Справа № 2-1053/10  

  РІШЕННЯ    

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08 листопада 2010 р.     Приморський районний суд м. Одеси  

у складі:     головуючого судді – Науменко А.В.  

при секретарі – Ковалено Д.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом АТ «Місто Банк»» до ОСОБА_1, третя особа на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство ?ЛЬФАБУД-2005” про стягнення заборгованості за договором кредиту, зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ "Місто Банк",  третя особа на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус ОСОБА_2, про визнання кредитного та іпотечного договору недійсними, скасування виконавчого напису,  суд,-  

ВСТАНОВИВ:  

22 грудня 2009 року Комерційний банк ТОВ «Місто банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Приватного підприємства „Альфабуд-2005” про розірвання договору кредиту,  стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на іпотечне майно.  

11 лютого 2010 року правонаступником позивача Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» змінений предмет позову та  збільшені позовні вимоги  про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ПП "Альфабуд-2005" заборгованості за кредитом в сумі 3 474 117,85 грн. солідарно.  

16.04.2010  ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси у справі №2-1384/10 були об’єднані в одне провадження  справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, КБ ТОВ «Місто Банк» третя особа нотаріус ОСОБА_2 про визнання договору позики, кредитного договору  та іпотечного договору недійсними,  з позовом КБ ТОВ „Місто банк” до ОСОБА_1, ПП „АЛЬФАБУД-2005” про стягнення заборгованості за кредитом.  

Ухвалою Малиновського районного суду від 18.06.2010 у справі №2-1384/10 об’єднану справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, КБ ТОВ «Місто Банк», третя особа  нотаріус ОСОБА_2 про визнання договору позики, кредитного договору  та іпотечного договору недійсними скасування виконавчого напису,   з об’єднаним  самостійним  позовом КБ ТОВ „Місто банк” до ОСОБА_1, ПП „АЛЬФАБУД-2005” про стягнення заборгованості за кредитом – передано до Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1, для прийняття до провадження.  

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 06.07.2010 у справі №2-1053/10 прийнято до провадження об‘єднану зі справою №2-1053/10 за позовом АТ "Місто Банк" до ОСОБА_1, ПП "Альфабуд-2005" про стягнення заборгованості за кредитом іншу справу  №2-1384/10  за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, КБ ТОВ «Місто Банк», третя особа нотаріус ОСОБА_2, про визнання договору позики, кредитного договору  та іпотечного договору недійсними скасування виконавчого напису, яка розглядалася в цьому суді, для подальшого розгляду по суті під №2-1053/10.  

Ухвалою від 13 серпня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики та зустрічні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним роз‘єднано з позовними вимогами АТ "Місто Банк" до ОСОБА_1, ПП "Альфабуд-2005" про стягнення заборгованості за кредитом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ "Місто Банк", третя особа нотаріус ОСОБА_2 про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, скасування виконавчого напису  у самостійні провадження, оскільки спільний розгляд ускладнює вирішення справи.  

20 вересня 2010 року позивачем змінені позовні вимоги, за якими  визначена відповідачем  тільки боржник за договором ОСОБА_1, а ПП «Альфабуд -2005» зазначена у якості третьої особи  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки рішення у цій справі може вплинути на права і обов‘язки ПП "Альфабуд-2005" як поручителя відповідача ОСОБА_1, але до якого позовні вимоги банку  не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.  Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача були збільшені   до 3 961 017,29 грн.  

Представник позивача Рябко Л.Г. в судовому засіданні пояснила, що позивач відповідно до умов укладеного кредитного договору надав відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 350 000,00 доларів США, але відповідач з листопада 2008 року припинила виконувати свої  зобов'язання за кредитним договором та у встановлений договором строк  кредит не повернула, проценти не сплачує. Сума кредиту за договором №195/Ф/USD від 05.04.2007 року є простроченою в повному обсязі протягом тривалого часу і за умовами договору підлягала поверненню у строк не пізніше 08.04.2009 року. У зв'язку з вищенаведеним, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Надала письмові заперечення на зустрічний позов, просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_1 за первинним позовом наполягала на задоволенні її зустрічного позову до АТ «Місто Банк», третя особа нотаріус ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного  договору  №195/Ф/USD, визнання недійсним іпотечного договору  від 05 квітня 2007 року та зобов’язання скасування виконавчого напису  № 2387 від 01 серпня 2009 року нотаріуса ОСОБА_2 за підстав зазначених в зустрічної позовної заяві.  

Представник відповідача, сам відповідач письмових заперечень чи пояснень за позовом АТ "Місто Банк" до ОСОБА_1 до матеріалів справи не надавали.  

Представники інших осіб, що беруть участь у справі, письмових заперечень чи пояснень до матеріалів справи не надавали.  

До справи долучені довідки адресного бюро УМВС України в Одеській області про адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 в Приморському районі м. Одеса та витяг з державного реєстру щодо  ПП "Альфабуд-2005".  

Відповідач ОСОБА_1 та інші особи, які беруть участь у справі – треті особи без самостійних вимог на предмет спору ПП "Альфабуд-2005" та приватний нотаріус ОСОБА_2, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином у спосіб, встановлений законом.  

У зв'язку з вищенаведеним,  суд визнав неявку відповідача, третіх осіб та їх представників в судове засідання 08.11.2010 без поважних причин згідно ст. 74 ЦПК України та керуючись ст. 169  ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.  

  Суд, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах закону та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.  

  5 квітня 2007 року між КБ ТОВ "Місто Банк", правонаступником якого є АТ "Місто Банк" та  відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №195/Ф/USD від 05.04.2007 із додатковою угодою №1 від 10.04.2008 до нього про надання кредиту в сумі 500 000,00 доларів США строком з 10.04.2007 до 08.04.2009     із    щомісячною      сплатою 13,5  відсотків річних.  

У забезпечення зобов’язань відповідача по кредитному договору було прийнято поруку юридичної особи – ПП "АЛЬФАБУД 2005"   на всю суму заборгованості позичальника перед банком згідно Договору поруки №195/Ф/USD-П від 10.04.2007 року.  

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу частину кредиту в сумі 350 000,00 доларів США 24.04.2007, що підтверджується первинним банківським і бухгалтерським документом – випискою з особового рахунку ОСОБА_1 №22027001050739, та не заперечується  відповідачем.  

Протягом періоду з моменту отримання кредиту до 20 листопада 2008 р. ОСОБА_1 сплачувала проценти, а також здійснила часткове погашення кредиту, але частина тіла кредиту, що залишилася непогашеною – 284 125,78 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 №22027001050739.  

На порушення п.п. 2.1, 3.3, 3.4, 6.1, 6.4 кредитного договору ОСОБА_1 з листопада 2008 року припинила сплату відсотків по кредиту, у передбачений договором строк до 08.04.2009 року.  

То теперішнього часу відповідач не повернула кредит банку, що  є порушенням умов кредитного договору, що підтверджується первинними банківськими документами.  

Відповідачу  направлялися письмові вимоги (претензії) щодо усунення порушень кредитного договору - вих. №306 від 27.02.2009 та  вих.№555/1 від 09.04.2009, але проценти та борг по кредиту відповідачем та  поручителем ПП "АЛЬФАБУД 2005" не були погашені.  

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору кредит, наданий банком позичальнику, забезпечується всім належним йому майном та коштами. У разі непогашення кредиту та/або відсотків по ньому згідно п.п. 3.3, 3.4. кредитного договору АТ "Місто Банк" відповідно до п. 3.7. кредитного договору звертає стягнення по кредиту на грошові кошти на рахунках та на майно боржника.  

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов‘язання, сплата неустойки. Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України, визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.  

Відповідно до п. 10.2. кредитного договору боржник зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період фактичної прострочки.  

Згідно п. 10.3. кредитного договору у випадку несвоєчасної сплати процентів та кредиту проценти на суму заборгованості по кредиту нараховуються у подвійному розмірі. Сплата відсотків не звільняє від сплати неустойки (пені, штрафу).  

  Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, сума заборгованості на останню дату розрахунку 06.09.2010 згідно збільшених позовних вимог до позовної заяви з уточненнями становить 3 961 017,29   грн. , в тому числі  

- по кредиту –  284 125,78  дол. США, що еквівалентно  2 246 923,49 грн. (згідно офіційного курсу НБУ на 06.09.2010 за 1 дол. США 7,9082 грн.) ;  

- по відсоткам – 140 882,89  дол.  США,  що еквівалентно  1 114 130,07 грн.;  

- пеня  за  прострочку погашення кредиту -  448 738,31 грн.;  

- пеня за прострочку погашення відсотків - 151 225,42 грн.  

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/. У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов'язання боржником настають правові наслідки, передбачені договором або законом.  

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином. Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Відповідно ст.     629 ЦК України договір є обов‘язковим для виконання сторонами.  

Відповідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання.  

Викладене свідчить, що ОСОБА_1 на порушення вимог закону і договору не виконує прийняті на себе зобов‘язання із повернення фактично отриманої суми кредиту та оплати відсотків. Докази у справі і розрахунок свідчать, що сума кредиту за кредитним договором є простроченою в повному обсязі протягом тривалого часу і підлягала до повернення у строк не пізніше 09.04.2009 року. Позивач довів позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитним договором і вони, на думку суду, підлягають задоволенню.  

Суд враховує пояснення представника позивача, що облік заборгованості, на якому ґрунтується  розрахунок позову, по кредитному договору здійснюється з використанням відповідної банківської комп'ютерної програми та системи автоматизації банківської діяльності – операційний день банку, регулюється нормативно-правовими актами НБУ і планом рахунків банків та є об‘єктом банківського нагляду з боку НБУ.  

Одночасно, судом приймається до уваги пояснення представника позивача, що відповідач та його поручитель були повідомлені передбаченим  законом способом про розгляд даної справи та про вимоги банку щодо погашення заборгованості, але жодних виплат здійснено не було. Суд також враховує, що відповідачу (її представнику) надавалась можливість надавати суду докази, заперечення, обґрунтування, але вони своїм процесуальним правом не скористались за власним бажанням та на свій розсуд.  

  Первинний відповідач ОСОБА_1 у своїй зустрічній позовній заяві до АТ „Місто Банк”, трета особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Одеського міського округу ОСОБА_2, просить суд визнати недійсним Кредитний договір №195\Ф USD від   05.04.2007, укладений між нею і КБ ТОВ „Місто Банк”, визнати недійсним іпотечний договір від 5 квітня 2007 року, укладений між нею і КБ ТОВ «Місто Банк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Також ОСОБА_1 просить суд скасувати виконавчий напис, здійснений 01.09.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2  

Заявлені вимоги до АТ «Місто Банк» про недійсність кредитного договору та іпотечного договору ОСОБА_1 мотивує тим, що відповідно до ст. 99 Конституції України, статей  192 та 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Тому,  ОСОБА_1 вважає, що зміст спірного кредитного договору прямо суперечить вимогам дійсного законодавства України. Вказує, що виплата кредиту та відсотків нею здійснювалась в іноземній валюті – доларах США, хоча зі змісту с. 524 ЦК України випливає, що при укладенні кредитного договору допускається лише визначення еквівалента зобов’язання в іноземній валюті, а не сплата нею.  

Також ОСОБА_1 вказує, що відповідно до п. 1.4 Положення „Про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу” під використанням іноземної валюти як засобу платежу розуміють використання іноземної валюти на території України для виконання яких-небудь грошових зобов’язань або оплати товарів, що купуються. ОСОБА_1 зазначає, що на момент укладення спірного договору у КБ  ТОВ „Місто Банк” індивідуальної ліцензії  не було, що суперечить нормам законодавства. Тому вважає правомірною вимогу визнання кредитного договору і іпотечного договору недійсними.  

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.  

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.  

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет КМУ).  

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.  

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.  

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:  

- неторговельні операції з валютними цінностями;  

- операції з готівковою іноземною  валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;  

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та  клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;  

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;  

- залучення та  розміщення іноземної валюти на міжнародних  ринках;  

- інші операції з валютними цінностями на валютному  ринку України.  

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.  

Згідно матеріалів справи, на час укладення кредитних договорів КБ ТОВ «Місто Банк» мав Банківську ліцензію за № 194, видану НБУ 17 квітня 2002 року, та дозвіл на здійснення операцій № 194-3 і додаток до дозволу № 194-3 від 09.01.2004 року, якими, зокрема надано право на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто на видачу кредитів у валюті. 02.12.2009 року відповідна ліцензія, дозвіл та додаток отримані правонаступником - АТ «Місто Банк».  

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).  

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Верховний суд України зазначає в  Узагальненні практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010р.р.) від 07.10.2010 року, що при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.  

У зв’язку з наведеним вище, стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України, якщо саме ця валюта надавалась за договором.  

  Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Оскільки немає підстав для визнання кредитного договору як основного зобов‘язання недійсним, відсутні підстави для визнання  недійсним договору по його забезпеченню – іпотечного договору.  

  Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не надано будь-якого  обґрунтування та доказів в підтвердження правомірності вимоги про  скасування виконавчого напису, здійсненого 01.09.2010 нотаріусом ОСОБА_2.  про звернення стягнення на предмет іпотеки.      

  Вивчивши пояснення та доводи сторін, суд  прийшов до висновку, що  вимоги ОСОБА_1 по  зустрічному позову  не підлягає задоволенню в повному обсязі.  

  Таким чином,  розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги позивача АТ "Місто Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором  є такими, що підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову про визнання кредитного і іпотечного договорів недійсними та скасування виконавчого напису є безпідставними й не підлягають задоволенню.  

Крім того, у судовому засіданні доведено та містяться докази в матеріалах справи, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.  

  Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 205, 206, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 549, 554, 590, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» суд, -  

ВИРІШИВ:  

  Позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до ОСОБА_1,  третя особа Приватне підприємство «Альфабуд -2005» про стягнення заборгованості за банківським кредитом  - задовольнити в повному обсязі  

Стягнути  з ОСОБА_1  на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, код ЄРДПОУ 20966466)  заборгованість станом на 06.09.2010 року за кредитним договором  №195/Ф/USD від 05.04.2007 року по кредиту, відсоткам й пені  в розмірі  3 961 017,29  грн. ( три мільйона  дев’ятсот шістдесят  одна тисяча сімнадцять гривень 17 коп.)  

  В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Місто Банк", третя особа  приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2  про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, скасування виконавчого напису – відмовити в повному обсязі.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» суму судового збору в розмірі 1700.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,0 грн.  

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя                     А.В.Науменко