АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 липня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Міщія О.Я.
Суддів – Гурзеля І.В., Храпак Н.М.
при секретарі – Стопник О.С.
з участю апелянта -ОСОБА_1 представника банку -Фльорківа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Апеляційному суді Тернопільської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 12 січня 2010 року по справі за позовом ПАТ “Ерсте банк” до ОСОБА_1 про стягнення забргованості та звернення стагнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2009 року ПАТ “Ерсте банк” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 Уточнивши позовні вимоги просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь 42170,28 дол. США *335886,28 грн.) заборгованості по генеральній кредитній угоді, шляхом звернення стягнення на будь-яке майно, що належить ОСОБА_1 і на яке може бути звернено стягнення, в тому числі на предмет іпотеки — житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що знаходяться за адресою вул. Б.Хмельницького, 2 в с.Підлісці Кременецького району Тернопільської області.
Рішенням Кременецького районного суду від 12 січня 2010 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в сумі 335886 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою с.Підлісся вул. Б.Хмельницького, буд. №2 Кременецького району Тернопільської області. Стягнуто з ОСОБА_1 1820 грн. судових витрат.
26 квітня 2010 року Кременецький районний суд Тернопільської області ухвалив додаткове рішення яким доповнено розолютивну частину та стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” 42170,28 дол.США (в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 року — 335886 (триста тридцять п’ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок в тому числі: заборгованості за кредитним договором №014/6948/2/15138 від 12.05.2008 року в сумі 39207,82 дол. США (в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 року — 312290 (триста дванадцять тисяч двісті дев’яносто) гривень 29 (двадцять дев’ять) копійок та заборгованості за кредитним договором №014/6948/3/20963 від 06.08.2008 року в сумі 2962,46 дол. США (в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2009 року — 23595 (двадцять три тисячі п’ятсот дев’яносто п’ять) гривень 99 (дев’яносто дев’ять) копійок за Генеральною кредитною угодою №010/1902/04 від 12 травня 2008 року.”
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кременецького районного суду від 12 січня 2010 року і передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначила що судом не залучено до справи поручителя ОСОБА_4, який на даний час проживає в будинку на який звернуто стягнення та не залучено орган опіки та піклування, оскільки з ОСОБА_4 проживають неповнолітні діти.
Заслухавши апелянта ОСОБА_1, яка повністью підтримала доводи апеляції , представника банку, який просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах наведених у скарзі доводів , вбачається що апеляційну скаргу слід відхилити .
Так задовільняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того що ОСОБА_1, отримавши в ПАТ “Ерстебанк” згідно кредитних договорів 38000 дол. США позики, прострочила виконання зобов”язання по поверненню щомісячних платежів, тривалий час не погашала платежі, що у відповідності до умов договорів стало підставою для стягнення всієї суми заборговонасті, відсотків та штрафних санкцій за порушення строків погашення платежів, та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Апелянтом правильність стягнення сум заборгованості не оспорюється.
Доводи апеляції про безпідставне непритягнення судом до справи поручителя ОСОБА_4 не є вірними. Так у відповідності до ст. 11 ЦПК України:
- Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
- Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
- Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Таким чином позивач самостійно має право визначитись до кого звертатись з позовом і які позовні вимоги заявляти. Незазначення в позові поручителя по договору відповідачем чи третьою особою не є підставою для скасування рішення суду.
ОСОБА_4, як поручитель, про порушення своїх прав, чи прав членів своєї сім”ї суду не заявляв, а тому доводи апелянта про непритягнення органу опіки та піклування не стосуються її прав . Крім того під час укладення договору іпотеки з ОСОБА_1 (а.с.33-36), в п.п. 2.1.5. зазначено що на предмет іпотеки не мають права користування особи до 18 років.
Відповідно де п. 3.1.5 договору іпотеки банк, як іпотекодержатель, має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його у випадках» передбачених кредитним договором.
Згідно п. 5.2 договору іпотеки банк, як іпотекодержатель, набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку основного зобов’язання, в тому числі і у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений у кредитному договорі строк суми кредиту; при не сплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій); та в інших випадках, передбачених договором іпотеки або кредитним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
А згідно ст. 530 ЦК України зобов’язання підлягає виконанню у строк встановлений у зобов’язанні.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, судом вірно звернуто стягнення на предмет іпотеки оскільки відповідачем ОСОБА_1 неналежно виконувались зобов’язання за кредитними договорами внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати основного боргу та відсотків за користування іпотечним кредитом, які стягнуті судом в повному об”ємі .
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції вірним.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 315, 319 ЦПК України, коллегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 січня 2010 року залишити без змін.
Головуючий - підпис:
Судді - два підписи:
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Гурзель І.В.