Справа № 2-365

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

14 грудня  2010 року

Нововоронцовський районний суд  Херсонської області

В складі  головуючого  судді            Каневського В.О.

При секретарі                                      Кателевській Л.А.

Розглянувши у  попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

                                                            В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем перебувають у шлюбі який зареєстровано 15 серпня 1997 року у відділі реєстрації актів громадського стану Ленінського  району  м.Севастопіль, актовий запис  №577.

В сім’ї народилося два сина:   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2  , які  проживають з матір’ю. На даний час сімейні відносини не підтримуються, сторони разом не проживають, спільне господарство не ведеться. Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві. Просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_1

Відповідач у судове засідання з’явився та  надав заяву в якій позовні вимоги визнав повністю.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому  ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України  у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України  позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.  

Згідно з ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України  суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

Судом установлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано 15 серпня 1997 року у відділі реєстрації актів громадського стану Ленінського  району  м.Севастопіль, актовий запис  №577.

В сім’ї народилося два сина:   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2  , які  проживають  з  матір’ю. Подружжя  спільно  не проживають і не ведуть спільного господарства. Спору про місце проживання синів  немає. Надії на збереження сім’ї також немає. Сторони  наполягають на розірванні шлюбу.  

 Суд дійшов висновку, що причини, які спонукали  позивача  наполягати на розлученні  обґрунтовані, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.  

      Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст. 110 ч.1, 112,113, 114 ч.2   Сімейного кодексу  України, ст.ст.10,11,174,209,212,214-215  ЦПК України, суд  

   В И Р І Ш И В :

 Позов задовольнити повністю.  

 Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та   ОСОБА_2 зареєстрований 15 серпня 1997 року у відділі реєстрації актів громадського стану Ленінського  району  м.Севастопіль, актовий запис  №577.              

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу  в органах РАЦС  ОСОБА_1 залишити прізвище – «ОСОБА_1», ОСОБА_2 залишити прізвище –  «ОСОБА_2».

Неповнолітніх синів:   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2  залишити проживати з матір’ю ОСОБА_1  .

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу реєстрації актів цивільного стану

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Нововоронцовський районний суд.  

              Суддя  Нововоронцовського

районного суду                                                                          В.О. Каневський