Справа  № 2-2560/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 10 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді  Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртус-ЛТД», Приватного підприємства «Бьюті Центр» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -  

  В С Т А Н О В И В:  

 У липні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Клініки пластичної естетичної хірургії «Віртус», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 19 листопада 2001 року провідним лікарем ОСОБА_2, який на той час був співробітником клініки «Віртус», їй була проведена операція по підтяжці обличчя, ендоскопічному підйому брів, пластиці нижніх повік, лазерної шліфовці окремих зон обличчя, внаслідок проведеної операції їй було знівечено обличчя. Оскільки, в результаті надання позивачці медичних послуг, проведена операція бажаних результатів не надала, то витрати понесені на операцію, на думку позивачки, їй повинно повернути.

Крім того, позивачка зазначає, що їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях. Позивачка просила  призначити у даній справі комісійно судову медичну експертизу із залученням фахівців в області пластичної естетичної хірургії, лора, окуліста, витребувати з ТОВ «Віртус» дані про розмір оплати її операції, яка була проведена 19 листопада 2001 р. по підтяжці обличчя, ендоскопічного підйому брів, пластиці нижніх повік, лазерної шліфовці окремих зон обличчя, а також розцінки на медичні послуги, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 10 521 грн., а також моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

У грудні 2006 року ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги, просила залучити у якості відповідачів ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віртус», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віртус ЛТД»,  Приватне підприємство «Бьюті-Центр» та просила стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 10 521 грн., а також моральну шкоду в розмірі 300 000 грн., зазначаючи при цьому, що  знівечення обличчя сталося з вини відповідачів, внаслідок неналежним чином проведеної операції, вважає, що діями відповідачів їй було завдано матеріальну та моральну шкоду.

 В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити клопотання про призначення судової медичної експертизи.  

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2006р. відповідна експертиза була призначена у Київському обласному бюро судмедекспертизи, однак, згідно листа № 100 від 19.02.2007р., з огляду на відсутність відповідних спеціалістів, її проведення у вищевказаному бюро було неможливим. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2007 р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням судової медичної експертизи  у Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

08.11.2010р. до Приморського районного суду надійшов висновок експертизи, на підставі чого провадження у справі поновлено.

Після поновлення провадження у справі в судовому засіданні позивач та його представник  свої позовні вимоги в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомив.

Представник ТОВ «Віртус- ЛТД» та ТОВ «Вітртус» в судовому засіданні позов не визнала та просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те,  позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з зазначеною позовною заявою та відсутність підстав для задоволення позову згідно висновку судово-медичної експертизи.  

Представник ПП «Бьюті Центр» в судове засідання не з явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про що в матеріалах справи є поштове повідомлення  про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомив.

 Суд вислухавши позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.  

В судовому засіданні встановлено, що у листопаді 2001 р. ОСОБА_1 звернулась до пластичної естетичної хірургії, яка використовувала знак для товарів та послуг «Віртус», що знаходилась за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60 для надання послуг медичного характеру з пластичної естетичної хірургії обличчя.

19 листопада 2001 року провідним лікарем ОСОБА_2, який на той час був співробітником клініки «Віртус», їй була проведена операція по підтяжці обличчя, ендоскопічному підйому брів, пластиці нижніх повік, лазерної шліфовці окремих зон обличчя.

Як вбачається з виписки з медичної карти ОСОБА_1 № 125 «А»,  післяопераційний період пройшов без ускладнень, рани загоїлись первісним натягом, зняті шви. В задовільному стані ОСОБА_1 виписана на амбулаторне лікування.

В подальшому позивачка неодноразово зверталась до прокуратури Приморського району м. Одеси по факту знівечення обличчя, отриманого після проведення пластичної операції в клініці «Віртус».  

В матеріалах цивільної справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 140 КК України по факту невиконання або неналежного виконання медичними робітниками своїх професійних обов’язків. З цих підстав, суд робить висновок про те, що і провідним лікарем, і клінікою в цілому при проведенні операції ОСОБА_1 було належно виконано свої професійні обов’язки.  

Приймаючи дане рішення помічник прокурора, як вбачається зі змісту постанови, виходив з висновків: отоларинголога к.м.н. ОСОБА_3, лікаря клініки «INTO-SANA»  ОСОБА_4, висновків Всеукраїнської Асоціації пластичних естетичних хірургів.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи позивачкою не оскаржена.  

Крім того, в судовому засіданні позивачка підтвердила той факт, що не зверталась, у встановленому законом порядку, до відповідної медичної установи з приводу встановлення заподіяння тілесних ушкоджень та визначення ступеню їх тяжкості, і, більш того, не змогла пояснити та надати суду належні докази, які б свідчили про заподіяння відповідачами позивачці тілесних ушкоджень саме операцією проведеною 19.11.2001р.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача моральної та матеріальної шкоди, позивачка повинна  була довести той факт, що дана шкода була заподіяна їй саме в результаті протиправних дій відповідачів, довести наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача та його вини в її заподіянні.

 З матеріалів справи та наданих суду доказів не вбачається, що погіршення здоров'я позивачки сталося саме з вини відповідачів, в результаті їх халатних чи інших не правильних дій під час проведення операції.

 За клопотанням позивачки судом по справі призначалася судово-медична експертиза для дачі висновку з метою з'ясування питань, що потребують спеціальних знань в галузі медицини, а саме для з'ясування наявності чи відсутності вини відповідачів в заподіянні шкоди здоров'ю позивача.  

Відповідно до висновку № 64/08 від 08.10.2010 р. якихось тілесних пошкоджень у позивачки не знайдено, операція їй проведена належним чином, її наслідки укладаються у клінічну картину нормального післяопераційного періоду при подібних оперативних втручаннях, - їх неможливо розглядати в якості «тілесних ушкоджень» та оцінювати по ступеню ушкоджень не є можливим. По даним, які представлені медичними документами і даними медичного огляду, експертна комісія не встановлює якихось порушень з боку медпрацівників при проведенні операції по пластичній корекції обличчя ОСОБА_1 в клініці «Віртус». 19.11.2001р. операція позивачці була проведена кваліфіковано, по загальноприйнятим методикам без порушення правил проведення пластичних операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операція була проведена належним чином та розглядати зміни на обличчі позивачки у якості тілесних пошкоджень не вбачається можливим, чому й відмовляє у задоволені матеріальної шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.  

Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, в частині 1 якої вказано про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4 (зі змінами від 25 травня 2001 року №5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  

Крім того, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди не було зазначено, з яких міркувань позивачка виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Оскільки позивачка не довела суду факт заподіяння їй моральної шкоди з вини відповідачів, суд відмовляє у задоволенні цих вимоги.  

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, операція позивачці була проведена 19 листопада 2001р., а позов до відповідачів пред'явлений 19.07.2005р.

Згідно з вимогами ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або
інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Однак, в матеріалах справи відсутні докази поважності причин пропуску строків звернення до суду відповідно до ст.257 ЦК України, що також є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

 Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, суд –

  В И Р І Ш И В:  

 У задоволенні позову ОСОБА_1  - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

    Суддя