Справа № 2-11966/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  08 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:  

головуючого судді - Шенцевої О.П.,  

при секретарі Соболевій О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -  

  ВСТАНОВИВ   :  

  Позивач, що є правонаступником усіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», у відповідності зі статтею 1 Статуту Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» зареєстрованого 30.06.2009 р., погоджений НБУ 18.06.2009 р., реєстраційний номер 273, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2   про стягнення    заборгованості за кредитним договором №   CL-500/026/2008   від 26.02.2008р. у розмірі 477 853 гривень 40 копійок.  

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.02.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір  № С   L-500/026/2008   за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 69 700,00 доларів США, з строком повернення до 26 лютого 2015 року, з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі фіксованої процентної ставки, де фіксований відсоток дорівнює 11,49% річних  

У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним  договором № С   L-500/026/2008   від 26.02.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 26.02.2008року, відповідно до якого, у випадку невиконання  або неналежного виконання ОСОБА_1. взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність.  

Позивач звертався до відповідачів з вимогами щодо погашення заборгованості за кредитним договором, але жодних дій щодо виконання своїх обов’язків за кредитним договором відповідачі не виконали. Станом на 16.08.2010 року заборгованість за кредитним договором №   СL-500/026/2008   від 26.02.2008 р. складає 477 853 гривні 40 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 412 448 гривень 41копійок, заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом 43 613 гривень 79 копійок, пеня за прострочення виконання зобов’язань 21 716гривень 20 копійок та штрафні санкції 75,00 грн.  

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.  

У судовому засіданні представник відповідачів, проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволені.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з таких підстав.  

Судом встановлено   , що між сторонами був укладений кредитний договір №   CL-500/026/2008    від 26.02.2008 року, відповідно до яких відповідачу ОСОБА_1 було видано кошти в розмірі 69 700,00 доларів США з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі фіксованої процентної ставки, де фіксований відсоток дорівнює 11,49% річних.  

15.02.2010 року на адресу відповідачів було направлено письмову претензію про погашення боргу за вищевказаними кредитними договорами. Претензії залишено без відповіді і задоволення з боку відповідачів.  

Відповідно до письмових розрахунків заборгованості у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором №   СL-500/026/2008   від 26.02.2008 р., що складає 477 853 гривні 40 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 412 448 гривень 41копійок, заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом 43 613 гривень 79 копійок, пеня за прострочення виконання зобов’язань 21 716гривень 20 копійок та штрафні санкції 75,00 грн.  

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України договори є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.  

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).  

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що   боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.  

Відповідно до ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов‘язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель та позичальник відповідають перед Банком за кредитним договором як солідарні боржники.  

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов‘язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов‘язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.  

ОСОБА_1 не виконує свої зобов’язання за зазначеними кредитними договорами   , тому у нього виник обов’язок перед позивачем по виплаті суми боргу по кредитному договору №   СL-500/026/2008   у розмірі 477 853 гривень 40 копійок з урахуванням залишку по тілу кредитів, відсотками, пенею та штрафними санкціями.  

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Відповідно до ст.ст. 81,88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів оплату державного мита в розмірі 1700 ,00 гривень та витрат за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120,00 гривень.  

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,212-215,218,224-226 ЦПК України, та ст.ст. 11,525,526,530,543,553,554,556,610,612,1054 ЦК України, суд,-  

  ВИРІШИВ   :  

  Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - задовольнити.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №   СL-500/026/2008     від 26.02.2008 року у розмірі 477 853 гривень 40 копійок, а також витрати за оплату державного мита в розмірі 1 700,00 гривень та витрат за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120,00 гривень.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    Суддя