Справа №22ц-6791/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції - Головін В.О.
Категорія 26 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретареві Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка про визначення середньої заробітної плати для обчислення розміру страхової виплати та про здійснення перерахунку страхових виплат,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 20.04.2010р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ «Павлоградвугілля», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка про визначення середньої заробітної плати для визначення розміру страхової виплати та про здійснення перерахунку страхових виплат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
ОСОБА_2 тривалий час працював в умовах шкідливих факторів гірничим робітником очисного забою 5р. шахти ВАТ «Павлоградвугілля», внаслідок чого отримав професійне захворювання та інвалідність, про що свідчить складений 8.04.2004р. акт розслідування професійного захворювання та довідка МСЕК від 12.05.2004р. (а.с.4-9). У зв’язку з встановленням стійкої втрати професійної працездатності постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка від 27.05.2004р. ОСОБА_2 призначено одноразову допомогу та страхові виплати з розрахунку його середнього заробітку у розмірі 1673грн.25коп. відповідно до наданої ВАТ «Павлоградвугілля» довідки про його заробітну плату у період з жовтня 2003 року по березень 2004 року (а.с.10,11, 44).
Згідно п.4,5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним страхуванням розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок.
Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність визначення розрахункового періоду з моменту складення акту розслідування професійного захворювання безпідставні та суперечать вимогам ст.13 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» про те, що підставою для оплати потерпілому страхових виплат є саме акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою.
Враховуючи наведене, розрахунковий період для обчислення середнього заробітку ОСОБА_2 у період з жовтня 2003 року по березень 2004 року визначено правильно у відповідності з вимогами закону.
Що стосується врахування виплат, з яких обчислюється середня заробітна плата ОСОБА_2 слід зазначити наступне.
Оскільки розрахунковим періодом є період з жовтня 2003 року по березень 2004 року, то застосуванню підлягають відповідно Декрет Кабінет Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та з 1.01.2004р. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до вимог ч.1,10,11 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» при обчисленні середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я враховується основна і додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі, в натуральній формі), які включаються до фонду оплати праці і підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Згідно ст.ст.5,8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» об’єктом оподаткування є сукупний оподаткований дохід, який складається з місячних сукупних оподаткованих доходів, зокрема, одержаних за виконання трудових обов’язків та з інших доходів, що утворились внаслідок надання за рахунок коштів підприємств матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі. Згідно ст.4.1, 4.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподаткований дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, до яких, зокрема, включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку до умов трудового договору.
Згідно наданої довідки про середній заробіток (а.с.44) та розгорнутих довідок відносно нарахованих у спірний період сум (а.с.11,12,25,26) вбачається, що до розрахунку середнього заробітку не включено:
- у жовтні 2003 року 14грн.31коп. доплати за час пересування до місця роботи;
- у листопаді 2003 року 39грн.12коп. цієї ж доплати, а також допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірах 672грн.76коп., 244грн.64коп. за жовтень цього ж року;
- у грудні 2003 року 30грн.43коп. оподаткованої матеріальної допомоги та оплату відпусток у розмірах 1132грн.82коп., 1 грн.17 коп.;
- у січні 2004 року оплату відпусток у розмірах 698грн.01коп., 656грн.95коп., 53коп.,50коп.;
- у лютому 2004 року допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірах 1046грн.10коп., 348грн.70коп., 209грн.22коп.,278грн.96коп., та 319грн.28коп. вартості безоплатного вугілля.
Відповідно до п.2.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України 11.12.1995р. №323 до складу фонду додаткової заробітної плати, зокрема, входять доплати працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті від ствола до місця роботи і назад. Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» зазначені доплати не визначені такими, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, а тому вони мали бути включеними до розрахунку середнього заробітку ОСОБА_2
Згідно п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», 4.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України 11.12.1995р. №323 та п.3.2. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 допомога по тимчасовій непрацездатності не належить до фонду оплати праці та здійснюється за рахунок коштів фонду державного соціального страхування. У зв’язку з цим суми вказаної допомоги не мають враховуватись при визначенні середнього заробітку, у зв’язку з чим вони обґрунтовано не включені відповідачем.
Згідно п.1.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України 11.12.1995р. №323 та п.1.3., п.1.6.1. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 до фонду оплати праці включаються нарахування як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час, який підлягає оплаті. За наданими ВАТ «Павлоградвугілля» довідками (а.с.169,171-173) виплачені у розрахунковому періоди суми за час відпустки стосуються річної чергової відпустки ОСОБА_2 та складають, розраховану за дванадцять місяців заробітну плату 1132грн.82коп., 1 грн.17коп. за 28 днів та 1355грн.97коп. за 33 дні. Отримана ОСОБА_2 у розрахунковому періоді заробітна плата за невідпрацьований час мала бути врахована за 29 днів шести місяців у сумі 1244грн.99коп.
Згідно п.4.3.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що при виплаті грошової компенсації вартості безоплатно наданого вугілля, її сума оподатковується при її виплаті у загальному порядку, а тому вказана сума підлягає включенню до середнього заробітку.
Оскільки виплачена ОСОБА_2 матеріальна допомога оподаткована, то вона також мала бути включена до його середнього заробітку.
Враховуючи зазначені вимоги закону, до розрахунку мали бути включені нараховані суми у жовтні 2003 року 14грн.31коп. доплати за час пересування до місця роботи; у листопаді 2003 року 39грн.12коп. цієї ж доплати, у грудні 2003 року 30грн.43коп. оподаткованої матеріальної допомоги, у лютому 2004 року 319грн.28коп. вартості безоплатного вугілля; заробітна плата за невідпрацьований час у період відпустки у розрахунковому періоді 1244грн.99коп. загальним розміром 1648грн.13 коп. При включенні до розрахунку вказаної суми середній заробіток позивача у вказаний розрахунковий період мав складати 1430грн.40коп. (607,73+1713,93+1648,13 = 3969,79 : 58 = 1430,40). Проте, оскільки визначений розмір є меншим від розміру визначеного ВАТ «Павлоградвугілля» середнього заробітку, підстав для його зміни у судовому порядку за позовом ОСОБА_2 немає.
Таким чином висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є обґрунтованим, а тому скасуванню його рішення не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307, 308, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді :