, 251, 254, 256, 268, 287, 288, 289 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати дії інспектора ІДПС Маньківського ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Маньківського району Черкаської області Худолія Романа Миколайовича – протиправними.
Постанову серії СА № 167271 по справі про адміністративне правопорушення від 16.09.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. відносно ОСОБА_1 за порушення вимог передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП – СКАСУВАТИ , а справу про адміністративне правопорушення провадженням - закрити .
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.Д. КАЛІЄВСЬКИЙ