Справа № 2-1351/10

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

 10 грудня 2010  року                                    місто Кіровське      

  Кіровський міський суд Донецької області у складі:  

головуючого – судді                                Карабан І.І.

при секретарі                                             Єфременко О.М.

за участю позивача                                    ОСОБА_1

представника позивача           ОСОБА_2

представника відповідача       Марченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» про зобов’язання надати вугілля та стягнення моральної шкоди, -  

ВСТАНОВИВ:  

25 жовтня  2010 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною  заявою до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» (далі ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу») про    зобов’язання відповідача надати йому вугілля за 2010 рік в розмірі 5,9 тонн безкоштовно та в подальшому видавати щорічно в нормі, вказаному в колективному договорі для цих цілей безкоштовно, а також стягнути з відповідача в відшкодування спричиненої моральної шкоди у розмірі 30000 гривень. В обґрунтування вимог зазначив, що з 18 лютого 1982 року по 25 листопада 1991 року, а також з 2 липня 1996 року по 12 серпня 1997 року працював у відповідача на підземних роботах, в наслідок роботи  в нього виявлено професійне захворювання – хронічна вертоброгенна попереко-крижова радікулопатія, про що складено відповідачем акт про розслідування  хронічного професійного захворювання. В наслідок зазначеного захворювання його визнано інвалідом 3 групи, а при повторному огляді інвалідом 2 групи. До 2001 року  відповідач відшкодовував  завдану шкоду, а з 2001 року справу передано  до відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. У відповідності зі ст..43 Гірничого закону України відповідач надавав йому безкоштовно вугілля в 2008 та 2009 роках. В 2010 році він звернувся до відповідача, надав всі необхідні документи, але йому було відмовлено у видачі вугілля з підстав, що він не відноситься до жодної категорії  осіб, що мають право на отримання  вугілля. Вважає зазначену відмову не законною та безпідставним. Крім того, діями відповідача йому завдана моральна шкода, оскільки таке відношення до колишніх робітників принижує його в очах рідних та близьких, йому прийшлося  неодноразово звертатися  до відповідача, пережити оману, звертатися за юридичною допомогою, витрачати додаткові кошти, ходити по судам, рішення відповідача позбавило його в холодний період  можливості опалювати квартиру, внаслідок чого він  та члени його сім’ї хворіли, що також завдало йому  страждання.  

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, просив задовольнити, просив також стягнути понесені  витрати  на юридичну допомогу у розмірі 4500 гривень. Пояснив, що оскільки йому не надали вугілля, то вимушений придбати за власні кошти.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі договору, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Марченко В.М., яка діє на підставі довіреності, позов не визнала та пояснила, що позивачу було відмовлено в наданні безкоштовно вугілля, оскільки він  не відноситься до жодної категорії осіб,  що мають право на отримання вугілля. Позивач не отримує пенсію по інвалідності, з підприємства звільнився за власним бажанням, пенсію отримує за віком. Крім того, позивачем не надано технічний паспорт на квартиру, в якому  зазначено вид опалення квартири, довідка, яка надана з місця проживання була без дати. Дійсно позивач отримував безкоштовно вугілля в 2008 та 2009 роках, але документи не збереглися.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає,  що позовні вимоги позивача    підлягає  частковому задоволенню з   наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Позивач з 18 лютого 1982 року по 25 листопада 1991 року та з 02 липня 1996 року по 12 серпня 1997 року працював у відповідача  на підземних  роботах на вугільних підприємствах, звільнився 12 серпня 1997 року   за власним бажанням в зв’язку. (а.с.5-17)  

4 червня 1997 року  актом   розслідування хронічного професійного захворювання  ВАТ «Шахті «Комсомолець Донбасу» встановлено у позивача професійне захворювання – хронічна  вертоброгенна попереко-крижова радікулопатія. (а.с.18)

Донецькою обласною МСЕК № 3 07 листопада 2002  року позивачу при повторному огляді була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 70 % у зв’язку з професійним  захворюванням  та визнано інвалідом ІІ групи у зв’язку з професійним  захворюванням  безстроково. (а.с.28, 29)

Позивач перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області, оскільки страхову справу було передано з ВАТ «Шахти Комсомолець Донбасу» в 2001 році, профзахворювання 1997 року, ІІІ група інвалідності. (а.с.20)

Позивач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1. Разом з ним проживають його дружина ОСОБА_5, донька ОСОБА_6 та онука ОСОБА_7 Квартира, в якій проживає позивач разом з сім’єю, має пічне  опалення. (а.с. 21,22-26,60)  

Відповідно до п.7.2. Колективного договору  між власником та колективом  ВАТ «Шахта Комсомолець Донбасу»  норма видачі палива на побутові потреби встановлено на один будинок чи  квартиру – 5,9 тонн на рік. (а.с.37-38)

27 липня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу вугілля на побутові  потреби, зазначивши, що є інвалідом ІІ групи (а.с.48)

03 серпня 2010 року  на засіданні комісії з рішення спірних питань з виписки вугілля та виплаті компенсації витрат на газ та електричну енергію ВАТ «Шахті «Комсомолець Донбасу» позивачу було запропоновано надати копію трудової книжки, довідку з ПФУ при вид пенсії, довідку від других членів сім’ї, що  вони не користуються вугіллям. (а.с.81-82 )

29 вересня 2010 року та 01 жовтня 2010 року надав  відповідачу документи, у тому числі  копію трудової книжки, копію довідки МСЕК, копію акту розслідування професійного захворювання, довідку  з місця проживання про склад сім’ї та вид опалення, а також, що інші члени сім’ї не користуються вугіллям. (а.с.19)

04 жовтня 2010 року  на засіданні комісії з рішення спірних питань з виписки вугілля та виплаті компенсації витрат на газ та електричну енергію ВАТ «Шахті «Комсомолець Донбасу» позивачу було відмовлено в наданні вугілля,  оскільки не відноситься до категорії осіб, що отримують вугілля. (а.с.4)

Відповідно  до  накладної  та рахунку № 725 від 11 листопада 2010 року позивач придбав 3 тонни вугілля в ТОВ «Техресурси» ( а.с.80)

Позивач знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні Кіровської  центральної міської  лікарні, на гнівному стаціонарі, з 6 по 15 жовтня 2010 року з діагнозом: хронічна  вертоброгенна попереко-крижова радікулопатія  (а.с.27). Онука відповідача ОСОБА_7 хворіла з 16 по 29 жовтня 2010 року на ОРВІ (а.с.36). Дружина позивача ОСОБА_5 перебувала  на амбулаторному лікуванні в Кіровській ЦМЛ з 1 по 6 листопада 2010 року з діагнозом: атеросклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню (а.с.61),  

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.7 ст..43 Гірничого закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначаються колективним договором,  таким категоріям громадян:

працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств;

пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля,  вуглебудівних  підприємствах: на підземних роботах – не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців – для жінок; на роботах, пов’язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців – для жінок; на роботах технологічної лінії  на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках – не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років – для жінок;

інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності;

сім’ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини.  

Таким чином, позивач, який отримав інвалідність внаслідок  професійного захворювання  під час робити на підприємстві відповідача, проживає в квартирі з пічним опаленням,  має право на отримання вугілля на побутові потреби безкоштовно у розмірі визначеному колективним договором який складає 5,9 тонн. Відповідач безпідставно відмовив позивачу в надання безкоштовно вугілля на побутові потреби в 2010 році, а тому  вимоги позивача в цій частині, а саме зобов’язання відповідача надати позивачу вугілля на побутові потреби у розмірі 5,9 тонн підлягають задоволенню.

Суд не може погодитися з позицією відповідача щодо відсутності  правових підстав для надання позивачу вугілля з тих підстав, що  ним не надано технічний паспорт на квартиру, оскільки позивачу було відмовлено в наданні вугілля з інших підстав, а саме  не належності позивача до категорії  осіб, що мають право на отримання  вугілля безкоштовно.  Крім того, відповідач не пропонував позивачу жодного  разу надати технічний паспорт, що підтверджується протоколом   комісії з рішення спірних питань з виписки вугілля та виплаті компенсації витрат на газ та електричну енергію ВАТ «Шахті «Комсомолець Донбасу»  від 03 серпня 2010 року. Крім того,  відповідно до пояснень представника відповідача технічний паспорт надається один раз, коли вперше особа звертається за отриманням такого вугілля. Позивач отримував вугілля  в 2008 та 2009 роках, що визнано представником відповідача, а тому  вимога про  надання цих документів повторно безпідставна, оскільки право позивача на отримання вугілля в попередні роки вже було встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до   суду за захистом своїх порушених, невизнаних або  оспорюваних прав, свобод  чи інтересів.

Заявлені позивачем вимоги про зобов’язання відповідача видавати щорічно вугілля в нормі, зазначеній в колективному договорі для цих цілей,  в подальшому    не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки заявлені до суду за відсутності порушених прав позивача, тобто на майбутнє.

Також суд вважає, що внаслідок  винних дій відповідача   позивачу  спричинено і моральну шкоду,  яка полягає в   додаткових зусиллях для організації свого життя, оскільки йому довелося, в зв’язку з настанням опалювального сезону,  самостійно придбати вугілля для опалювання квартири, душевних переживаннях через неправомірні дії відповідача.

Таким чином, суд вважає, що між винними діями відповідача та наслідками у вигляді моральних страждань позивача існує причинний зв'язок.

При визначені  розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, тривалість порушення відповідачем законних прав позивача. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає за необхідне стягнути  у відшкодування моральної шкоди 500 гривень.  

Однак суд не може погодитися з обґрунтуванням спричинення моральної шкоди вказані позивачем, що полягають в стражданнях з приводу  хвороби його та членів його сім’ї, оскільки позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження причинного зв’язку між захворюванням позивача, який проходив лікування  в зв’язку з загостренням професійного захворювання, захворюваннями членів його сім’ї, та діями відповідача.  

Звернення позивача до суду  з позовом за поновленням свого порушеного права гарантується Конституцією України, тому звернення до суду, звернення за юридичною допомогою, збір доказів на підтвердження своїх  вимог не може бути підставою для відшкодування йому моральної шкоди.  

Позивачем  заявлено також вимогу  щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 4500 гривень на підставі договору про надання юридичної допомоги укладеної між позивачем та  адвокатом ОСОБА_2.

Склад та розмір витрат, пов’язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.

Позивач в обґрунтування своїх вимог надав договір, в якому зазначено, що загальна вартість юридичних послуг по даному питанню становить 4500 гривень. В той же час позивачем не надано доказів сплати зазначеної суми, а також не надано суду розрахунок до зазначеного договору, з зазначенням  конкретних видів послуг та їх вартості.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..43 Гірничого закону України, ст..1167 ЦК України,  ст. ст. 15, 60, 84,   213, 215 ЦПК України,  суд, -                               

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу» надати ОСОБА_1 вугілля на побутові потреби за 2010 рік у розмірі 5,9 тонн безкоштовно.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 (п’ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  до  Апеляційного суду  Донецької області   через Кіровський міський суд  Донецької області протягом десяти  днів з дня його проголошення.  

  Суддя