У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Таран Т.С.,  Школярова В.Ф.,
за участю прокурора	Ковтун Н.Я.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  23 жовтня                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області та касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 і

ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3,  ОСОБА_4  на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2007 року, яким

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, раніше судимого вироком Ленінського

районного суду м. Чернівців від 23.05.2000 р.

за ст.19 і ч.2 ст.141 КК України 1960 року на

2 роки позбавлення волі, вироком цього ж суду від 23.05.2002 р. за ч.4 ст.187 КК України із застосуванням ст.ст.69, 71 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 16.12.2005 р. умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 7 днів,

 

засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

          На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

         На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і призначено остаточне покарання у виді шістнадцяти років двох місяців семи днів позбавлення волі з конфіскацією майна.

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, 

громадянина України, не судимого

на підставі ст. 89 КК України,

 

засуджено за ч.5 ст.27 і ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

З засуджених стягнуто солідарно на користь потерпілого ОСОБА_5 12277 грн. матеріальної шкоди, з ОСОБА_1 - 40000 грн. і з ОСОБА_2 - 10000 грн. моральної шкоди, а також стягнуто солідарно з обох засуджених на користь держави 3233 грн. 97 коп. судових витрат.

 

Вироком вирішено долю речових доказів.

 

Як установив суд, злочини засудженими були вчинені за таких обставин.

 

         15 серпня 2006 року приблизно о 23 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, який з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1, що потерпіла вийшла з квартири АДРЕСА_1, простежив за потерпілою і біля будинку № 57-А по вул. Червоноармійській вчинив на неї розбійний напад, поєднаний з небезпечним для життя та здоров'я насильством, після чого вийшов за межі попередньої домовленості з ОСОБА_2 і, взявши з багажника свого автомобіля молоток, з метою умисного вбивства ОСОБА_6 наніс їй молотком 4 удари в голову, від яких потерпіла померла на місці.

 

         Потерпілій було заподіяно 16 тілесних ушкоджень, які відносяться до тяжких, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, і знаходяться в причинному зв'язку з фактом настання смерті.

 

         Вчинивши при пособництві ОСОБА_2 розбійний напад на ОСОБА_6 та її умисне вбивство з корисливих мотивів, ОСОБА_1 заволодів грошима, золотими виробами та іншим майном потерпілої на загальну суму 13377 грн.05 коп., а труп ОСОБА_6 в багажнику автомобіля перевіз в лісопосадку села Стрілецький Кут Кіцманського району Чернівецької області і заховав у заростях.

 

         У касаційному поданні прокурор просить змінити вирок, посилаючись на те, що суд, не врахувавши різну ступінь вини засуджених та їх майновий стан, незаконно стягнув солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 3233 грн. 97 коп. судових витрат на користь держави.        

 

          У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3  просить вирок  щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити справу за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і судом допущено неповноту судового слідства. Свої доводи захисник мотивує тим, що висновки суду про винність ОСОБА_2 в пособництві у вчиненні розбійного нападу ґрунтуються лише на непослідовних і суперечливих показаннях засудженого, здобутих із застосуванням недозволених методів ведення слідства.

 

                Захисник ОСОБА_4, посилаючись у касаційній скарзі на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і порушення норм кримінально-процесуального законодавства, ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на нове розслідування. Захисник зазначає, що винність ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах не доведена, а показання на досудовому слідстві він давав під тиском працівників міліції, які застосовували до нього недозволені методи ведення слідства.

 

           Засуджений ОСОБА_1, викладаючи у касаційній скарзі доводи аналогічні за змістом доводам скарги захисника ОСОБА_4, просить скасувати постановлений щодо нього вирок і закрити кримінальну справу за відсутністю в його діях складу злочину.

 

         Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі, посилаючись на свою непричетність до вчинених щодо ОСОБА_6 злочинів, а також на застосування до нього недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він обмовив себе і ОСОБА_1 у вчиненні злочину, просить його виправдати.

 

             Крім того, у доповненнях до касаційної скарги, які надійшли телефаксом до Верховного Суду України, ОСОБА_2 просить відкласти слухання справи, оскільки бажає бути присутнім при розгляді його касаційної скарги.

 

           Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання та скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає до задоволення, а касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

 

          Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 під час розбою, скоєного за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисного вбивства ОСОБА_6 з корисливих мотивів,  та про вчинення ОСОБА_2 пособництва у розбійному нападі на потерпілу відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні і наведеними у вироку доказами.

 

         Як видно із матеріалів справи, на досудовому слідстві у прийнятих і зареєстрованих в установленому законом порядку явках з повинною і під час допитів, в тому числі з участю захисників,  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не заперечували своєї участі у вчиненні злочинних дій щодо ОСОБА_6 та давали показання про обставини їх вчинення, вказуючи на конкретні деталі і роль кожного з них.

 

         При цьому ОСОБА_1 показав, що вбивство потерпілої вчинив, нанісши їй по голові 3-4 удари молотком, після чого заволодів грошима ОСОБА_6, а труп загорнув у простинь і простирадло і, перев'язавши його мотузкою, вивіз у ліс.. Ці показання ОСОБА_1 також підтвердив під час відтворення обстановки і обставин події та у присутності понятих показав місце заховання трупа потерпілої.

 

         Згідно з показаннями ОСОБА_2, він, як і було попередньо домовлено з ОСОБА_1 про заволодіння майном ОСОБА_6, повідомив останньому телефоном, що  потерпіла вийшла від нього з квартири, вважаючи, що за пособництво у вчиненні злочину отримає частину її грошей.

 

         Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав достовірними ці показання ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки вони об'єктивно підтверджуються сукупністю інших доказів, що є у справі і були перевірені судом та наведені у вироку.

      

        Так, згідно з даними висновку судово-медичної експертизи трупа

ОСОБА_6 її смерть настала внаслідок чисельник відкритих, вдавлених переломів кісток склепіння та основи черепа з забоєм речовини головного мозку, які виникли не менш як від чотирьох-разового прикладання травмуючої сили предметом, контактуюча поверхня якого не перевищувала  5 х 6 см, що повністю підтверджує показання ОСОБА_1 про механізм, спосіб та обставини вчинення вбивства потерпілої.

 

        Вищенаведені показання ОСОБА_1 підтверджені і даними протоколу огляду місця події, згідно з якими на ділянці лісу Ревницького лісництва в    с. Стрілецький Кут виявлено загорнутий у простирадло  та простинь і перев'язаний швейною тасьмою труп потерпілої, а також даними протоколів обшуку та висновків криміналістичних експертиз, з яких вбачається, що в автомобілі, яким користувався ОСОБА_1 виявлено і вилучено покривало з кров'ю людини, яка збігається за групою та антигенами А і В з кров'ю ОСОБА_6, а за місцем проживання і на дачі ОСОБА_1 виявлено швейну тасьму, яка має спільні родові ознаки із тасьмою, якою було перев'язано труп потерпілої.

       

        Щодо встановлення інших обставин, які підлягають доказуванню в кримінальній справі, то показаннями свідка ОСОБА_7 стверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дійсно зустрічалися і розмовляли в машині, перед тим, як ОСОБА_6 вийшла з квартири.

 

         Оцінюючи показання на досудовому слідстві засуджених, показання на досудовому слідстві і в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11  і ОСОБА_12, протоколи відповідних слідчих дій, висновки експертиз та роздруківки телефонних дзвінків ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд прийшов до правильного висновку про вчинення останніми злочинів, за які їх засуджено.

   

         Суд дослідив усі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи. Ці та інші наведені у вироку докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив розбійний напад на ОСОБА_6, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, після чого вчинив умисне вбивство потерпілої з корисливих мотивів, а ОСОБА_2 вчинив пособницькі дії у скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб.

 

         Кваліфікація дій ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК

України та  ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27 і ч.2 ст. 187 КК України є правильною, а призначена їм міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

   

         Викладені у касаційних скаргах засуджених та їх захисників доводи про застосування до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 недозволених методів ведення слідства ретельно перевірялись судом і обґрунтовано визнані безпідставними, що підтверджується постановою заступника прокурора Чернівецької області від 23 квітня 2007 року про відмову у порушення кримінальної справи щодо працівників міліції за відсутністю в їх діях складу злочину.

 

         Також є безпідставним і не підлягає задоволенню клопотання, викладене  у доповненнях до касаційної скарги засудженого ОСОБА_2 про відкладення справи і його доставку в судове засідання для дачі пояснень, оскільки вказані доповнення до скарги надійшли до Верховного Суду України 22 жовтня 2007 року, а відповідно до вимог ст.391 КПК України (зі змінами, внесеними Законом України  3323-IV від 12 січня 2006 року) клопотання засудженого, який утримується під вартою, про його виклик для дачі пояснень при касаційній перевірці вироку щодо нього є обов'язковим для суду касаційної інстанції, якщо воно подано у межах строку на касаційне оскарження.

 

         Копію вироку засудженому ОСОБА_2 вручено 16 липня 2007 року, строк на касаційне оскарження закінчується для нього 17 серпня 2007 року, його клопотання про виклик для дачі пояснень подано за межами строку на касаційне оскарження вироку, у зв'язку з чим не є обов'язковим для суду касаційної інстанції, а підстав для виклику засудженого ОСОБА_2 для дачі пояснень при касаційній перевірці вироку щодо нього не вбачається.

 

         Що ж стосується доводів касаційного подання прокурора про те, що суд незаконно стягнув з засуджених солідарно 3233 грн. 97 коп. судових витрат на користь держави, то вони заслуговують на увагу.

 

         Відповідно до вимог ст. 93 КПК України при визнанні винними у вчиненні злочину декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнуті судові витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

 

         В порушення вимог цієї статті КПК України апеляційний суд Чернівецької області не врахував різну ступінь вини засуджених та їх майновий стан і прийняв незаконне рішення про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь держави судових витрат в сумі 3 233 грн. 97 коп., а тому вирок в цій частині підлягає зміні.

 

        Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

 

       Враховуючи наведене, керуючись статтями  395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

        касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

 захисників ОСОБА_3 і  ОСОБА_4  залишити без задоволення.

 

Касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задовольнити.

 

 

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінити: стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави у розмірі 2 233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 97  коп. і з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

 

В решті вказаний вирок залишити без змін.

 

Судді:

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                             Таран Т.С.                          Школяров В.Ф.