1
Справа № 2-49
2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі
судді Ганича М.Ф., при секретарі Реммер М.О., розглянувши у відкритому судовому
засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні
квартирою шляхом зносу самовільної прибудови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2, в якому
просить усунути йому перешкоди в здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1 і земельною ділянкою під будинком
зобов'язавши відповідачку знести самовільну прибудову до її квартири АДРЕСА_2.
Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником частини квартири АДРЕСА_1. Відповідачка, будучи власницею квартири №6-а вказаного
будинку звела самовільну прибудову до своєї квартири без відповідного дозволу,
без дотримання будівельних і санітарних правил порушуючи Закон України «Про
планування і забудову територій», за що була притягнута до адміністративної
відповідальності по ст.97 КУпАП. Вказана самовільна прибудова закриває доступ
денного світла в його квартиру, затемняє його житлові приміщення, споруджена
без його згоди і чинить йому перешкоди в нормальному мешканні та здійсненні
права власності. Крім того, при споруді прибудови відповідачка не оформила у
встановленому порядку право володіння земельною ділянкою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.
Відповідачка позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що після придбання
у власність квартири в січні 2002 року вона виявила, що балкон її квартири,
розташований на другому поверсі, знаходиться в аварійному стані. Для того, щоб
укріпити вказаний балкон вона вимушена була на першому поверсі збудувати
засклену веранду і для реєстрації вказаної прибудови передала документи у
виконком Ялтинської міської Ради. Вказана прибудова не порушує прав позивача, у
тому числі його право на користування його квартирою. Крім того, вона вважає,
що відповідно до цивільного законодавства позивач не має права вимагати зносу
прибудови. А також, земельна ділянка, на якій розташована її прибудова,
знаходиться у власності Ялтинської міської Ради.
Представник відповідачки позовні вимоги позивача не визнала з тих самих
підстав, що і відповідачка.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги
ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування частки
квартири (а.с.6).
Відповідачка є власником квартири 6-а у вказаному будинку, що складається з
приміщень розташованих на першому і другому поверхах вказаного будинку, що
підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 17 грудня
2002 року (а.с.33).
В 2005 році відповідачка порушуючи встановлений порядок самовільно звела
прибудову до своєї квартири розміром 2,1х4,5 метра з пристроєм залізобетонних
фундаментів і кладкою стін з цеглини, що підтверджується копією ухвали про
притягнення її до адміністративної відповідальності по ст.97 КУпАП (а.с.10) і
не оспорюється відповідачкою.
При цьому на підтвердження своїх доводів про те, що вказана самовільна
прибудова порушує права позивача по користуванню своєю квартирою (порушення
інсоляції житлових приміщень) позивач не представив суду ніяких доказів, тоді
як через ст.60 ЦПК України, тягар доведення в цій частині позову покладений на
нього.
Крім того, вказані доводи позивача спростовуються висновком судової будівельно-
технічної експертизи, з висновків якої слідує, що прибудова до літер «В», де
розташована квартира АДРЕСА_2 відповідає
вимогам ДБН 360-92** і ДБН В.2.2.-15-2005, регламентуючих планування в міських
і сільських поселеннях і не відповідає вимогам ст.9 Закону України „Про
архітектурну діяльність” і статті 23 Закону України «Про планування і забудову
території» в частині відсутності затвердженої і узгодженої у встановленому
порядку проектної документації щодо пристрою вказаної прибудови. Згідно
розрахунку інсоляції фахівців проектно-дослідницького інституту
«Укркурортпроект» вказана прибудова відповідає вимогам «Санітарних норм і
правил забезпечення інсоляцією житлових і суспільних будівель та територій
житлової забудови» квартири, в якій проживає позивач і не створює перешкод в
користуванні квартирою позивача (а.с.78-84).
Не можуть бути взяті до уваги і доводи позивача про те, що земельна ділянка на
якій розташована прибудова відповідачки знаходиться в загальній власності
громадян, проживаючих у вказаному домоволодінні, оскільки згідно п.1.5.1
рішення Ялтинської міської Ради №274 від 10 лютого 2006 року частка земельної
ділянки співвласника домоволодінні громадянки Росії ОСОБА_2(відповідачки
по справі) залишена за міською Радою (а.с.92).
Судом достовірно встановлено, що спірна прибудова, зведена відповідачкою
самовільно.
Визначення поняття самочинного будівництва, порядок визнання за особою права
власності на самочинне будівництво, та органи, за позовами яких може бути
ухвалене рішення про знесення самочинного будівництва регулюються ст.376 ЦК
України.
Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що
суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного
порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу
державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення,
яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну
перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка
здійснила будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за
рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Вказана норма закону не передбачає можливості звернення фізичної особи до суду
з позовами про зобов'язання знесення іншою фізичною особою будь-якої споруди в
тому числі самочинної.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на
законі і заявлені з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим не
підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,209,212-215 ЦПК України, ст.376
ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення
перешкод в користуванні квартирою шляхом зносу самовільної прибудови -
відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду цивільної справи Ялтинським міським судом АРК в сумі
07(сім) гривень 50 копійок
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний Суд АРК через
Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, передбачені ст.ст.294-296 ЦПК
України.
Суддя: