ПОСТАНОВА Справа №2-а-14653/07
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» жовтня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого: судді Гонтарука В.М.
при секретарі Буряк Л.А.
за участю представника позивача Масненької І.В.
відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом Іллінецької МДПІ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов Іллінецької МДПІ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що при проведенні Іллінецькою МДПІ позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що останнім відвантажено ТОВ «Юлія» (Латвія) дошки обрізні, дубові несортові загальною митною вартістю 27517,99 грн. або 4284,9 євро., при цьому порушено норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», шляхом порушення відповідачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
На підставі акту перевірки, відповідно до вищевказаного Закону, відповідачу нарахована пеню за ненадходження валютної виручки по експортному контракту ФОП ОСОБА_1 та винесено Іллінецькою МДПІ рішення №0000012230/0 від 27.04.2007 року про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4445,55 грн.
Крім того, за результатами перевірки, Іллінецькою МДПІ встановлено порушення норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме неподання до податкового органу Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за межами України, в результаті чого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
Станом на 06.09.2007 року пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4445,55 грн. та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 170 грн. не сплачені.
Тому, Іллінецької МДПІ, відповідно до своїх повноважень, звернулась з позовом до суду про стягнення коштів.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримала та просила його задовільнити, обґрунтовуючи свої вимоги, обставинами, що викладені в позовній заяві.
Відповідач своїм правом представництва в судовому засіданні не скористався. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 20.09.2007 р. та судовою повісткою, про що підтверджує витяг суду відправлених повідомлень. В наступне судове засідання, яке призначено на 31.10.2007 року відповідач повторно не з'явився. Факт вручення повістки підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №716323 від 17.10.2007 року. Отже, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів. Однак, відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач, який належним чином повідомлений, умисно ухилився від представництва в судовому засіданні.
Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, так як вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце слухання.
На підставі вищенаведеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований Іллінецькою районною державною адміністрацією 14.07.2005 року, та взятий на облік як платник податків 20.07.2005 р., ідентифікаційний НОМЕР_1.
При проведенні Іллінецькою МДПІ позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 відвантажено ТОВ «Юлія О» (Латвія) дошки обрізні, дубові, не сортові загальною митною вартістю 27517,99 грн., або 4284,9 євро. Умовами договору передбачена 100 відсоткова попередня оплата.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Згідно листа ВОД ВАТ «Райфайзен банк Аваль» від 05.02.2007 №0216/305 банком повідомлено, що термін розрахунків ТОВ «Юлія О» (Латвія) з ФОП ОСОБА_1 закінчився 29.01.2007 року та виникла заборгованість на суму 4284,9 євро.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (із змінами та доповненнями), порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Судом встановлено, що на підставі акта перевірки та пояснень відповідача, з урахуванням норм ст.4 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР, за виявлені порушення ОСОБА_1 Іллінецькою МДПІ прийнято рішення №0000012230/0 від 27.04.2007 року про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4445.55грн.
Крім того, при проведені перевірки, також встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93 (із змінами та доповненнями), а саме до податкового органу не подано відповідачем Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за межами України.
Відповідно до п.п.2.7. п.2 Положення про валютний контроль, що затверджене постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року №49, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року №209/4430 (із змінами та доповненнями), невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
На підставі вищенаведеного, Іллінецькою МДПІ було прийнято рішення №0000022230/0 від 127.04.2007 р. про нарахування штрафної санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі - 170 грн.
Станом на 06.09.2007 року пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4445,55 грн. та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 170 грн. ФОП ОСОБА_1 не сплачені.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями), до вказаного платника приймалися міри для погашення заборгованості, а саме платнику надсилалися податкові вимоги (перша податкова вимога та друга податкова вимога). Застосованими заходами погашення заборгованості досягнуто не було.
Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
В силу п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-ХІІ ( із змінами та доповненнями ) встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що на день розгляду справи відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, боргу не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Виходячи з положень ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4445,55 грн. та штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 170 грн. за рахунок його майна.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: