Справа № 2-9995/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  14  грудня  2  010  року   Луцький   міськрайонний   суд  Волинської   області  

у складі: головуючого-судді Пушкарчук В.П.,

     при секретарі  Сіньчук Л.О.,      

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -  

  ВСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0947 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1.  

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її та відповідача батько ОСОБА_3. Спадкодавцеві за життя належав житловий будинок за № АДРЕСА_1. Після смерті батька спадщину прийняли матір ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 у відповідних частинах. Земельна ділянка не була переоформлена. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_4 За життя все своє майно вона заповіла ОСОБА_1 Остання переоформила право власності на ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на себе. Земельну ділянку не може оформити у нотаріальній конторі, тому що матір після смерті батька на себе не оформила. Просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0947 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1, яка за життя належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВЛ № 1494, виданого 12.01.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1584, її батьку ОСОБА_3  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позив визнала та проти задоволення позову не заперечувала.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

Судом встановлено, що  позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є  спадкоємцями першої черги після смерті  ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Дані факти   підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 (а.с. 12), свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_1  (а.с. 19), свідоцтвом про народження ОСОБА_1  (а.с. 18).  

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла тільки її дочка ОСОБА_1, якій матір заповіла все своє майно. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с. 14).  

Після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть  (а.с. 10), ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не отримала, а тому і не отримала державний акт  на право приватної власності на землю.

Тобто у власника спадкового майна, яке залишилось  після смерті ОСОБА_3,  ОСОБА_4 був відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Відсутність правовстановлюючого документа на землю не є підставою, яка позбавляла ОСОБА_4 права  на спадкове майно, так як воно їй стало  належати з дати прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3, а саме: з ІНФОРМАЦІЯ_1. Це узгоджується з нормою ч. 3 ст. 1296 ЦК України, де зазначено: відсутність свідоцтва про право на спадщину  не  позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 392 ЦК України в ласник майна може  пред’явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його  право власності.

 Факт належності земельної ділянки ОСОБА_3 підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ВЛ № 1494, виданого 12.01.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1584 (а.с. 6).  

Судом встановлено на підставі дослідження всіх доказів у їх сукупності, що визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0947 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ніяким чином не порушує права відповідача ОСОБА_2, яка сама це підтвердила у судовому засіданні.

 Керуючись  ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 212, 215 ЦПК України, на підставі  ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1223, 1225, 1268, 1269, 1296   Цивільного кодексу України,  суд, -

  В И Р І Ш И В :  

  Позов задовольнити.  

 Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0947 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1, яка належала її батькові ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВЛ № 1494, виданого 12.01.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1584.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.  

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя Луцького міськрайонного суду                                                             В.П. Пушкарчук