Справа № 2а-1629/10  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  11 листопада 2010 р.       Приморський районний суд м. Одеси  

  у складі:         головуючого судді –  Науменко А.В.,  

        при секретарі -  Коваленко Д.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  17.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Одеської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів про поновлення пропущеного строку на оскарження, визнання незаконною та скасування постанови №309 від 26.01.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 167 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено штраф в розмірі 510 грн.  

Позивач в своєму позові та поясненнях посилався на те, що в ході планової перевірки, проведеної Одеською обласною державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів в аптеці №1 та аптечному складі №1 ТОВ ВКФ «Вітус», 15.01.2010 року відносно генерального директора ТОВ ВКФ «Вітус» було складено два протоколи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено постанову про адміністративне правопорушення законодавства України щодо забезпечення якості лікарських засобів №309 від 26.01.2010 року відповідно до якої на позивача було накладено штраф в розмірі 510 грн.  

З вказаною постановою ОСОБА_1 не згодний, порушення, що були встановлені в ході вищевказаної перевірки було усунено позивачем ще в процесі перевірки, оскаржувану постанову було надіслано відповідачем ОСОБА_1 разом з приписами про усунення виявлених порушень, що є грубим порушенням законодавства України. Строк на оскарження постанови позивач пропустив з поважних причин (на момент отримання оскаржуваної постанови ОСОБА_1 знаходився у відрядженні, і за першої ж можливості звернувся до суду з даним позовом). Вважає дії, вчинені відповідачем протиправними і незаконними та просив поновити строк на оскарження постанови, скасувати вищезазначену постанову про накладення на нього штрафу, задовольнивши позов в повному обсязі.  

Відповідач про час, дату та місце судового засідання був сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, однак представник до суду не з’явився. Згідно ст.128 ч.2, 4  КАС України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв’язку з чим суд ухвалив слухали справу у відсутності відповідача та за наявними у ній доказами.  

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення таким, що підлягає задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.  

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.  

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється   на   всі правовідносини, що виникають у державі.  

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.  

У судовому засіданні встановлено, що 15.01.2010 року відносно генерального директора ТОВ ВКФ «Вітус» було складено два протоколи про адміністративне правопорушення:  

1) протокол №310 в аптеці №1 головними спеціалістами відділу з організації державного контролю в сфері обігу лікарських засобів та медичної продукції ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якого встановлено факт порушення ст. 15 ЗУ «Про лікарські засоби», а саме невиконання законних вимог органів контролю якості лікарських засобів – листа Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів №18555 03/07.4/17-09 від 23.12.09 р.;  

2) протокол №309 цими ж спеціалістами встановлено в аптеці №1 факт порушення ЗУ «Про лікарські засоби» ст.2 – недотримання умов зберігання лікарських засобів, які потребують захисту від підвищених температур (одне найменування) та захисту від зниженої температури (одне найменування), ст.12 – реалізація лікарських засобів без інструкції про медичне застосування (одне найменування), ст.21 – реалізація лікарських засобів без сертифікату якості, в аптечному складі №1 порушення ЗУ «Про лікарські засоби» ст.2 – недотримання умов зберігання термолабільних лікарських засобів (два найменування) та світлочутливих лікарських засобів (одне найменування), ст.12 – реалізація лікарських засобів без інструкції про медичне застосування (два найменування), ст. 23 – реалізація лікарських засобів, термін придатності яких минув(два найменування).  

Судом встановлено, що відповідачем 26.01.2010 року було винесено оскаржувану постанову №309 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 167 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено штраф в розмірі 510 грн. 27.01.2010 року оскаржувана постанова була направлена на адресу позивача разом з приписами про усунення порушень законодавства України про лікарські засоби №60/22-01 від 18.01.2010 року та № 91/22-01 від 22.01.2010 року за якими наданий строк на усунення порушень до 05.02.2010 року. Лист надійшов позивачу 04.02.2010 року, але останній перебував у відрядженні.  

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.  

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення  може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.  

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази  на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.  

Суд вважає, що позивачем по даній справі пропущено строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, оскільки 27.01.2010 року оскаржувана постанова була направлена на адресу позивача разом з приписами про усунення порушень законодавства України про лікарські засоби №60/22-01 від 18.01.2010 року та № 91/22-01 від 22.01.2010 року, однак дані документи надійшли позивачу 04.02.2010 року, коли позивач перебував у відрядженні і вже 17.01.2010 року адміністративний позов про скасування вказаної постанови був поданий до суду.  

В судовому засіданні з’ясовано, що оскаржувана постанова була винесена відносно позивача, генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Вітус». В постанові зазначено, що позивач нібито порушив положення статті 167 КпАП України. Зазначеною постановою позивача визнано винним у тому, що нібито 15.01.2010 року о 15 год.00 хв. Одеська обласна державна інспекція з контролю якості лікарських засобів встановила факт порушення ст. 15 ЗУ «Про лікарські засоби», а саме невиконання законних вимог органів контролю якості лікарських засобів – листа Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів №18555 03/07.4/17-09 від 23.12.09 р.; факт порушення ЗУ «Про лікарські засоби» ст.2 – недотримання умов зберігання лікарських засобів, які потребують захисту від підвищених температур (одне найменування) та захисту від зниженої температури (одне найменування), ст.12 – реалізація лікарських засобів без інструкції про медичне застосування (одне найменування), ст.21 – реалізація лікарських засобів без сертифікату якості, в аптечному складі №1 порушення ЗУ «Про лікарські засоби» ст.2 – недотримання умов зберігання термолабільних лікарських засобів (два найменування) та світлочутливих лікарських засобів (одне найменування), ст.12 – реалізація лікарських засобів без інструкції про медичне застосування (два найменування), ст. 23 – реалізація лікарських засобів, термін придатності яких минув(два найменування).  

За ці порушення на позивача накладено адміністративне стягненння у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.  

Вказана постанова складена з порушенням закону і порушує права позивача з таких підстав:  

Стосовно порушення ст. 15 ЗУ «Про лікарські засоби», а саме невиконання законних вимог органів контролю якості лікарських засобів – листа Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів №18555 03/07.4/17-09 від 23.12.09 р., суд неодноразово надіслав на адресу відповідача запит щодо надання вищезгаданого листа  (№18555 03/07.4/17-09 від 23.12.09 р) однак відповідач не пред’явив останнього, тобто не надав суду належних доказів з цього приводу;  

Відносно порушень, що були встановлені в ході вищевказаної перевірки і зазначені протоколі №309,а саме в аптеці №1 факт порушення ЗУ «Про лікарські засоби» ст.2 – недотримання умов зберігання лікарських засобів, які потребують захисту від підвищених температур (одне найменування) та захисту від зниженої температури (одне найменування), ст.12 – реалізація лікарських засобів без інструкції про медичне застосування (одне найменування), ст.21 – реалізація лікарських засобів без сертифікату якості, в аптечному складі №1 порушення ЗУ «Про лікарські засоби» ст.2 – недотримання умов зберігання термолабільних лікарських засобів (два найменування) та світлочутливих лікарських засобів (одне найменування), ст.12 – реалізація лікарських засобів без інструкції про медичне застосування (два найменування), ст. 23 – реалізація лікарських засобів, термін придатності яких минув(два найменування) варто зазначити, що позивач надав свої пояснення з цього приводу. Так 02.02.2010 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача листа з поясненнями, які спростовують адміністративні правопорушення, що зазначені в протоколі №309 від 15.01.2010 року і підтверджують той факт, що вищевказані правопорушення було усунуто позивачем ще під час перевірки. Натомість відповідач не надав ніяких пояснень чи доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем вищевказаних правопорушень.  

Також судом встановлено, що відповідач всупереч Постанові КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009 року № 502 не надав позивачу можливість в місячний термін виправити виявлені порушення та виконати відповідні приписи, так як посадовими особами відповідача було надіслано на адресу позивача оскаржувану постанову та відповідні приписи одночасно, тобто 27.01.2010 року.  

При таких обставинах суд вважає, що строк позивачу для оскарження постанови про адміністративне правопорушення слід поновити, постанову про адміністративне правопорушення серії ОД №000101 №309 від 26 січня 2010 року, винесену стосовно ОСОБА_1 заступником начальника відділу з організації  державного контролю у сфері обігу лікарських засобів та медичної продукції Нотєвського А.Д. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 167 КУпАП, про накладення на позивача штрафу в сумі 510 грн. скасувати.  

Згідно з ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, чого в даному випадку відповідачем дотримано не було.  

За вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувавати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідач при розгляді даної адміністративної справи не надав суду ні заперечень, ні належних доказів, що підтверджували б законність та обґрунтованість винесеної ним постанови.  

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи, вони ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги задовольнити.  

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ОД №000101 №309 від 26 січня 2010 року, винесену заступником начальника відділу з організації  державного контролю у сфері обігу лікарських засобів та медичної продукції Нотєвського А.Д. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 167 КУпАП, про накладення на позивача штрафу в сумі 510 грн.  

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ОД №000101 №309 від 26 січня 2010 року, винесену заступником начальника відділу з організації  державного контролю у сфері обігу лікарських засобів та медичної продукції Нотєвського А.Д. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 167 КУпАП, про накладення на позивача штрафу в сумі 510 грн.  

Провадження  у  справі  за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів про скасування постанови про адміністративне правопорушення - закрити.  

Постанова оскарженню не підлягає.  

    Суддя                                                                                                 А.В. Науменко