Справа № 2- 10644 /10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повторне заочне)
23 грудня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
в складі: головуючої – судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі Сіньчук Л.О.
з участю представника позивача – Рудика Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И В :
23 листопада 2010 року в суд звернулось ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Волинської обласної дирекції з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.
Свій позов мотивує тим, що 03.12.2007 року між установою банку та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/08-11/40191. Згідно вказаного договору банк зобов’язувався надати позичальнику кредит в грошовій формі в сумі 64 300,00 доларів США строком до 02.12.2010 року зі сплатою 13,25 % річних. За вказаним кредитним договором ОСОБА_3 отримав грошові кошти в розмірі 64 300,00 доларів США, згідно заяви на видачу готівки № К6/52 від 13.12.2007 року. Оскільки, відповідач не повертав кредит, то згідно п. 6.5 Договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції. Позивачем було вжито заходи по досудовому врегулюванню спору, шляхом направлення ОСОБА_3 претензії № 3155 від 09.06.2009 року з пропозицією повернути заборгованість за кредитним договором, яку він залишив без розгляду.
Крім того згідно п. 10.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом була нарахована пеня у розмірі 9 546,72 гривні.
Оскільки ОСОБА_3 було порушено умови договору, а саме не вчасно проводилось повернення кредиту, станом на 13.10.2009 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом – 53 384,15 доларів США, заборгованість за відсотками – 2 112,33 доларів США, пеня – 1 191,85 гривні, а всього заборгованість відповідача складає 56 688,33 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 13.10.2009 року становить 454 073,52 гривні.
В забезпечення виконання умов кредитного договору був укладений договір поруки № 014/08-11/40191/П-1 від 03.12.2007 року між банком та ОСОБА_4, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору № 014/08-11/40191 в повному обсязі цих зобов’язань.
Згідно п. 3.1 зазначених вище договорів поруки поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком.
Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. У випадку стягнення з відповідача суми заборгованості в національній валюті, банк змушений буде конвертувати її в належну за договором. Разом з тим, ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що збір з купівлі-продажу валюти справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 0,2 відсотка. Отже, позивач змушений буде робити додаткові витрати для погашення заборгованості відповідача в розмірі 908,14 грн.
Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору № 014/08-11/40191 від 03.12.2007 року в розмірі 454 073,52 гривень (з них заборгованість за кредитом – 53 384,15 доларів США, заборгованість за відсотками – 2 112,33 доларів США, пеня – 1 191,85 гривні), 908,14 грн. за конвертацію валюти та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у заяві та просила його задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились по невідомих суду причинах, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, а тому суд зі згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що 03.12.2007 року між установою банку та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/08-11/40191 (а.с. 7-9). Згідно вказаного договору банк зобов’язувався надати позичальнику кредит в грошовій формі в сумі 64 300,00 доларів США строком до 02.12.2010 року зі сплатою 13,25 % річних.
За вказаним кредитним договором ОСОБА_3 отримав грошові кошти в розмірі 64 300,00 доларів США, згідно заяви на видачу готівки № К6/52 від 13.12.2007 року (а.с. 10).
Оскільки, відповідач не повертав кредит, то згідно п. 6.5 Договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.
Позивачем було вжито заходи по досудовому врегулюванню спору, шляхом направлення ОСОБА_3 претензії № 3155 від 09.06.2009 року (а.с. 16) з пропозицією повернути заборгованість за кредитним договором, яку він залишив без розгляду.
Крім того згідно п. 10.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом була нарахована пеня у розмірі 9 546,72 гривні.
Оскільки ОСОБА_3 було порушено умови договору, а саме не вчасно проводилось повернення кредиту, станом на 13.10.2009 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом – 53 384,15 доларів США, заборгованість за відсотками – 2 112,33 доларів США, пеня – 1 191,85 гривні, а всього заборгованість відповідача складає 56 688,33 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 13.10.2009 року становить 454 073,52 гривні.
Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. У випадку стягнення з відповідача суми заборгованості в національній валюті, банк змушений буде конвертувати її в належну за договором. Разом з тим, ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що збір з купівлі-продажу валюти справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 0,2 відсотка. Отже, позивач змушений буде робити додаткові витрати для погашення заборгованості відповідачів в розмірі 908,14 грн.
В забезпечення виконання умов кредитного договору був укладений договір поруки № 014/08-11/40191/П-1 від 03.12.2007 року між банком та ОСОБА_4, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору № 014/08-11/40191 в повному обсязі цих зобов’язань.
Згідно п. 3 зазначеного договору поруки поручитель відповідає за зобов’язаннями позичальника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, за сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих банку невиконанням або неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору. Поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком. Договори поруки діють до повного виконання обов’язків боржника по кредитному договору.
Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. А відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні відповідати перед кредитором - АППБ “Аваль” як солідарні боржники.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 454 073,52 гривні та 908,14 грн. за конвертацію валюти.
Крім того, з відповідачів підлягають до стягнення судового збору в розмірі 1700,00 гривень та понесені позивачем судові витрати в розмірі 120 гривень – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 536, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, в користь відкритого акціонерного товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Волинської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/08-11/40191 від 03.12.2007 року в розмірі 454 073,52 гривень, та 908,14 грн. за конвертацію валюти, всього 454 981,66 гривень (чотириста п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят одну гривню шістдесят шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” 1700 (одну тисячу сімсот) гривень судового збору по 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень з кожного та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи по 60 (шістдесят) гривень з кожного.
Повторне заочне рішення оскаржується в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя луцького міськрайонного суду В.П.Пушкарчук