Справа № 2а-1741 /10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  03 листопада 2010 р.         Приморський районний суд м. Одеси  

у складі:                            головуючого судді –  Науменко А.В.,  

при секретарі -  Коваленко Д.А.  

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України – Начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Кобилянського Сергія Володимировича  про скасування постанови про адміністративне правопорушення та відшкодування моральної шкоди -  

  ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови №00002 від 18.02.2010 року, відповідно до якої на позивача по справі було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В процесі розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно яких просив суд визнати дії відповідача, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, протиправними, оскаржувану постанову – скасувати, стягнути моральну шкоду в розмірі 9458 грн. з державного бюджету України на користь позивача.  

В своєму позові та письмових поясненнях позивач зазначав, що 30.12.2009 року ТОВ НВП «БЛАСДОЗ», директором якого і являється позивач, було подано заяву на видачу ліцензії на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. 18.02.2010 року стосовно позивача було винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, підставою цьому стало зберігання на протязі тривалого часу джерел іонізуючого випромінювання. Із зазначеною постановою позивач не погоджувався, зазначав, що ніякого правопорушення не скоював, в зв’язку з чим відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови позивач звернувся до відповідного органу з заявою про отримання ліцензії з провадження діяльності із джерелами іонізуючого випромінювання, 18.02.2010 року в процесі складання відповідного протоколу та винесення оскаржуваної постанови відповідач порушив чинне законодавство України, на підставі чого просив суд задовольнити позов.  

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 з’явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному об’ємі. Підтвердив, що джерело іонізуючого випромінювання тільки зберігалося в приміщенні підприємства без його використання.  

Відповідач, заступник Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України – Начальник Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Кобилянський С.В. в судове засідання з’явився, подав заперечення проти позовних вимог позивача, згідно яких стверджував, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, а саме було встановлено зберігання на протязі тривалого часу джерел іонізуючого випромінювання без відповідної ліцензії, чим було порушено вимоги ст. 26 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». У вищезазначеному запереченні він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.  

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що адміністративний позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди підлягає відмові за таких підстав.  

Судом встановлено, що 18.02.2010 року стосовно позивача провідним державним інспектором відділу безпеки радіаційної безпеки, перевезень та гарантій Південної державної інспекції Гриськовим М.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення. Було встановлено, що позивач, що являється директором ТОВ НВП «БЛАСДОЗ» вчинив адміністративне правопорушення, а саме здійснювалась діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання без відповідної ліцензії (зберігання на протязі тривалого часу джерела іонізуючого випромінювання). На підставі вищевказаного протоколу відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якого за порушення вимог ст. 26 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»  позивача було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.  

Позивач з вищевказаними протоколом та постановою не погоджується, вважає, що ніякого правопорушення не скоював, так як на момент винесення оскаржуваної постанови було подано заяву про отримання ліцензії з провадження діяльності із джерелами іонізуючого випромінювання.  

Суд вважає доводи позивача необґрунтованими та надуманими з метою ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.  

Позивач порушив вимоги ст. 26 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», відповідно до якої законодавцем забороняється здійснення будь-якої діяльності, пов’язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання юридичними та фізичними особами, які не мають дозволу, виданого у встановленому порядку.  

Відповідно до наданих представником позивача письмових пояснень та позову позивач жодним чином не заперечує факт зберігання джерела іонізуючого випромінювання.  

Згідно ст. 1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» використання джерел іонізуючого випромінювання – один з окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, що включає такі види робіт з джерелами іонізуючого випромінювання, зокрема як зберігання (крім транзитного зберігання під час перевезення).  

П. 9.5.3. «Санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України», затверджених Наказом МОЗ України від02.02.2005 року №54 підприємство зобов’язане отримати ліцензії на проведення робіт із джерелом.  

Таким чином судом встановлено ту обставину, що на момент винесення оскаржуваної постанови позивач використовував (зберігав) джерело іонізуючого випромінювання без дозволу, виданого у встановленому порядку. 24.03.2010 року ТОВ НВП «БЛАСДОЗ» отримало ліцензію на право провадження діяльності зі зберігання джерел іонізуючого випромінювання.  

Вина ОСОБА_1 повністю доказана протоколом про адміністративне правопорушення, а доводи позивача не спростовують підстав для накладення адміністративного стягнення а також немає істотних підстав для скасування постанови про адміністративне стягнення чи зміни заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 17-19, 159-163, 167 КАС України суд, –  

  ПОСТАНОВИВ:  

  В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України – Начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Кобилянського Сергія Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та відшкодування моральної шкоди – відмовити.  

  Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.  

  Суддя                   А.В. Науменко