Справа № 11-336, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Бондарчук Л.А.
Категорія: ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1КК України Доповідач Козачок С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Кульбаби В.М.
суддів Козачка С.В., Матущака М.С.
з участю прокурора Войтюка М.П.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційними скаргами: засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, прокурора, який приймав участь в розгляді справи, на вирок Старокостянтинівського районного суду від 16 квітня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, вдівця, пенсіонера, не судимого відповідно до ст. 89 КК України;
засуджено за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід – тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому обчислюється з 16 квітня 2010 року, із заліком часу перебування під вартою з 18 листопада 2009 року по 15 квітня 2010 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь:
- ОСОБА_3 1509, 53 грн. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди;
- Старокостянтинівської центральної районної лікарні 1425,80 грн. витрат на лікування потерпілої.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
За вироком суду, 17 листопада 2009 року біля 18 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті неприязних відносин, в АДРЕСА_2, в будинку, де проживає ОСОБА_3, з метою вбивства останньої, обухом сокири наніс їй чотири удари по голові. Коли потерпіла втратила свідомість, вважаючи, що позбавив її життя, ОСОБА_2 покинув місце вчинення злочину. В результаті злочинних дій засудженого, потерпілій заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
В апеляційній скарзі та в доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 заперечивши причетність до замаху на вбивство ОСОБА_3, разом з тим, просить пом’якшити призначене йому покарання, перекваліфікувавши його дії з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст. 125 КК України. Просить врахувати, що він особа похилого віку, хворіє, потребує постійного догляду та піклування, є учасником Великої Вітчизняної Війни. Вважає, що справа відносно нього сфабрикована органами досудового слідства.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити. Зазначає, що обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину є недоведеним, вирок суду ґрунтується на припущеннях та домислах досудового слідства, неправдивих показах потерпілої ОСОБА_3, свідків.
Вважає, що судом не встановлено мотиву злочину та наявності конфліктів і неприязних відносин, між потерпілою та засудженим.
В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь в розгляді справи просить вирок суду скасувати, у зв’язку з м’якістю призначеного засудженому покарання, постановити новий вирок, призначити покарання за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, про необхідність задоволення прокурорської апеляції та залишення без задоволення інших апеляцій поданих до апеляційної інстанції, доводи засудженого і його захисника на підтримку апеляцій, вивчивши матеріали справи та доводи всіх апеляцій, колегія суддів не знайшла підстав для їх задоволення.
Висновки місцевого суду про винність ОСОБА_2 у здійсненому замаху на вбивство ОСОБА_3, при наведених у вироку обставинах ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказах.
І хоч засуджений і його захист стверджують про непричетність ОСОБА_2 до злочину, сукупність доказів, яким при розгляді справи у місцевому суді дано належну оцінку це спростовує.
Згідно із показаннями свідка ОСОБА_4 на досудовому і судовому слідстві, між нею та засудженим були неприязні стосунки, які скоріш за все виникли після дачі нею свідчень в судовому засіданні 10.09.2007 року, коли розглядалась кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у заподіянні сокирою тілесних ушкоджень ОСОБА_5
За словами свідка, у той вечір коли було вчинено напад на її матір, вона бачила ОСОБА_2 із сокирою та відв’язаною собакою на подвір’ї матері, який вибігав з хати і вважала, що він прийшов помститись її сім’ї, оскільки такі погрози і конкретні дії висловлював і вчиняв раніше.
За показаннями потерпілої ОСОБА_3, в тому числі і при відтворенні обстановки і обставин події, 17.11.2009 року, коли вона перебувала у своєму помешканні і перебирала кукурудзу, на неї напав ОСОБА_2 із сокирою в руках, вдарив нею декілька раз по голові, від чого вона втратила свідомість, а коли отямилась, звернулась за допомогою до сусідів.
Напад пояснює тим, що ОСОБА_2 за своїм характером ворогує з мешканцями села, має неприязні стосунки з багатьма людьми, в тому числі із її дочкою.
Із показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_3 17.11.2009 року близько 18 год. 30 хв. прийшла до них додому із пошкодженою закривавленою головою і розповіла про те, що ОСОБА_2 зайшов до неї в хату, напав і вдарив декілька раз сокирою по голові.
Свідок ОСОБА_8, яка надала першу медичну допомогу ОСОБА_3 розповіла, що із слів останньої, її сокирою по голові декілька раз вдарив ОСОБА_2
Про те, що засуджений перебував у помешканні ОСОБА_3 свідчить і той факт, що належна йому собака, коли він її завів до подвір’я, надалі була виведена звідти свідком ОСОБА_9 Цю подію підтвердила свідок ОСОБА_9, яка до того ж була понятою при вилученні у помешканні ОСОБА_2 належної йому сокири із слідами крові на ній.
Згідно із даними огляду місця пригоди, кров ОСОБА_3 була виявлена на веранді і коридорі її помешкання. Кров та потожирові виділення із аналогічними ознаками були знайдені і на сокирі ОСОБА_2, що була вилучена із належної йому літньої кухні.
Ці слідчі дії проводились із залученням понятих і сумніву у їх законності не викликають.
Висновки судово – цитологічної експертизи №151 від 30.12.2009 року прямо вказують на причетність ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину, перебування в будинку потерпілої, застосування власної сокири, як знаряддя вбивства потерпілої.
За висновками судово - медичної експертизи №503 від 28.12.2009 року у ОСОБА_3 при огляді знайдено тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в тім’яній і потиличній ділянках голови з гематомами навколо ран, гематоми та садна лобної ділянки голови, гематоми обох очниць.
Вказані тілесні ушкодження виникли, як мінімум від 4 дій ударів тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути обух сокири і відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров’я.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_3 і не довів свій злочинний умисел із причин, що не залежать від його волі, а саме, того, що потерпіла після нанесених сокирою ударів по голові втративши свідомість, навела засудженого до думки, що свій умисел він реалізував.
Кваліфікація його злочинних дії за ст. ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України сумніву не викликає.
Підстав для перекваліфікації цих дій на більш м’який закон, колегія суддів не вбачає.
ОСОБА_2 психічними захворюваннями не страждав і не страждає, на обліку у психіатра не перебував, згідно із даними судово – психіатричної експертизи є осудним.
Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і є достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
При його обранні у достатній мірі враховані пом’якшуючі вину засудженого обставини, у тому числі його вік – 1930 року народження, стан здоров’я та участь у Великій Вітчизняній Війні, що дало суду обґрунтовані підстави для застосування ст. 69 КК України.
Згідно довідки Решнівецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_2 схильний до крадіжок, мстивий, злопам’ятний.
Із врахуванням тяжкості злочину, конкретних обставин його вчинення щодо потерпілої – 1938 року народження, в стані сп’яніння, а також даних про особу засудженого, який по місцю проживання характеризується вкрай негативно, підстав для пом’якшення призначеного покарання колегія судів не знайшла.
Колегія суддів не вбачає підстав і для посилення покарання, через що залишає апеляцію прокурора без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Вирок Старокостянтинівського районного суду від 16 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, апеляції засудженого та в його інтересах захисника ОСОБА_1, прокурора - без задоволення.
Головуючий – суддя
Судді