АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“02 ” грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Козака І. О.
суддів – Гурзеля І. В., Демковича Ю. Й.
при секретарі – Саланді О. М.
з участю — ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18.10.2010 р. про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третіх осіб ТОВ Міське бюро технічної інвентаризації, Комунального підприємства «Тернопільміськтеплокомуненерго", Приватого нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину – договору дарування 86/100 квартири АДРЕСА_1, укладеного 23.10.2007 року, зобов’язання скасувати реєстрацію право власності на вищезгадану квартиру за ОСОБА_6 та повернення сторін в попередній стан,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Тернопільського міськрайоного суду від 18.10.2010 р. в заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати, як незаконну, ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу, якою в порядку забезпечення позову оголосити заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 із внесенням до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, шляхом накладення арешту на цю квартиру. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
_______________________________________________________________ Справа №22ц- 2654 Головуючий у 1 інстанції –Братасюк В. М. Категорія- 5 Доповідач – Гурзель І. В.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали подану нею апеляційну скаргу, в межах наведених доводів. Представник ОСОБА_3 заперечила вимоги апеляційної скарги за їх безпідставністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи в межах наведених у скарзі доводів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.І ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь справі може вжити заходи забезпечення позову. При цьому заява розглядається в день її надходження без повідомлення відповідача й інших осіб, які беруть участь у справі, (ст.153 ЦПК України.)
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. З ст. 152 ЦПК України).
Згідно Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог, пересвідчитись зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, застосувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відмовляючи в заяві про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того що існує інший правовстановлюючий документ - рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.01.2009 року про визнання за ОСОБА_7 права власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1, відтак забезпечення позову призведе до порушення її інтересів, як власника нерухомого майна, набутого за рішенням суду.
З таким висновком суду колегія погоджується, оскільки він відповідає встановленим обставинам та відповідним правовідносинам.
Згідно зазначеного рішення за ОСОБА_6 визнано право власності на цілу оспорювану квартиру, а право власності ОСОБА_1 на 14/100 цієї квартири припинено в зв'язку зі стягненням з ОСОБА_6 грошової компенсації в розмірі 55000 грн. рішення виконано, що визнається сторонами.
Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і підлягають виконанню на всій території України.
В своїх позовних вимогах ОСОБА_1 ставить питання про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину – договору дарування 86/100 квартири АДРЕСА_1, укладеного 23.10.2007 року, який враховувався у рішенні суду від 13.01.2009 року при визнанні за ОСОБА_6 права власності на всю квартиру, чим фактично ставиться питання про перегляд попереднього рішення суду, що повино робитись в іншому процесуальному порядку. Застосування засобів забезпечення позову є правом суду а не обов’язком. Оскільки право власності на оспорюване майно відповідачкою набуто за рішенням суду, то суд першої інстанції вірно не вбачав підстав обмежувати це право ухвалою суду, з чим погоджується апеляційна інстанція. Доводи апеляційної скарги не є вірними.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 18.10.2010 р. про відмову у забезпеченні позову постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст. 312, 315, 324 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 18.10.2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді