копія
Справа №11-692, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Потапов О.О.
Категорія ст.367 ч.2 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
О К Р Е М А У Х В А Л А
16 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Кульбаби В.М.,
суддів Ващенка С.Є., Суслова М.І.,
з участю прокурора Марцинкевича С.А.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, на вирок Віньковецького районного суду від 10 вересня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця села Грим’ячка Віньковецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, працює у власному селянському господарстві, з вищою освітою, одруженого, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки.
На підставі ст.74 ч.4 КК України з урахуванням бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці звільнено його від основного та додаткового покарання.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишено попередній – підписку про невиїзд.
Речові докази:
Лісорубний квиток №75 та №79; лист №7 за підписом ОСОБА_1, переліково-оціночні відомості по кВ-1 та кВ-25 з додатками; відомість рубок головного користування на 2008 рік; посадові інструкції посадових осіб; статут Віньковецького РСЛП; книгу-1 том 2 „Проекту організації і розвитку лісового господарства. Таксальний опис, поквартальні суми площ дільниці №2; Книга -1 „Проекту організації і розвитку лісового господарства; пояснювальну записку, державний лісовий кадастр, відомості запроектованих заходів майсстерської дільниці №2; платіжні доручення №70 від 04.04.2008р., та №90 від 14.05.2008р., та №196 від 13.08.2008р., та №277 від 04.11.2008р., та №7 від 06.02.2009р.; розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 1 квартал 2007р., 1-півріччя 2007р., 9 місяців 2007р., за 2007р., за 1 – квартал 2008р., за 1 півріччя 2008р., за 9 міс. 2008р. та за 2008р. постановлено зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Як убачається з вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він „являючись службовою особою лісогосподарського підприємства допустив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.
Рішенням 18 сесії Віньковецької районної ради №11 10 вересня 2001 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Віньковецького районного лісогосподарського спеціалізованого підприємства.
За посадовою інструкцією він забезпечує додержання правил відпуску лісу на пні , рубання лісу, побічного користування лісом, пожежної безпеки, санітарних і природоохоронних правил у лісі. Здійснює контроль за якістю виконаних таксаторами польових лісовпорядних робіт, провадить приймання цих робіт. Витрачає за призначенням надані йому кошти. Повинен знати лісове законодавство, правила рубання та відпустку лісу на пні.
Відповідно до п.5.5 Статуту Віньковецького районного спеціалізованого підприємства ОСОБА_1 несе відповідальність за стан та діяльність цього підприємства.
Неналежно виконуючи свої службові обов’язки директор Віньковецького Лісогосподарського підприємства ОСОБА_1 в 2007 році отримав лісорубний квиток №75, сплативши попенну плату. Протягом 2007 року рубку не провів.
В 2008 році повторно витратив 4485 грн. на отримання лісорубного квитка №79 для рубки тих же лісових ділянок, маючи можливість продовжити дію лісорубного квитка №75 на п’ять місяців, відповідно до п.50 «Порядку спеціального використання лісових ресурсів» затвердженого постановою КМУ №761 від 23.05.2007 року.
Крім цього самоправно вирубав ділянки лісу в кварталі -1 та в кварталі -25, сподіваючись на те, що ці ділянки будуть внесені таксатором у відомість «рубок головного користування 2003 -2012 років».
За його вказівкою зрізано 636 дерев в кварталі -1, виділу -16 та 1014 дерев в кВ-25, вид-4. Ділянки таксатором в таксаційний опис для вирубки не внесені. Лісорубні квитки на вказані ділянки анульовані. Складені ОСОБА_1 акти порубки дерев на зазначені ділянки лісу вищестоящою організацією не затверджені. Вирубкою заподіяні збитки природному середовищу на суму 1803787 грн.”
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2010 року вирок скасований у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
В ході апеляційного розгляду справи були виявлені істотні порушення кримінально-процесуального закону при розгляді справи та постановленні вироку судом першої інстанції. Зокрема судом були порушені вимоги ст.ст.275, 333, 334 та 335 КПК України.
Так, за змістом статей 333, 334, 335 КПК України вирок суду складається з трьох части: вступної, мотивувальної та резолютивної.
Відповідно до вимог цих статей:
- у вступній частині, крім іншого, зазначається кримінальний закон, що передбачає злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний (ст.333);
- мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього (ст.334);
- в резолютивній частині повинні бути зазначені кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом (ч.1ст.334). Коли підсудному було пред’явлено декілька обвинувачень і деякі з них не були доведені, то у резолютивній частині вироку повинно бути зазначено, по яких з них підсудний виправданий, а по яких –засуджений (ч.5 ст.334).
За вимогами ст.334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає обвинувачення. Не допускається включення у вироку формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.
А в резолютивній частині вироку, згідно з вимогами ст.335 КПК України, вказується, що підсудний в пред’явленому обвинуваченні визнав невинним і по суду виправданий.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ст.246, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України.
Однак суд, всупереч зазначених вимог закону, у вступній частині вироку вказав, що розглянув кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, в мотивувальній частині вироку сформулював обвинувачення за цією частиною ст.367 КК України і зазначив мотиви, з яких визнав його доведеним, а в резолютивній частині вироку виклав своє рішення: „ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України і призначити покарання 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 2 роки. На підставі ст.74 ч.4 КК України з урахуванням бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці звільнити його від основного та додаткового покарання”.
(Хоча в мотивувальній частині вироку, кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України, суд зазначив, що внаслідок зміни обстановки вчинене ним діяння перестало бути суспільно-небезпечним, оскільки „виявлено, що дерева в кВ-1 та кВ-25 можуть підлягали „порубки головного користування”.)
Крім того, суд у мотивувальній частині вироку виклав обвинувачення, яке було пред’явлене ОСОБА_1 органами досудового слідства, за ч.2 ст.191, ст.246, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України і навів мотиви, з яких дійшов висновку про:
- необхідність його виправдання за ч.2 ст.366 КК України у зв’язку з тим, що його діяння, передбачені цим законом, „підпадають під дію статті 11 КК України і є малозначними”;
- про відсутність події злочину, передбаченого ст.246 КК України, оскільки „порубка деревини відбувалась на підставі лісорубних квитків №75 від 12.01. 2007 року та №79 2008 року в кварталах -1 та 25. Він діяв в межах ст.69 Лісового Кодексу України”, у зв’язку з чим його „слід виправдати”;
- про відсутність складу злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, оскільки ”ОСОБА_1 сплатив попенну плату державі 4458 грн. як податок за вирубку дерев”;
- про відсутність складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, оскільки не доведено „корисливий мотив” чи ”особистих інтересів” або „інтересів третіх осіб”.
А в резолютивній частині вироку остаточного рішення з цього приводу не зазначив.
Таким чином суд, по-перше, засудивши ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України, в порушення положень ст.275 КПК України вийшов за межі обвинувачення, по-друге, постановив вирок, який не відповідає вимогам КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.380 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Звернути увагу судді Віньковецького районного суду Потапова О.О. на вказані порушення кримінально-процесуального закону при розгляді кримінальних справ та постановленні вироку і недопустимість їх в майбутньому.
Звернути увагу прокурора Сюська І.В., який брав участь у розгляді кримінальної справи, на неналежне виконання ним своїх обов’язків на стадії апеляційного оскарження вироку.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко