АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“2 4” травня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Ходоровського М.В.
суддів –Гурзеля І.В., Бершадської Г.В.
при секретарі – Жовняревич Т.М.
з участью прокурора - Коруни Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області на рішення Підгаєцького районного суду від 18 травня 2010 року у справі за позовом прокурора Підгаєцького району, який діє в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010 року прокурор Підгаєцького району в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі позовом до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області (далі управління ПФУ) про здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 Підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та повністю за 2009 рік.
В обґрунтування вимог, прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до вимог ст.6 Закону України №2195-ІV має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України, відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія положень ст. 6 Закону України №2195-ІV, що обмежувала соціальні гарантії. Відповідач не виплачував вказане підвищення до пенсії протягом 2007, 2008 та 2009 років. Вважає, що управління ПФУ зобов’язане здійснити перерахування пенсії, привівши її у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України.
Рішенням Підгаєцького районного суду від 18 травня 2010 року позов задоволено. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі щомісячно 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період.
В апеляційній скарзі управління ПФУ просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог. Зазначає, що надання допомоги “дітям війни” фінансується з державного бюджету та Пенсійний фонд у 2007, 2008 роках виплатив таке підвищення до пенсії у тих розмірах, які були профінансовані, тому підстав для виплати ОСОБА_1 більших сум не має. У 2009 роках управління виплачувало підвищення до пенсії у сумі 49,80 грн. згідно діючої на даний час Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадн” № 530 від 28.05.2008. Діючим законодавством не визначена розрахункова величина, з якої можна б було розраховувати дані надбавки дітям війни відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-ІV, оскільки наведене у ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Крім того, Законом України №2195-ІV передбачено проведення фінансування таких виплат за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, в якому не передбачені розміри таких видатків.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено права ОСОБА_1 на перерахунок та виплату підвищеної пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та з 01 січня 2009 по 31 грудня 2009 року, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 відповідні нарахування та виплату пенсії.Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус «дитина війни» та отримує пенсію за віком. Відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме, на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2007, 2008, 2009 роках така допомога йому виплачувалась в неповному обсязі.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону України №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема положенням п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України №2195-ІV з врахуванням ст. 111 закону України № 489-V.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Вимогами пп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VІ було змінено положення ст.6 Закону України №2195-ІV. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни визнані неконституційними, оскільки за правилами ч.2 ст.3 Закону України №2195-ІV державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України №2195-ІV (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 році).
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року , з 01 січня по 31 грудня 2009 року повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Ненарахування та невиплата з боку відповідача є протиправними.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність визначення у законодавстві поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії, згідно із вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і норми закону щодо заборони застосування даного розміру для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат, відсутні. Зважаючи на наведене, вищезазначені доводи апелянта є безпідставними.
З урахуванням того, що законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати, посилання відповідача на застосування ним Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» при виплаті підвищення до пенсії у розмірі 49,80 грн., судова колегія не приймає до уваги, виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст та обсяг прав громадян, яким надано статус дитина війни, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до вимог ст.ст. 2, 8 ЦПК України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 року).
Необґрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313; 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області відхилити.
Рішення Підгаєцького районного суду від 18 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді