Справа № 2-2676/2010 р.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси  у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про стягнення страхової виплати, -

  ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про стягнення страхової виплати.

Позовні вимоги в процесі розгляду справи уточнювались та остаточно Позивач просить стягнути на свою користь з ТДВ СК «Провіта» суму  у розмірі 44 629 гривень 70 копійок та пеню у сумі подвійної облікової ставки НБУ, у сумі 14 396 грн. 12 коп, а всього 59 025, 82 гривень 82 коп.

Також позивач просить стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Провіта»  заподіяну їй моральну шкоду у сумі  50 000 гривень та стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Провіта» витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 250 гривень та держмито у сумі 620 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого МРЕВ-1 УДАЇ УМВС України в Одеській області належить автомобіль LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_2, 2007 року, чорного кольору. Для придбання даного автомобіля позивач отримала кредит в Одеській філії «Укрпромбанку».

Виконуючи взяті на себе обов’язки за договором кредитування та договором застави майна та на підставі ст. 581 ЦК України позивач у п’ятиденний строк уклала договір страхування на заставне майно, а саме  автомобілю  LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_2, по пакету «повне КАСКО» в ТДК «Страхова компанія» «Провіта» та сплатила всі страхові внески у строк, вказаний в договорі страхування.

19 травня 2008 року даний договір був пролонгований та виданий новий страховий поліс СК «Провіта» № 16\02-5632557 в якому вказана загальна страхова сума 350 000 (триста п’ятдесят тисяч) гривень та франшиза у випадку пошкодження автомобілю склала 0,8 %.

18 серпня 2008 року з вищевказаним автомобілем LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_2, стався страховий випадок, автомобіль був пошкоджений невстановленою особою в м. Одеса, вул. Дачна, 6.

19 серпня 2008 року позивач звернулась до відповідача с заявою про страховий випадок, що передбачено страховим полісом компанії «Провіта» №16/02-5632557.

В листопаді 2008 року позивачу стало відомо про те, що страхова компанія відмовила в виплаті страхового відшкодування у зв’язку з тим, що нібито позивач   надала завідомо недостовірну інформацію про причини пошкодження автомобілю, у зв’язку з чим позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позивні вимоги в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник ТДК «Страхова компанія «Провіта» позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що ОСОБА_1 відмовлено цілком обґрунтовано, так як згідно результатів розслідування службою безпеки страхової компанії ніякої дорожньо-транспортної пригоди 18 серпня 2008 року не відбулось, ДТП сталось в іншому місці та за іншими обставинами, а матеріали ДТП складені працівниками ДАЇ сфабриковані.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши всі обставини та матеріали справи, суд доходить висновку про достатність доказів у справі для її вирішення та можливість винесення судового рішення про часткове задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого МРЕВ-1 УДАЇ УМВС України в Одеській області належить автомобіль LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_2, 2007 року, чорного кольору.

Вищевказаний автомобіль був куплений на підставі довідки-рахунку ЕГП №476337 від 17.04.2007 року, для придбання даного автомобіля позивач отримала кредит в Одеській філії «Укрпромбанку».

Виконуючи взяті на себе обов’язки за договором кредитування та договором застави майна та на підставі ст. 581 ЦК України позивач у п’ятиденний строк уклала договір страхування на заставне майно, а саме  автомобілю  LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_2, по пакету «повне КАСКО» в страховій компанії «Провіта» та сплатила всі страхові внески у строк, вказаний в договорі страхування.

18 серпня 2008 року з вищевказаним автомобілем LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_2, стався страховий випадок, автомобіль був пошкоджений невстановленою особою в м. Одеса, вул. Дачна, 6, що підтверджується  матеріалами ДАЇ.

19 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про страховий випадок, що передбачено страховим полісом СК «Провіта» №16/02-5632557.

В листопаді 2008 року  стало відомо про те, що страхова компанія відмовила в виплаті страхового відшкодування у зв’язку з тим, що  позивач   надала завідомо недостовірну інформацію про причини пошкодження автомобілю.

В обґрунтування своїх висновків  страхова компанія «Провіта»  посилається на  проведене ними дослідження спеціаліста ДП «Центр Експертних досліджень», який своїм висновком №19 від 03.10.2008 року встановив, що отримані пошкодження автомобіля не відповідають обставинам, викладеним позивачем страховій компанії.

У зв’язку з такими обставинами ОСОБА_1 вимушена була відремонтувати автомобіль за власні кошти, про свідчить акт виконаних робіт №45 від 30.01.2009 року та рахунок ФЛП ОСОБА_2, на  загальну суму 44 629 гривень 70 копійок.

Перелік ремонтних робіт та запасних частин був встановлений при огляді автомобілю для встановлення суми стягнення у присутності представника відповідача.

У відповідності  до п. 12.12. договору страхова компанія «Провіта» у випадку пошкодження застрахованого автомобіля здійснює страхову виплату на протязі 15 робочих днів.

У відповідності до п.3 ст. 988 ЦК України, страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно  с  татті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом, а відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.2.1. договору добровільного страхування наземного транспорту до страхових ризиків ( випадків) входить пошкодження автомобілю.

Факт пошкодження вищезгаданого автомобілю був встановлений працівниками ДАЇ, про що свідчать матеріали адміністративної справи та довідка, видана ОСОБА_1

Як пояснила представник позивача, ОСОБА_1 залишила автомобіль біля свого дому, вийшовши з дому вона побачила, що її автомобіль було пошкоджено, однак яким чином це сталось їй невідомо тому вона і викликала працівників ДАЇ.

Тобто у своїй заяві про виплату страхової суми вона вказала саме ту інформацію, яку повинна була вказати, та яка була встановлена працівниками ДАЇ.

Згідно п.13 вищезгаданого договору виплата страхового відшкодування не здійснюється, якщо Страхувальних не виконує свої обов’язки, визначені в п.8.2,10.1,12.9, а також вказав в заяві на страхування свідомо неправдиві відомості про транспортний засіб.

Відповідно до п.6.4. за договром страхуванню підлягають лаше ризики/випадки зазначені в п.2.1, 2.2. договору, що самостійно обрані страхувальником у відповідності з наступним переліком:

«6.4.1-пошкодження ТЗ – пошкодження або знищення внаслідок»: «6.4.1.5. противоправних дій третіх особ, а саме: пошкодження знищення, крадіжки третіми особами частин ТЗ».

Таким чином, відповідно до матеріалів справи розслідування ДТП, яке сталось 18 серпня 2008 року, довідки, виданої органами ДАЇ ОСОБА_1 вищезгаданий автомобіль LEXUS GX 470, держномер НОМЕР_2 був пошкоджений невстановленою особою.

Факт того, що саме ОСОБА_1 знаходилась за кермом автомобілю та потім скрила цей факт скрила ніким не встановлено ні працівниками ДАЇ, ні страховою компанією.

Таким чином, відмова позивачу на підставі п.8.2,8.2.16,13.1,13.1.1 – необґрунтована.

Висновки спеціаліста, на які посилається відповідач, та висновки судової транспортно-трасологічної експертизи не доводять той факт, що ОСОБА_1 надала неправдиву інформацію, вона надала саме ту інформацію, якою володіла та яку їй надали працівники ДАЇ, що проводили обслідування місця скоєння ДТП, а факт пошкодження транспортного засобу має місце та не заперечується відповідачем.  

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заподіяну їй моральну шкоду, пов’язаною з невмотивованою відмовою у страховій виплаті без вказання яких би то правових підстав, що привело до неможливості сумлінно виконувати свої зобов’язання перед банком, грубим чином підірвало  кредитну історію, так як позивач неодноразово мала відносини з банковськими установами та ніколи не мала заборгованості по сплаті платежів.

Вирішуючи  питання щодо стягнення моральної  шкоди, суд виходить з того, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23  ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичної особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов’язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіяння, наявність причинного зв’язку між шкодою і противоправним  діянням відповідачки, а також вини останній в її заподіянні.  

Доводи позивача про стягнення моральної шкоди суд вважає непереконливими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення з  Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до цивільної відповідальності, а отже, не дають і достатніх правових підстав для задоволення позивних вимог в цей частини.

Крім того, суд відмовляє у задоволені позовних вимог щодо стягнення пені у сумі подвійної облікової ставки НБУ, у сумі 14 396 грн. 12 коп, оскількі, ці позовні вимоги є необгрунтовані, не доведені, у звязку з чим задоволенню не підлягають.  

Відповідно до  ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати – судовий збір в розмірі, пропорційно до розміру задоволених позивних вимог, тобто у сумі  446,29 грн.  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення – 250 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 611, 612, 625, 992, 998 ЦК України,  , 10, 60,  88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 44 629 (сорок чотири тисячі шістьсот двадцять дев’ять) гривень 70  копійок,  

Стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Провіта» судові витрати  на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 250 гривень та держмито у сумі 446,29 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд Одеської області протягом 10 діб з дня оголошення рішення суду.

  Суддя