Справа № 2 а-2083 /10

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 03 листопада 2010 р.       Приморський районний суд м. Одеси  

у складі:                            головуючого судді –  Науменко А.В.,  

при секретарі -  Коваленко Д.А.  

 розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України  в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -  

ВСТАНОВИВ:  

 Позивач через поштове відправлення, 13.08.2010 року звернувся  до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд  скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 254230 від 30.07.2010 року, закрити провадження по справі, посилаючись на те, що  він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням  штрафу у розмірі 425 гривень.

В позові позивач зазначив, що 30 липня 2010 року рухаючись по вулиці Торговій повертаючи на вулицю Пастера в місті Одесі був зупинений інспектором УДАІ ГУМВС України в Одеській області - Білоус Олександром Петровичем за не надання переваги в русі пішоходам, які переходили вулицю Пастера, у зв’язку з чим був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВН 1 № 018232 від 30.07.2010 року та винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП з посиланням на порушення п. 16.2 ПДР.  

Позивач стверджує, що п. 16.2 ПДР не порушував, так як  рухаючись по вулиці Торговій повертаючи на вулицю Пастера в місті Одесі, побачивши пішоходів, надав їм перевагу в русі, що повинно вбачатися з супровідної інформації фіксування подій на відеокамеру відповідачем, на що послався інспектор ДПС при зупинці. Тому позивач, вважає, що вищевказаний протокол і оскаржувана постанова є безпідставними та не об’єктивними, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених в позові.

Відповідач - УДАІ ГУ МВС України  в Одеській області, про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про сповіщення, однак до суду не з’явився, але подав заперечення проти позовних вимог позивача. У вищезазначеному запереченні відповідач просить суд відмовити у позовних вимогах позивача в повному обсязі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, вважає що адміністративний позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.  

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 30.07.2010 року інспектором УДАІ ГУМВС України в Одеській області Білоус О.П. був складений протокол  серії ВН 1 № 018232 від 30.07.2010 р. про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що позивач керуючи автомобілем Чері державний номер НОМЕР_1 в місті Одесі по вулиці Торговій повертаючи на вулицю Пастера не надав переваги в русі пішоходам, які перетинали проїзну частину дороги, чим порушив п. 16.2 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Зі змісту протоколу слідує, що свідки правопорушення інспектором при складенні протоколу не залучалися.

З постанови серії ВН № 254230 від 30.07.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення, випливає, що позивач притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ч. 2 ст. 122 КпАП України передбачено відповідальність за невиконання  водіями  вимог  працівника  міліції,  а  водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу. Санкцією вказаної норми передбачено стягнення у виді накладення штрафу від дев'яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами  на  строк  від  трьох  до  шести місяців.
Згідно з п.16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем  було надано до суду заперечення на адміністративний позов, в якому останній просив у позовних вимогах позивача відмовити у повному обсязі. Окрім того в запереченні відповідача та в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що порушення позивачем Правил дорожнього руху було зафіксовано на відеокамеру та що відповідний відеозапис буде у найкоротші строки направлений до суду. Однак, зазначений відеозапис так і не було направлено відповідачем на адресу суду.

Таким чином, крім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем, немає ніяких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що з боку відповідача є порушенням вимог ст. 280 КУпАП, згідно якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи  винна дана  особа  в  його  вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не     доведено, що   позивач, 30.07.2010 року керуючи автомобілем Чері державний номер НОМЕР_1 в місті Одесі по вулиці Торговій повертаючи на вулицю Пастера не надав переваги в русі пішоходам, які перетинали проїзну частину дороги. Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували пояснення позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що позивач 30.07.2010 року керуючи автомобілем Чері державний номер НОМЕР_1 в місті Одесі по вулиці Торговій повертаючи на вулицю Пастера все ж таки надав перевагу в русі пішоходам, які перетинали проїзну частину дороги,  - в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому постанова серії ВН № 254230 від 30.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесена інспектором УДАІ ГУМВС України Білоус О.П. про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 425 гривень підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.  

 Керуючись ст.ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України  в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВН № 254230 від 30.07.2010 року інспектора УДАІ ГУМВС України в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 425 гривень, провадження по адміністративній справі закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.  

  Суддя                                                                                               А.В. Науменко