Справа № 2-13120/10
УХВАЛА
05 листопада 2010 р. м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» в особі Одеської філії ПАТ «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки, визнати недійсною заборону відчуження нерухомого майна, виключення нерухомого майна з реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» в особі Одеської філії ПАТ «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвалою суду від 15.10.2010 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме: не зазначенні доказі, що підтверджують кожну обставину: зокрема договір іпотеки та кредиту укладався представником ПАК «Ерсте Банк» (м. Київ) за довіреністю від Банку; предмет іпотеки знаходиться в с. Санжійка, Овідіопольського району Одеської області; не доведено яким чином спірні правовідносини пов’язані з діяльністю філії в місті Одеси (ч.4 ст. 110 ЦПК України) чому позов поданий до Приморського районного суду м. Одеси.
04.11.2010 року від представника позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якої зазначає що місцезнаходження Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» в особі Одеської філії ПАТ «Ерсте Банк» в м. Одесі, вул.. Канатна будинок 97, що відноситься до Приморського району, тобто підсудність вибрана правильно.
Розглянувши матеріали справи та зазначену заяву суд встановив, що вимоги до Відповідачів виникли з приводу нерухомого майна, яке розташовано за адресою СК «Бриз» вулиця Паустовського, 35, с. Санжійка, Овідіопольського району, Одеської області.
Згідно ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.
Згідно п.4, ч. 3 ст. 121 ЦПК України суд своєю ухвалою повертає заяву, якщо справа не підсудна даному суду.
Враховуючи, що позовна заява по даній справі повертається з підстави, визначеної п.4. ч.З ст. 121 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачені при подачі позовної заяви державне мито у розмірі 1700,0 гривен та суму коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,0 гривень.
Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», пп. 16, 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 року № 15, державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.
На підставі викладеного, керуючись п.4. ч. 3, ст. 121 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» в особі Одеської філії ПАТ «Ерсте Банк», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки, визнати недійсною заборону відчуження нерухомого майна, виключення нерухомого майна з реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна повернути позивачу роз'яснивши, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до суду за місцем знаходженням нерухомого майна, до Овідіопольського районного суду Одеської області.
Зобов'язати Управління Державного казначейства України в Одеській області повернути ОСОБА_1 сплачене нею ВАТ «МТБ» за квитанцією № 21-1391в/1 від 11.03.2010 року державне мито у розмірі 1700,0 гривень та сплачене нею в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за квитанцією № ПН 787 від 13.10.2010 року суму коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120,0 гривень.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5 – денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Науменко