Справа № 2-11491/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

30 листопада 2010 р.                   Приморський районний суд м. Одеси  

у складі:                        головуючого судді –  Науменко А.В.,  

при секретарі -  Коваленко Д.А.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стурзовський» визнання біржового договору купівлі-продажу квартири дійсним,  визнання права власності та   про усунення перешкод у здійсненні права власності, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - обєднання співвласників багатокартирного будинку «Стурзовський», про усунення перешкод з боку ОСОБА_2 у здійсненні права користування та розпорядження  квартирою АДРЕСА_1  

  ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про доповнення позовних вимог, просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №94/0951 від 13 грудня 1994 року, зареєстрованого на Одеській Універсальній Товарній Біржі GIP та визнати право  власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.  

  За клопотанням представника позивача згідно ухвали суду від 22 вересня 2010 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Проведення судово-будівельної експертизи було доручене судовому експерту Рапач Костянтину Васильовичу (Свідоцтво Міністерства юстиції України № 1173 від 31.10.2007 року).  

  Ухвалою суду від 10 листопада 2010 року провадження у справі було відновлено.  

У судове засідання представник позивача не зявився, до суду надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника позивача. Зазаначеною заявою представник позивача погоджувався із ухваленням по справі заочного рішення.  

  Відповідач до судового засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.  

  Представник третьої особи до судового засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.  

  Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд проводить розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, постановляє заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечував.  

  Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню  в повному обсязі  з наступних підстав.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна №94/0951 від 13 грудня 1994 р., зареєстрованого на Одеській Універсальній Товарній Біржі GIP, належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1  

  У зв’язку з тим, що,  вказана квартира потребує проведення ремонтних робіт, позивачка попередила відповідача, як власника суміжної квартири АДРЕСА_1, про початок ремонтних робіт і час їх завершення.  

Відповідач не погодився з проведенням позивачкою ремонтних робіт, чим на думку позивачки перешкоджає їй у здійсненні права користування та розпоряджання власним майном. З пояснень відповідача в попередньому судовому засіданні слідує, що останній  не погоджуває початок ремонтних робіт у квартирі, що належить позивачці на підставі того факту, що правоустановлюючі документи на квартиру позивачки є недійсними, а також, що позивачка не має права використовувати всі жилі приміщення квартири за їх цільовим призначенням у тому стані, в якому вони знаходяться на сьогоднішній день.  

  Матеріали справи містять договір купівлі –продажу нерухомого майна від 13 грудня 1994 року, укладеного позивачкою на Одеській універсальній товарній біржі GIP, зареєстрований Одеським міським бюро технічної інвентаризації від 14.12.1994 року.  

Згідно зазначеного договору позивачка придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ( нині вул. Базарна)  загальною площею 62,3 кв.м., яка  складається з двох кімнат жилою площею 30,16 кв. м., а також коридорів, кухні, туалету, ванної кімнати.  

До матеріалів справи позивачем було надано копію технічного паспорту на квартиру № 30 в житловому будинку № 2 по вулиці Базарній (колишня Кірова), складений КП «Одеське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації обєктів нерухомості» від 21.09.2010 року.  

Даний технічний паспорт складений на квартиру загальною площею 66,5 кв.м. із зазначенням про перевід користування кімнати площею 10,7 кв.м. із нежитлового приміщення у житлове та самочинне приєднання до квартири частини сходових клітин розміром 5,2 кв.м.  

  Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 79/10 від 29.10.2010 року по справі № 2-11491/10, АДРЕСА_1 має загальну площу 66,5 кв.м., цілком складається з трьох житлових кімнат: житлової кімнати площею 14,6 кв.м, житлової кімнати  площею 10,7 кв.м, житлової кімнати площею 14,3 кв.м, коридору площею 0,9 кв.м, санвузлу площею 4,2 кв.м, балкону площею 1,3 кв.м, кухні площею 5,4 кв.м, кухні площею 5,2 кв.м, коридору площею 9,1 кв.м, вбудованої шафи 0,5 кв.м, вбудованої шафи 0,3 кв.м..  

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи, квартира відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.2.6-14-95, ДБН В.1.1-7-2002, СНіП 3.03.01-87, СніП 2.03.13-88, ДБН В.1.1-7-2002. Квартира має інженерні комунікації, а також обладнана у відповідності з вимогами діючих норм та правил. Стан основних несучих та огороджуючих конструкцій не загрожує перебуванню та життєдіяльності людей. За результатами судової будівельно-технічної експертизи зроблено висновок про технічну можливість подальшої експлуатації квартири № 30 за адресою: м. Одеса, вул Базарна, 2.  

  Матеріали справи містять лист від третьої особи - обєднання співвласників багатокартирного будинку «Стурзовський», підписаний головою обєднання співвласників багатокартирного будинку «Стурзовський» - Шаманським О.В., підпис якого скріплена печаткою третьої особи. Згідно зазначеного листа станом на 16.11.2010 року претензій чи вимог з боку членів ОСББ «Стурзовський» до позивачки відносно користування належною їй квартирою та прилеглою до квартири територією немає. Ніяких спорів між позивачкою та членами ОСББ «Стурзовський» відносно користування належною їй квартирою та прилеглою до квартири територією немає. Ані ОСББ «Стурзовський», ані будь-хто з членів ОСББ «Стурзовський» не заперечує проти використання позивачкою належною їй квартирою та прилеглою до квартири територією у тому стані, в якому вона знаходиться на цей час.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка на законних підставах має усі повноваження власника щодо зазначеної квартири, та не порушує прав власників суміжних квартир та інших членів ОСББ.  

  Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.  

  Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року N 572 «Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"»  власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку. Власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди).  

Ст. 15 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» закріплює, що  власник - член об'єднання зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту. Згідно ст. 23 Закону утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників.  

На підставі ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.  

Згідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.  

Ч.2 п.5.8.3. Рішення Одеської міської ради від 22.01.2008 року «Про затвердження Правил благоустрою міста Одеси» закріплено, що забороняється проводити ремонтні та будівельні роботи в жилих будинках, квартирах, офісних приміщеннях, приміщеннях підприємств торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе), розважальних та гральних закладів, розташованих в жилих будинках, у вбудованих і прибудованих до жилих будинків нежилих приміщеннях, інших захищених об'єктах без попередження мешканців прилеглих житлових будинків, жилих приміщень про початок робіт і час їх завершення.  

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.  

  Ст. 392 ЦК України закріплює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.  

За ст.153  ЦК України  (1963 р.) договір є укладеним, коли  між  сторонами в  потрібній   у  належний  випадках  формі  досягнуто  згоди  по  всіх  істотних  умовах.  

Згідно ч.2 ст.47 ЦК України (1963р.) та ч.2 ст.220 ЦК України (2003р.), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

Відповідно  до  ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність  набуття права власності не встановлена судом.  

Згідно ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.  

Таким чином, суд вважає можливим визнати дійсним  договір купівлі-продажу нерухомого майна №94/0951 від 13 грудня 1994 року, зареєстрований на Одеській Універсальній Товарній Біржі GIP, згідно якого ОСОБА_1 придбала у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.  та визнати право власності на цю квартиру в розмірі, якому не заперечують сумісні співвласники багатоквартирного будинку.  

Про те, що не була дотримана нотаріальна форма, обов'язкова для договору купівлі-продажу  нерухомого  майна, позивачам стало відомо тільки  в 2010 році, в зв'язку з чим суд вважає  строк позовної давності   пропущений  позивачами   з поважної  причини та  який    відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України підлягає поновленню.  

Враховуючи, що відповідач не довів по справі наявність порушення його прав та інтересів володінням та користуванням позивачем вказаної квартири шляхом проведення ремонтних робіт, суд вважає, що також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження  квартирою.  

З урахуванням викладеного суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.     

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212-215, 223-227 ЦПК України, ст. 47 ЦК України (1963) ст.ст. 220, 391, 392, 383 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»,  суд -       

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стурзовський» про визнання біржового договору купівлі-продажу квартири дійсним,  визнання права власності та    усунення перешкод у здійсненні права власності - задовольнити у повному обсязі.     

Визнати дійсним д   оговір купівлі-продажу нерухомого майна №94/0951 від 13 грудня 1994 р., зареєстрованого на Одеській Універсальній Товарній Біржі GIP згідно якого ОСОБА_1 придбала у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1  

Визнати за ОСОБА_1, право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 66,5 квадратних метрів.  

Зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у проведенні ремонтних робіт в належній ОСОБА_1 трикімнатній квартирі № 30 що розташована за адресою м. Одеса, вул. Базарна,2.  

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів протягом десяти днів з дня його отримання.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.  

              Суддя                                                                                     А.В. Науменко