Справа № 2-10748/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси, у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевої О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у ході судового розгляду був уточнений та просить встановити факт, що він є спадщини за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також надати йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до Першої Одеської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
Так як ОСОБА_2 була похилого віку, мала поганий фізичний стан, була одинокою, тобто не мала ніяких родичів, які б могли надати їй матеріальну та фізичну допомогу вона перебувала на обліку соціального забезпечення Приморського району міста Одеси.
Однак, з 1995 року ОСОБА_2 став опікуватись ОСОБА_1, так як був її сусідом та надавав їй моральну і матеріальну допомогу з різних питань.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, її похованням повністю здійснив ОСОБА_1 за власні кошти та власними зусиллями.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Так як, інших спадкоємців у ОСОБА_2 не має, єдиним спадкоємцем після її смерті є позивач, а відповідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 та вимушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним правав власності на вищевказану квартиру в порядку спадкування за законом оскільки відповідач по справі - Одеська міська рада не вважає позивача належним спадкоємцем.
У судовому засіданні позивач - підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений завчасно в установленому законом порядку у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, свою думку щодо позову у будь-якій формі не висловив.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності представника відповідача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини та матеріали справи, суд доходить висновку про достатність доказів у справі для її вирішення та можливість винесення судового рішення про задоволення позову.
Судом встановлено , що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1
ОСОБА_2 була похилого віку, мала поганий фізичний стан, родичів в неї немає.
Таким чином, вона перебувала на обліку соціального забезпечення Приморського району міста Одеси.
З 1995 року сусідом ОСОБА_2 є ОСОБА_1, який швидко встановив з нею гарні стосунки та почав надавати ОСОБА_2 моральну, матеріальну та фізичну допомогу.
Через турботливе відношення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 вона відмовилась від послуг працівників органів соціального забезпечення Приморського району м. Одеси
Даний факт підтверджується заявою ОСОБА_3, колишнього працівника соціального забезпечення Приморського району міста Одеси, який обслуговував ОСОБА_2 з 1991 по 1995 роки, згідно якій ОСОБА_1 постійно надавав їй допомогу, що стало підставою для відмови ОСОБА_2 від послуг працівників соціального забезпечення.
Згідно заяви сусідки ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що була її близькою подругою, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були дуже теплі стосунки, він опікав її та здійснював щоденну допомогу по господарству, робив ремонт, забезпечував всіма необхідними лікувальними засобами та продуктами харчування.
Згідно письмової заяви ОСОБА_5, що була знайома з ОСОБА_2 понад п’ятдесят років, вбачається, що ОСОБА_1 був найближчою для ОСОБА_2 людиною, а оскільки своїх дітей ОСОБА_2 не мала, то вважала позивача своїм сином, якого так й звала. Крім того ОСОБА_5 стверджує, що ОСОБА_2 неодноразово зазначала, що вона не має нікого ближче ніж ОСОБА_1, та у разі її смерті, бажала, щоб саме він здійснив її поховання, та став власником всього її майна.
Крім того, ОСОБА_2, при житті подарувала ОСОБА_1 ? частину житлового будинку за АДРЕСА_1 що підтверджується договором дарування від 07.10.1996 року, за № 4-3035, що посвідчений державним нотаріусом Першої одеської нотаріальної контори ОСОБА_6
ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 81 рік, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Першим Приморським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис №8087 від 13.10.2008 року.
Поховання ОСОБА_2 було здійснено за рахунок, та участю ОСОБА_1, про що свідчить договір про проведення поховання від 15.10.2008 року за №072700, та договір-замовлення про організацію поховання від 15.10.2008 року.
Згідно відповіді Першої одеської державної нотаріальної контори №1637/01-14 від 01.06.2009 року спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не відкривалась.
Згідно відповіді КП «ОМБТІ та РОН» №81139 від 02.06.2009р. та наданих копій документів до неї, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20 вересня 1993 року №7-1436, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради та технічним паспортом на квартиру , власником якої зазначена ОСОБА_2, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 67, 65 кв.м.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
З пояснень позивача та досліджених в судовому засіданні доказів, померла ОСОБА_2 вважала позивача членом своєї родини, який на протязі тринадцяти років щоденно доглядав її і є єдиним спадкоємцем після її смерті.
Крім того, після смерті ОСОБА_2, зазначена вище квартира фактично перейшла у користування ОСОБА_1, оскільки саме він зберігає зазначене майно.
Відповідно до ст.21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року, за N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Ст. 1272 ч.3 ЦК України передбачає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, суд може встановити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає, що позивачем пропущений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому вважає за можливе встановити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 156, 169, 208, 209, 212-218, 224- 226 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Надати ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до Першої Одеської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 –ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя